WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Аналіз причин виникння внутишньоособисісних конфліктів - Реферат

Аналіз причин виникння внутишньоособисісних конфліктів - Реферат

Аналіз причинвиникннявнутишньоособисісних конфліктів

Наша країна переживає складний період становлення нового суспільства. Сучасний етап державотворення в Україні супроводжується конфліктами між законодавчою та виконавчою владою, партіями, окремими політичними лідерами, фракціями в парламенті, між центральною і місцевою владами.

Нова ідеологія, інші соціально-економічні та політичні реалії вимагають зміни психології людей, заміни звичайних соціальних установок, що завжди є болісним процесом для всіх категорій населення.

Зміни в суспільстві є однією з головних передумов трансформації в системі ціннісних орієнтацій людей, що зумовлює появу конфліктів у структурі особистості. На думку В.Ю.Бойко, "...кризовий стан характеризується суперечливістю, незавершеністю структури ціннісних норм, установок, зразків поведінки, властивих даному суспільству..", а отже, повинен знайти безпосереднє відображення у свідомості та поведінці людини. Тому внутрішньоособистісні конфлікти стають масовими і потребують вивчення. Важливо, передусім, з'ясувати причини та передумови їх виникнення.

Л.І. Анциферова, спираючись на роботу В.Г. Асєєва "Про діалектику детермінації психічного розвитку", вказує, що рушійними силами розвитку особистості є суперечності двох видів:

- між особистістю і зовнішніми умовами діяльності;

- між внутрішньоособистісними утвореннями.

З цього приводу Н.В.Фролова зауважила, що появу внутрішньоособистісних конфліктів зумовлюють зовнішні (пов'язані з особливостями соціально-економічного розвитку суспільства) та внутрішні (індивідуально-особистісні особливості, рівень інтелектуального та духовного розвитку особистості) чинники.2

Пояснюючи детермінованість внутрішніх суперечностей особливостями соціального середовища, Л.П.Буєва виділяє в ньому два види аналізу:

- макросередовище, подання широкого суспільного середовища;

- мікросередовище, яке включає найближче оточення людини.3

Ці рівні, на думку Л.П.Буєвої, дають можливість виявити не тільки загальні внутрішні суперечності, властиві суспільному середовищу, а й специфічні суперечності мікросередовища, які призводять до появи внутрішньоособистісних конфліктів.

Одним з перших у вітчизняній психології причини внутрішньоособистіних конфліктів особистості вивчав В.М.Мясницев. На його думку, внутрішньоособистісні конфлікти часто виникають в результаті зіткнення бажань особистості і реальності, яка їх не задовольняє. Чим вищим є претензія особистості, значущими та недосяжними цінності, тим ймовірнішою є поява внутрішньоособистісних конфліктів. Конкретизація деяких особливостей цих конфліктів, здійснена Т.М.МІминою, дала змогу виявити, що незадоволеними потребами, які зумовлюють внутрішньоособистісний конфлікт, є:

- потреба адекватної соціальної оцінки (трудової діяльності і особистих досягнень);

- любовно-еротичні потреби;

- потреба в дружньому спілкуванні;

- потреба самовираження і самоутвердження та деякі інші.

На основі експериментальних досліджень Т.М.МІмина з'ясувала, що всупереч твердженням представників психоаналізу про провідну роль незадоволених сексуальних потреб у генезі внутрішньоособистісних конфліктів у групі, яка на 90% складалася з осіб віком від 19 до 50 років, порушення в сфері сексуальних відносин були домінуючими в конфлікті лише у 15% випадків. Слід, однак, зауважити, що потреби, можливості особистості є не вродженими конституційними якостями, а продуктом виховання, суспільного досвіду, суспільних зв 'язків, тобто всієї історії розвитку особистості в певних умовах.

Отже, на перший погляд причини внутрішньоособистісних конфліктів коріняться в тому що вимоги, потреби, прагнення, бажання особистості не задовольняються тими чи іншими моментами дійсності. Але певна невідповідність між потребами і можливостями їх безпосереднього задоволення мобілізує та активізує діяльність людини на досягнення поставленої мети. Саме в діяльності відбувається її розвиток. Досягнення мети призводить до розв'язання внутрішніх суперечностей, підвищення рівня потреб, що призводить до появи нових цілей і розвитку особистості. Але якщо невідповідність між метою і можливістю її задоволення продуктивно не усувається (мета не досягається, потреба не задовольняється, плани руйнуються), то це, на думку В.М.Мясніцева, сприяє появі внутрішньоособистісних конфліктів.

Проте реальність, що оточує людину, не є пасивним об'єктом впливу. Вона ставить до неї вимоги. Внутрішньоособистісні конфлікти можуть зумовлюватись зіткненням вимог реальності та можливостей людини, що проявляються у різному співвідношенні між значущістю цінності та її доступністю. З цього приводу К.О. Абульханова-Славська підкреслювала, що вимоги, які висуває індивід до життя, приходять у суперечність з вимогами життя до індивіда. В цьому випадку людина не справляється з покладеними на неї функціями і відчуває напруження, хвилювання, тривогу, що призводить до соціальної декомпенсації. Такий механізм трапляється не лише у дорослих, але й у дітей, переобтяжених обов'язками. Однак вимоги діяльності, її характеристики й умови співвідносяться з тими чи іншими психологічними якостями людини не окремо, а через особистість, яка і надає їм цілісність.

На ролі раннього віку у детермінації внутрішніх конфліктів та психологічному розвитку особистості особливо наголошували 3.Фрейд, А.Адлер, К.Хорні, вважаючи, що ранні травматичні переживання або ситуації слугують джерелом внутрішньоособистісних конфліктів у подальшому розвитку особистості. Але, на думку В.М.Мясніцева, "процес подальшого розвитку дає особистості могутні засоби подолання болісних утворень". Тому джерелом внутрішньоособистісних конфліктів є інші чинники. Він переконаний, що внутрішні конфлікти особистості коріняться "не в переживанні, як фінальному моменті і не в конституції,... а в умовах формування відносин особистості, починаючи з раннього періоду розвитку". Тому важливим фактором, який визначає успішність розвитку особистості, є ті відносини, які складаються в дитини з її родинним оточенням. Надалі взаємовідносини впливів сімейного середовища можуть слугувати джерелом нових внутрішньоособистісних суперечностей.

Інші причини внутрішньоособистісних конфліктів пов'язані із внутрішніми утвореннями особистості. Особливості структури особистості, стверджує Б.ГАнаньєв, можуть впливати на характер внуторішньоособистісних конфліктів. Цієї ж думки дотримується А.Г.Ковальов, вважаючи, що внутрішньоособистісні конфлікти можуть виникати внаслідок нерівномірного розвитку окремих сторін особистості.

І.М.Михєєва, розвиваючи думку Т.А.Флоренської про те, що як гармонійно розвинена особистість, так і суперечлива володіють особливою структурою, називає як спільні риси суперечливого типу такі: неузгодженість внутрішніх психічних компонентів (передусім, самооцінки та рівня домагань); в емоційній сфері - переважання пригніченого настрою, тривожності, нестійкість емоцій, невміння підпорядковувати їх волі, раціональній основі; виражений егоцентризм і пов'язаний з ним егоїзм; невизначеність, нестійкість цілей, установок, "розмитість" моральних принципів і ціннісного критерію мотивації особистісних смислів, що свідчить про відсутність розвиненої моральної самосвідомості; при відносно високому рівні моральної самосвідомості неузгодженість між собою змістовної (моральні принципи) і динамічної (емоції, воля) сторін мотивації.

Loading...

 
 

Цікаве