WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Формування оцінного ставлення студентів до музики як важливий компонент підготовки майбутнього вчителя ЗОШ - Реферат

Формування оцінного ставлення студентів до музики як важливий компонент підготовки майбутнього вчителя ЗОШ - Реферат


ФОРМУВАННЯ ОЦІННОГО СТАВЛЕННЯ СТУДЕНТІВ ДО МУЗИКИ ЯК ВАЖЛИВИЙ КОМПОНЕНТ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ЗОШ
Найголовнішу роль у формуванні основ музичної культури відіграє загальноосвітня школа. Саме тут виховується естетичне ставлення до навколишнього світу, формуються якості та властивості особи, що спрямовують і координують її подальший розвиток. Школа покликана відкрити перед кожним учнем шлях до пізнання прекрасного, навчити цінувати і розуміти його. Уроки музики, так само, як, скажімо, уроки літератури або образотворчого мистецтва, мають бути справжньою школою мистецтва, що дає молоді художній багаж на все життя.
Практичне розв'язання цих відповідальних питань значною мірою залежить від якості підготовки вчителів загальноосвітньої школи. Одним з важливих професійно-педагогічних критеріїв майбутнього вчителя є уміння правильно оцінювати твори мистецтва і аргументовано пояснювати своє ставлення до них. Вчитель насамперед мусить навчити слухати та оцінювати музику, усвідомлювати, що вона виховує, до чого закликає.
Здатність самостійно аналізувати естетичні якості твору, цікаво і грамотно інтерпретувати зміст художніх образів дозволить вчителю виховувати в дітях основи свідомого ставлення до мистецтва, розвивати оцінне сприймання художніх творів.
Отже, формування у майбутніх вчителів здатності до естетичної оцінки музичних творів являє собою необхідний компонент їхньої підготовки. Водночас вироблення правильних критеріїв і принципів оцінки музики людиною становить специфічну форму виявлення її ідеологічних поглядів та переконань, бо "сперечання про мистецтво - найчастіше сперечання про життя, а зіткнення художніх смаків часто стають зіткненням різних світоглядів" - писав Кабалевський.
Зважаючи на це, вельми актуальним є висвітлення реального стану розвитку оцінного ставлення до музики студентів музично-педагогічних факультативів. Було проведене дослідження, спрямоване на з'ясування характеру музичних інтересів студентів усіх чотирьох курсів та глибини їхніх оцінних суджень про музику.
Як показали одержані дані, студенти виявили справжній інтерес і знання кращих зразків так званої "академічної" та народної музики. Твори, зазначені у відповідях опитуваних, розподіляються на такі узагальнені музичні жанри, як камерна, симфонічна, вокально-хорова, театральна (опера і балет) та народна музика, причому популярність цих жанрів у студентів майже рівноцінна. Ставлення до різних музичних жанрів відбиває скоріше погляди та позиції особи, ніж її емоційні суб'єктивні захоплення і смаки. Тому студенти спеціального музичного факультету, добре обізнані з класичною музикою, виявили умоглядне розуміння цінності та значущості всіх її видів та жанрів.
Вибір творів у першокурсників характеризується певною стереотипністю. Серед сонат Бетховена студенти назвали широковідомі "Місячну", "Апасіонату" і "Патетичну"; з прелюдій Рахманінова - лише "до-дієз-мінору"; серед різноманітних творів Моцарта опитувані зазначили "Реквієм" та Симфонію "соль-мінор" Що ж до Чайковського, то більшість студентів вказала лише на Перший фортепіанний концерт.
Опитувані четвертокурсники назвали в анкетах різноманітні за стилем і жанрами твори багатьох композиторів, в тому числі й порівняно маловідомі твори таких авторів, як Палестрі на, Перголезі, Монтеверді, Гендель та ін. Диференціація музичних смаків цих студентів безперечно підтвердила той факт, що життєва і музична практика, запас загальних та спеціальних знань, набутих студентами під час навчання. розширюють та поглиблюють їхні музичні інтереси.
Досить цікавим виявилось те, що більшість студентів віддають перевагу слуханню музики, а не її виконанню. Естетична насолода від спілкування з мистецтвом та виконавська діяльність не усвідомлюються опитуваними як зв'язані, нерозривні процеси. Звісно, і слухання, і виконавство, що становлять дві превалюючи форми задоволення музичних потреб, криють у собі великі пізнавальні можливості. Але у музиканта-фахівця, який володіє навичками гри на музичному інструментів треба насамперед розвивати прагнення до виконавського сприймання та оцінки музики, адже виконання музичних творів дарує людині радість співучасті в художній творчості, сприяє глибшому проникненню у зміст музичних образів, даючи змогу встановити необхідний для кваліфікованого музичного сприймання художній зв'язок з об'єктом виконання.
З'ясувавши загальний напрям музичних інтересів студентів, було запропоновано їм дати естетичну оцінку одному з "улюблених" творів, бо майбутній вчитель мусить усвідомлювати своє захоплення музикою і вміти пояснювати оцінне ставлення до того чи іншого твору. Щоб з належною об'єктивністю визначити стан і рівень розвитку оцінного ставлення до музики, був розроблений "еталон виміру", який складався з системи певних ознак та критеріїв, що характеризують структуру і зміст розвиненої естетичної оцінки. Необхідною умовою об'єктивної естетичної оцінки є, з одного боку, знання об'єктивної цінності твору, а з другого - врахування індивідуальних, несхематичних реакцій суб'єкта. Оскільки художній твір являє собою діалектичну єдність змісту і форми, оцінне ставлення обов'язково передбачає обізнаність з різноманітними виражальними елементами твору. Тому "еталон" естетичної оцінки може відповідати формулі Л. Виготського: "від форми художнього твору через функціональний аналіз її елементів і структури до відтворення естетичного реакції". З огляду на щойно наведену структуру естетичної оцінки можна виділити такі найважливіші критерії оцінного ставлення: 1) ідейно-художній зміст твору; 2) характер і ступінь впливу художнього образу на слухача; 3) аналіз форми.
Як показали матеріали дослідів, більшість оцінних суджень студентів були дещо поверховими, адже опитувані не вміли змістовно і переконливо розповідати про музику, давати її образам яскраву та виразну характеристику. Деякі студенти, виявляючи в своїх відповідях емоційну захопленість музикою, не змогли розкрити семантичного значення її виражальних засобів. Інші повторювали в своїх оцінка відомі характеристики твору, не висловлюючи при цьому особистого ставлення до музики. Певна група відповідей являла собою формальний аналіз структурних елементів твору. Лише невелика частина оцінних суджень включала всі три критерії естетичної оцінки.
Отже, проведені дослідження показали, що оцінна
Loading...

 
 

Цікаве