WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

сильного виміру.

Зазвичай вважають:

  • якщо r < 0,3 — зв'язок виражений слабко;

  • якщо 0,3

  • якщо 0,5<г<0 —зв'язок значний, досить виражений;

  • якщо0,7<г<0,9 —зв'язок виражений сильно;

  • при r > 0,9 — зв'язок виражений дуже сильно.

Оцінюючи зв'язок, варто враховувати число випадків, що спостерігаються.

2.2. Аналіз психологічних особливостей переживання

самотності особистістю.

Для аналізу психологічних особливостей переживання самотності особистістю застосовано наступні методи: "Методика діагностики суб'єктивного відчуття самотності" Д. Рассела та М. Фергюсона та "Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості" Л. І. Вассермана, модифікована В. В. Бойко.

На основі аналізу результатів "Методика діагностики суб'єктивного відчуття самотності" Д. Рас села та М. Фергюсона досліджуваних експериментальної групи було розділено на 3 умовні групи, відповідно отриманих до даних.

До першої групи увійшли особи з низьким рівнем суб'єктивного відчуття самотності. Їх кількість у відсотковому значенні дорівнювала 30%.Наступну групу склали досліджувані з середнім рівнем відчуття самотності, кількість яких переважала за чисельністю та становила 50% від загального числа осіб вибірки експериментальної групи. До третьої групи увійшли досліджувані з високим рівнем суб'єктивного відчуття самотності та становили 20% від чисельності експериментальної групи.

Результати дослідження рівня соціальної фрустрованості можна зобразити графічно (див. Рис.1).

Рис.2.1

Аналізуючи результати проведення вищеописаної методики у контрольній групі, досліджуваних можна розділити на дві групи.

До першої групи увійшли досліджувані з низьким рівнем суб'єктивного відчуття самотності. Їх кількість становить 17 осіб, що становить 56,5% загальної вибірки контрольної групи. До другої групи входить 13 осіб з середнім рівнем суб'єктивного відчуття самотності, що становить відповідно 43,5% від кількості членів контрольної групи.

Результати проведення даної методики в контрольній групі зображені у рисунку 2.2.

Рис. 2.2

Здійснюючи порівняльний аналіз результатів дослідження за "Методикою на визначення суб'єктивного відчуття самотності" Д. Рассела та М.Фергюсона в експериментальній та контрольній групах дозволяють зробити наступні висновки:

  • у контрольній групі відсутні показники, що свідчать про наявність високого рівня суб'єктивного відчуття самотності, на відміну від експериментальної групи;

  • у експериментальній групі (у порівнянні з контрольною) спостерігається вищий відсоток показників, що вказують на наявність у досліджуваних середнього рівня відчуття самотності та нижчий відсотковий показник низького рівня суб'єктивного відчуття самотності.

Дослідження, проведені за "Методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості " Л.І. Вассермана, показали наступні результати:

  1. У досліджуваних експериментальної групи спостерігається наявність дуже високого рівня соціальної фрустрованості. Кількість осіб з даним показником становить 20% від загальної вибірки експериментальної групи. 40% досліджуваних входять до групи з помірним рівнем соціальної фрустрованості. Таку ж кількість осіб включає група досліджуваних з підвищеним рівнем соціальної фрустрованості. Результати дослідження зображено графічно (див. рис. 2.3).Цікавим є те, що у жінок-членів експериментальної групи, які становили 16% від загального числа досліджуваних, у 100% випадків виявлено дуже високий рівень соціальної фрустрованості, тоді як даний рівень соціальної фрустрованості у чоловічої статі становив лише 4%. Звідси можна припустити про гендерні відмінності у сприйманні навколишнього світу, задоволеністю різними сферами життя та діяльності особистості.

Рис.2.3

2.Аналізуючи отримані результати вищеописаної методики у контрольній групі, можна зробити наступні висновки:

  • у 40,3 % досліджуваних контрольної гупи не виявлено явища соціальної фрустрованості;

  • помірний та невиражений рівень соціальної фрустрованості спостерігається у 9,6% та відповідно 31,4% осіб;

  • у 18,7% досліджуваних спостерігається понижений рівень соціальної фрустрованості;

  • відсоткове співвідношення пониженого рівня соціальної фрустрованості та його відсутності розподілилися у однаковому співвідношенні між особами чоловічої та жіночої статі контрольної групи.

