WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Розвиток пам'яті в молодшому шкільному віці та її роль в засвоєнні знань - Курсова робота

Розвиток пам'яті в молодшому шкільному віці та її роль в засвоєнні знань - Курсова робота


Міністерство освіти і науки України
Коломийський педагогічний коледж
Прикарпатського університету
імені Василя Стефаника
КУРСОВА РОБОТА
з психології
студентки IV курсу П1 групи
Андрусяк Лідії Миколаївни
Розвиток пам'яті
в молодшому шкільному віці
та її роль в засвоєнні знань
Керівник: М.М.Ходак
Коломия 2001
План
Вступ
І. Природа пам'яті та її значення в оволодінні школярами навчальною діяльністю.
1. Пам'ять. Фізіологічні механізми.
2. Типи пам'яті.
3. Риси пам'яті.
4. Забування.
ІІ. Особливості пам'яті школярів.
1. Розвиток пам'яті молодшого школяра.
2. Розвиток пам'яті у підлітковому віці.
3. Пам'ять в юнацькому віці.
ІІІ. Умови та прийоми розвитку пам'яті школяра.
IV. Проаналізувати журнал "Початкова школа"
Висновок
Література
?
ВСТУП
Ціле наше пізнання має початок від того світила найвищого буття, яке освітлює настільки, яке освітлює настільки, що вже й не зауважуємо, але в дійсності саме при його допомозі ми пізнаємо.
Св. Августин
Людина не може ставитися байдуже до оточуючого світу, а всяка людська активність побудована на процесі пізнання, тобто відображенні в психіці особи реальної дійсності. Процес пізнання розпочинається з відчуттів та спостережень, щоб пройшовши стадії уявлень і пам'яті, перетвориться в мислення і завершення в процесах прийняття рішень та виконанні дій.
Уже в старовинні часи люди звертали свою увагу на значення пам'яті. Есхіл, використавши уста Прометея, промовив: "Послухай, що я зробив цим смертним. Придумав числа, навчив складати слова і дав їм пам'ять". Стародавні греки матір'ю всіх муз вважали богиню пам'яті Мнемозину.
Роль пам'яті на різних щаблях історії людства неоднакова. В далекі часи, коли люди не володіли писемністю, вимоги до міцності та чіткості запам'ятовування і збереження досвіду були високими. Сучасна людина не взмозі буквально відтворювати те, що сприйняла, бо об'єм відомостей дуже великий. В зв'язку з цим змінились вимоги і до навчання. Якщо раніше в навчанні важливо було запам'ятати і відтворити відомості, то тепер на перший план виходять завдання розумового розвитку учнів. За даними психолого-педагогічних досліджень останніх десятиліть докорінно змінились зміст і методи навчання в початковій її ланці (Ш.А.Амонашвілі, В.В.Давидов, Л.В.Заков, В.В.Рєпін, Д.Б.Ельконін та ін.).
Ще в 60-х роках було переглянуто існуючі уявлення про вікові можливості засвоєння знань у цей період життя. З'ясувалося, що першокласники цілком здатні засвоїти не лише конкретні знання та вміння, які складають зміст традиційної початкової освіти (арифметика, письмо, читання), а й елементи наукових знань у галузі математики і мови. Проте такі знання не можна давати в готовому вигляді, як це практикується. Новий зміст вимагає розробки нового методу навчання, спеціальної організації власних предметних дій учнів з розкриттям істотних властивостей досліджуваного предметного матеріалу. Психологічні дослідження показали, що таке навчання змінює весь хід психологічного розвитку дитини і насамперед сприяє формуванню продуктивного мислення (В.В.Давидов, С.Д.Максименко).
І. Кожного дня ми взнаємо багато нового, з кожним днем збагачуються наші знання. Все, про що дізнається людина, може бути надовго збережене в "кольорах" її мозку. Мозок не тільки зберігає наші знання про навколишній світ, а й має здатність за нашим бажанням відтворювати ці знання.
