WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

У ряд випадків оточуючі алкогольно узалежненої людини намагаються боротися з хворобою самостійно, без звернення до кваліфікованих працівників-наркологів чи психологів.

Частою причиною малої ефективності самостійної боротьби з залежностями є звертання уваги і, відповідно, лікування не причин їх виникнення, які можуть бути найрізноманітнішими, а видимих симптомів. Такий спосіб реагування є природнім для нас – набагато легше виявити, помітити і заходитися виправляти те, що не є прихованим, а лежить на поверхні. Відповідно, борючись з „добре видимими" проблемами, ми можемо відзначати для себе, чи є ефективними ті заходи, яких ми вживаємо – зворотній зв'язок в таких ситуаціях зовсім не є утрудненим – наслідки нашого впливу лежать тут же – „на поверхні".

Тому, наприклад, дружини, борючись з пияцтвом своїх чоловіків, надзвичайно часто застосовують сварку, конфлікт, скандал як спосіб впливу на них. І дійсно, такі заходи нерідко дають позитивний ефект, який досить легко спостерігати – в якості своєї реакції (реактивна поведінка!) на вплив дружини чоловік не вживає алкоголю певний час. Здавалось би, мету досягнуто. Однак рано чи пізно (частіше рано) період „вимушеної" тверезості чоловіка внаслідок тиску дружини в силу різних причин закінчується – в повсякденному житті виникає критична ситуація (наприклад, „на роботі начальник несправедливо накричав", „день зарплати – як не спокуситись", „діти не слухають – зовсім за тата не вважають", „настрою працювати не було, а треба", „почав погано спати, через це постійно напружений, знервований", „дружина сьогодні без причини почала сваритися" і т. д., і т. п. – причин, точніше приводів, може бути безліч – як реальних, так і надуманих) чоловік „зривається", знову вживає алкоголь. І все починається знову, коло замикається:

Рис. 3.1.

Виникає закономірне питання: якщо конфлікт з боку дружини як засіб припинення вживання чоловіком алкоголю є в стратегічному плані неефективним (хоча й дає ілюзію короткочасного перепочинку), то чому можна так часто спостерігати його систематичне і стереотипне застосування? Причин можна припустити кілька:

  • конфлікт з приводу адиктивної поведінки партнера є засобом, який, при всій його видимій емоційній напруженості і моральній важкості не вимагає надто великих, титанічних зусиль – він є природною, часто спонтанною емоційною реакцією на незадовільні обставини життя і вимагає нетривалого „приділення уваги" і витрачання часу при концентрації на зовнішніх обставинах, а не на глибинному аналізі і самоаналізі своєї проблемної ситуації. Тобто, це свого роду „шлях найменшого опору" – найлегше і найшвидше, що можна зробити;

  • визнання того, що конфлікт є загалом неефективним засобом вирішення проблеми узалежненої поведінки людини, може поставити її партнера перед усвідомленням відсутності ефективних механізмів впливу взагалі (через неспроможність в існуючих умовах до пошуку альтернативного способу впливу). А усвідомлення відсутності подібних механізмів, які б достатньо швидко давали потрібний ефект, може трактуватись людиною як власна повна безсилість на рівні характеристики особистості, що загрожує її самооцінці, позитивності уявлень про себе;

  • „лінійне" розуміння ролі конфлікту в боротьбі з адиктивною поведінкою партнера. Серед членів сімей алкоголіків поширеною є думка: „якщо менше сваритися, він буде більше пити алкоголь". Природно, що страх погіршення й так непростої ситуації спонукає людей діяти за зворотним принципом: „чим більше сваритися, тим рідше він би мав пити алкоголь". Однак посилене застосування конфлікту (причому не тільки як реакції на вживання алкоголю, зазвичай це відбувається більше генералізовано) призводить до зворотного ефекту, оскільки „замкнуте коло" тільки прискорює свій цикл (див. рисунок) – конфлікт починає виконувати не тільки функцію „профілактичного засобу", а й одного з чинників виникнення критичної ситуації, яка призводить до „зриву" у адикта – відновлення вживання алкоголю. Більше того, при подібному загостренні ситуації відбувається скорочення циклу взаємодії узалежненого з його оточенням – періоди „вимушеної" тверезості стають менш тривалими, а потім взагалі майже випадають, внаслідок чого симптом (вживання алкоголю) починає маніфестувати значно частіше;

