WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості - Курсова робота

Спілкування. Його етика, психологія, проблеми, особливості - Курсова робота

аналізу.
Продуктивній розробці даного курсу може сприяти перш за все врахувати декілька ідей і теорій з області соціальної психології, висловлених і обгрунтованих мислителями минулих століть, а також наукове обґрунтування змісту основних течій сучасної загальної і соціальної психології.
Представляють безсумнівний інтерес деякі ідеї і теорії, які обгуртували представники так званого психологічного напрямку в соціології.
Один із засновників цього напрямку французький мислитель Габріель Тард (1843-1904) називав соціологію як науку про функціонування суспільства "простою соціальною психологією".
Майже всі його соціологічні праці в тому числі "Закони наслідування", "Соціальна логіка", "Соціальні закони", "Етюди по соціальній психології", "суспільна думка і натовп" та ін., були присвячені проблемам соціальної психології.
Г.Тард виходив з того, що в основі соціальної діяльності лежить психологічний настрій окремих людей і соціальних груп. В процесі їх взаємодії одна людина чи соціальна група наслідує інших. В цьому Тард вбачає "первинний елемент соціальності", основний спосіб існування і розвитку особистості, соціальних груп і суспільства. Наслідування виступає як основна функція людської психіки.
Таро розглядає наслідування як засвоєння і повторення людьми того нового, що з'являється в тій чи іншій сфері суспільного життя. Цим новим можуть бути малі і великі винаходи і відкриття, вдосконалення побуту людей, їх виробничу, пізнавальну та іншу діяльність.
Тард пише про наслідування свідоме і несвідоме. Останнє проявляється, наприклад, в "навіюванні наслідування" і в "інстинктивному наслідуванні соціальної людини". Він постійно наголошує, що "наслідування - це соціальне явище". Навряд чи треба відкидати ці розуми Г.Тарда. Скоріше треба визнати наявність елементів наслідування як невід'ємного факту психологічної сторони спілкування і взаємодії людей.
Праці Тарда дають багатий матеріал для глибокого осмислення ролі даного феномену саме в міжоособистісному спілкуванні.
Настільки ж важливим для розуміння психологічної сторони мі особистісного спілкування представляють роботи американських представників психологічного напрямку в соціології Л.Уорда та Ф.Г. Гіддінгса.
Лестер Уорд (1841-1913) в своїх працях короткий огляд позитивної філософії "Огюста Конта", "динамічна соціологія. "Психологічні фактори цивілізації", Нариси соціології" намагався розкрити психологічні причини діяльності і поведінки людей. Він виходив з того, що "соціальні сили - суть психологічно міститься розумовій природі індивідуальних членів суспільства". На його думку, первинною причиною діяльності будь-якого суб'єкту виступають його бажання. Він характеризував бажання людей як "все проникаючий і оживляючий весь світ принцип... пульс природи, головна причина будь-якої діяльності".
Обґрунтовуючи "філософію бажань". Уорд виділяє першими бажанням пов'язані з задоволенням потреб людини в їжі, теплі, продовженні роду і т.п. На їх основі формуються складніші бажання людей, в тому числі бажання творчої діяльності, громадянської незалежності, а також моральні. Естетичні і релігійні. Бажання людей породжують їх волю, яку Уорд називаю "динамічним двигуном суспільства". Бажання і воля виступають на Уорду, як основні природні і соціальні сили, які забезпечують розвиток суспільства і так само як основні психологічні фактори цивілізації.
Як пише Уорд, бажання і воля людей не завжди усвідомлюються ними. Нерідко вони проявляються стихійно, несподівано як сліпо діючі ірраціональні сили.
Представляється, що розпочатий Уордом аналіз таких психологічних феноменів, як бажання і воля людей, тісно пов'язані з їхніми потребами та інтересами і виступаючих в якості важливих спонукальних сил їх діяльності і соціального спілкування не втратив свого значення і в теперішній час. Залишається додати, що Уорд намагався вирішити і такі проблеми психології діяльності і поведінки людей, як "соціальна свідомість" і "соціальна воля", "підсвідоме сприйняття" і підсвідомий розум", "економія природи і економія духу" і т.д. Все це має значення для аналізу психологічних елементів діяльності і спілкування людей.
Другий американський соціолог Франклін Генрі Гіддінгс (1855-1931) також обгрутував вирішальне значення психологічних факторів в взаємодії людей і в розвитку суспільства. Цим питанням присвячені його праці "заснування соціології" , "Елементи упорядкування суспільства" та ін. Одну з цих працю він починає з твердження. Що "все істинно суспільне явище - психологічні за своєю природою". Він характеризує суспільство як здруження, як певну асоціацію людей, яких скріплюють психологічні зв'язки, свідомість роду.
"Розумові і моральні елементи суспільства, поєднуючись в різноманітних сполученнях, утворюють так назване спільне почуття, спільні бажання, моральне почуття, суспільну думку і спільну волю. суспільства". Все це Гіддіагс називає "соціальним розумом", сформованим в результатів взаємодії "індивідуальних розумів". Це на думку Гіддінгса, "продукт того, що Гард називає соціальною логікою, пов'язуючу продуктом індивідуальної логіки і більш складніші цілі".
Представляють теоретичний і практичний інтерес вирішені Гіддінгсон проблеми взаємодії особистого і сформованого в рамках асоціації групової свідомості, в тому числі, вплив групової свідомості - колективних емоцій, волі і т.д. - та свідомість особистості. Все це, - пише Гіддінгс, - відбувається на свідомому і несвідомому рівнях. В зв'язку з цим він вказував на "інстинкт асоціації".
Звертає на себе увагу і його аналіз "психічних відносин" людей, заснованих на їх взаєморозумінні, симпатії, інтересах, бажання і волі.
Проблематика робіт Гіддінгса актуальна і в сьогоденні. Багато з висловлених ним положень можуть сприяти обґрунтуванню теперішніх проблем психології соціального спілкування і взаємодії людей.
Психічні фактори діяльності і спілкування людей по-своєму аналізував італійський вчений Вільфредо Парето (1848-1923). Соціальні вчинки людей він поділяв на логічні і нелогічні. Перші в тій чи іншій мірі усвідомлені і логічно обґрунтовані людьми, другі - неусвідомлені, підсвідомі, спонтанні. На думку Парето, неусвідомлені вчинки більш природні і органічно притаманні людям. Всі їхні вчинки обумовлені психічним станом, який в великій мірі визначає характер їх спілкування між собою. В психічних імпульсах нахилах людей Парето бачить "джерело соціального життя".
Так як і Тард та Уорд, він віршував проблему законів розвитку суспільства, у закорінених в психологічнім змісті вчинків людей "Людські вчинки - стверджував Парето, - мають закономірний характер і тому ми можемо "робити їх предметом наукового дослідження". Закономірний характер діяльності людей визначають характер розвитку всіх сфер суспільного життя. Виходячи з цього, Парето робить висновок, що "часта економія повинна знайти закону явищ, які могли б бути засновані до суспільства, де панує приватна власність, так і досуспільства з колективною власністю... Вона
Loading...

 
 

Цікаве