Процес запам'ятовування, збереження й наступного пригадування або упізнавання того, що людина раніше сприймала, переживала чи робила, називається пам'яттю. Значення пам'яті в житті людини дуже велике. Абсолютно все, що ми знаємо, вміємо, є наслідок здатності мозку запам'ятовувати й зберігати в пам'яті образи, думки, пережиті почуття, рухи та їх системи.
Пам'ять зберігає нам знання, а без знань немислимі ні плідна діяльність, ні успішне навчання.
Пам'ять, які всі інші психічні процеси, має характер діяльності. Чи запам'ятовує людина, чи згадує вона, а чи пригадує що-небудь, відтворює або взнає - завжди вона здійснює певну психічну діяльність.
У дітей шкільного віку особливо яскраво проявляється вплив інтересу на продуктивність запам'ятовування. Відомо, що багато хто з школярів неоднаково запам'ятовує і засвоює різні навчальні предмети. Пояснюються ці факти не різною пам'яттю учня, а різним інтересом до виучуваних предметів. Педагогічна практика показує, що коли вчитель виховує в дітей інтерес до так званих нелюбимих предметів, запам'ятовування та засвоєння цих предметів учнями різко поліпшується.
Таким чином, характер пам'яті, її продуктивність пов'язані з особливостями особистості. Людина свідомо регулює процеси своєї пам'яті й керує ними, виходячи з тих цілей і завдань, які вона ставить у своїй діяльності.
Встановлено, що протягом молодшого шкільного віку відбуваються кардинальні зміни в мотиваційній структурі особистості дитини. Вони починаються з перебудови мотивів навчальної діяльності на основі інтенсивного формування пізнавальних інтересів дітей. Навчально -
пізнавальні мотиви стають провідними не лише в навчальній діяльності, а й всій життєдіяльності школяра.
1. Пам'ять - це психічна властивість людини, яка відкриває їй можливості для нагромадження досвіду. Пам'ять виявляється в запам'ятовуванні, збереженні, розпізнаванні та відтворенні явищ, процесів і психічних станів. Завдяки цій психічній властивості ми здобуваємо різноманітну інформацію, засвоюємо знання про світ і розвиваємо наші вміння та вправність. У найширшому розумінні цього слова, пам'ять - це властивість, яка створює умови для впливу попередніх подій і переживань на сьогодення. У вужчому розумінні, пам'ять - це здатність пригадувати окремі переживання з минулого. Усвідомлюючи не лише саме переживання, але й його миттєвість в історії нашого життя зі свідомим розміщенням у часі і просторі. Завдяки пам'яті зберігаємо, переховуємо, відтворюємо різні елементи нашого досвіду, не лише інтелектуальні, але й емоційні та моторно-рухові. Пам'ять про почуття піднесення, напруження може іноді зберігатися довше, ніж інтелектуальна пам'ять про події, пов'язані з ними.
Своїм умінням пристосуватися до різноманітних, мінливих умов життя людина також завдячує пам'яті, яка, окрім того, є фундаментом для створення нових реалій, спричинюється до перетворення існуючої дійсності. Завдяки пам'яті про минулі події й переживання ми маємо відчуття неперервності власного розвитку й усього нашого життя попри те, що живемо в надзвичайно мінливому світі.
Незважаючи на численні дослідження психологів, нейрофізіологів, фізіологічні механізми пам'яті ще й досі залишаються мало вивченими. Прийнято вважати, що фізіологічна основа тривалої пам'яті полягає в так званих слідових часових зв'язках, утворених в корі півкуль головного мозку на умовно-рефлекторних принципах.
Запам'ятовування можливе завдяки пластичності нервовоїсистеми, мозку, тобто завдяки притаманній нервовій системі властивості змінюватися під впливом подразників, залишати й зберігати в собі сліди діяння подразників.
Loading...

 
 

Цікаве