  • конфлікт виконує не тільки функцію засобу для припинення адиктивної поведінки партнера, а й форми реалізації контролю, символом домінування над партнером, і, таким чином, квазі-способом самоствердження. В цьому випадку можна говорити про виражену співузалежненість члена (членів) сім'ї адикта. Таким чином, конфлікт з боку членів сім'ї у відповідь на узалежнену поведінку партнера може виступати ще й формою підтримки стосунків у ній, фактично чітко напрацьованим зразком взаємодії, який структурує час і події адикта, робить їх чітко визначеними і прогнозованими, що і спонукає усю сімейну систему постійно слідувати подібним поведінковим зразкам.

Таким чином, з впевненістю можна стверджувати, що заходи, спрямовані на усунення лише симптомів (в приведеному прикладі – вживання алкоголю), в основній масі випадків дають тільки відносно короткочасний ефект. Тривалого ефекту вони дати неспроможні, оскільки причина виникнення симптомів, яка є прихованою і часто досить глибоко, не усувається, а тому через деякий час проблема знову проявляється: причому необов'язково у вигляді такого ж симптому[74].

Часто симптоматика узалежненого може „мігрувати" – одні симптоми можуть змінювати інші або проявлятися одночасно, причому на перший погляд вони можуть здаватися абсолютно не пов'язаними між собою, що ускладнює боротьбу людини з ними.

Альтернативою самостійного та терапевтичного лікування алкогольної залежності, яка виникла на фоні алкоголізму є індивідуальне консультування.

Інформаційний рівень консультування повинен бути обов'язковим етапом інформативної консультації. Часто, почувши в питаннях співрозмовника зацікавленість, людина вперше дозволяє собі відкрито обговорити наболілу проблему. При цьому консультант може зустрітися з необхідністю проведення кризової інтервенції, або в процесі бесіди може бути досягнута домовленість про пролонгований консультативний супровід або проходження групового тренінгу.

На інформаційному рівні консультант, у першу чергу, надає психологічну інформацію, роблячи клієнта більше грамотним.

Існує багато помилкових установок, що блокують можливість прийняти допомогу психолога. Основними з них є:

- помилкове переконання в тім, що обіг за допомогою для дозволу проблем психологічного характеру - ознака слабкості

- невірне подання про те, начебто психотерапію проходять тільки психічно неврівноважені люди;

- відсутність відомостей про те, як будується консультативна бесіда із психологом

- страх стороннього втручання в особисте життя;

- страх розкрити свої таємниці перед сторонньою людиною й страх поширення конфіденційної інформації про себе.

Клієнти досить часто повідомляють психологові про події, які змусили їх звернутися за інформацією. Але на пропозицію психолога про подальшу роботу відмовляють , аргументуючи це однією з перерахованих установок. Це може послужити приводом до короткої контраргументації.

Одне з розповсюджених питань, що встають при консультуванні співзалежних, – як попередити розвиток залежності? Бесіда, присвячена цій темі, хоча і є інформативної, все-таки вимагає більше глибокого пророблення. Практично вона складається з декількох етапів.

1. Дослідження обставин, що передували початку вживання алкогольних напоїв.

2. Інформування клієнта про загальні принципи й стратегічні напрямки профілактики наркозалежностіости.

3. Вироблення стратегічних напрямків у конкретних обставинах клієнта.

4. Розробка конкретних тактичних прийомів і технік, а також моделей конструктивного поводження в конкретних обставинах клієнта.

5. З'ясування обставин і проблемних особливостей самого клієнта, що перешкоджають реалізації намічених кроків.

6. Інформування клієнта про можливі напрямки роботи із проблемними обставинами й спільною розробкою індивідуальної програми дій.

7. Правдива інформація про згубні наслідки алкоголізму.

Факторами, якісприятимуть у подоланні людиною алкогольного узалежнення, що виникло на фоні самотності, є[94]:

1. Здорові взаємини в родині. Довіра, прийняття, повага, підтримка - це те, що дає кожному члену родини опору й можливість впоратись в складних життєвих ситуаціях. вони не виникають самі собою, а є результатом навчання. У родинах із узалежненими відносинами, як правило, не відрізняють підтримку від оцінки. Не знають, що таке прийняття.

Loading...

 
 

Цікаве