Рис.2.4

3.Здійснюючи порівняльний аналіз результатів дослідження за "Методикою діагностики рівня соціальної фрустрованості " Л.І.Вассермана контрольній та експериментальній та контрольній групі можна стверджувати, що у членів експериментальної групи присутні чітко виражені ознаки соціальної фрустрованості. У контрольної групи рівень соціальної фрустрованості значно нижчий та менш виражений у порівнянні з експериментальною групою. У представників жіночої статі експериментальної групи у 100% випадків спостерігається дуже високий рівень соціальної фрустрованості, тоді як у осіб жіночої статі контрольної групи не виявлено дуже високого рівня соціальної фрустрованості. У представників чоловічої статі також відсутні показники дуже високого рівня соціальної фрустрованості.

2.3. Дослідження параметрів узалежнення особистості

від алкоголю.

Для дослідження параметрів узалежнення особистості від алкоголю у контрольній та експериментальній групах нами використовувалась методика "Опитувальник для виявлення ранніх проявів алкоголізму"К.К. Яхіна та В.Д. Менделевича. Даний метод застосовувався для підтвердження висунутого припущення про взаємозв'язок відчуття самотності та явища алкогольного узалежнення.

Аналіз отриманих результатів дозволяє зробити наступні висновки: у членів контрольної групи згідно з результатами опрацювання діагностичних даних у 100% випадків виявлено наявність узалежнення від алкоголю.

Результати дослідження у контрольній групі за методикою "Опитувальник для виявлення ранніх проявів алкоголізму"К.К. Яхіна та В.Д. Менделевича графічно показані на рис. 2.5.

Рис.2.5.

  • проведення даної методики у контрольній групі дозволило виявити наступні показники: у 100 % учасників вибірки ознаки алкогольної залежності відсутні. У них спостерігається, цитуючи автора "рівень здоров'я ". Дані результати є протилежними від результатів дослідження за вище описаною методикою у експериментальній групі.

Результати дослідження у контрольній групі за даною методикою графічно показані у рис. 2.6.

Рис.2.6.

З графічного зображення відсоткових результатів дослідження за методикою "Опитувальник для виявлення ранніх проявів алкоголізму"К.К. Яхіна та В.Д. Менделевича можна спостерігати чітку різницю у результатах, що полегшує процес аналізу результатів нашого дослідження, на основі якого можна спростити чи підтвердити висунуту гіпотезу.

2.4.Аналіз взаємозв'язку переживання самотності та узалежнення

особистості від алкоголю.

Для дослідження впливу відчуття самотності на виникнення у особистості алкогольної залежності та взаємозв'язку даних явищ нами було розроблено анкету, зміст запитань якої спрямований на виявлення вищезазначених характеристик.

Дослідження проводилося у контрольній та експериментальній групах та показало наступні результати.

На запитання "Чи можна стверджувати, що самотність є причиною вживання алкогольних напоїв?" члени експериментальної групи у 70% вибрали відповідь "Ні", учасники ж контрольної групи були протилежної думки. Більшість з них (65,2%) обрали стверджувальну відповідь "Так" на дане запитання. Тільки 34,8% обрали відповідь "Ні".

Наступним, важливим, на нашу думку, у діагностичному плані, запитанням було "Як часто причиною вживання алкоголю є самотність?". На дане запитання (запитання анкети № 6) було запропоновано 4 варіанти відповіді: а - "Завжди", б - "Часто", в - "Інколи", г - "Ніколи".Отримані відповіді у контрольній та експериментальній групі чітко відрізнялися.

70% вибірки експериментальної групи вважали, що самотність інколи є причиною вживання алкогольних напоїв, 30% стверджували, що самотність завжди є причиною вживання спиртного. 52,2% учасників контрольної групи ж вважали, що самотність інколи є причиною вживання алкоголю,43% обрали відповідь "Часто", 4,3% - "Ніколи", проте жоден не обрав відповіді "Завжди", на відміну від членів експериментальної групи. Отримані результати відповідей на дане запитання свідчать про взаємозв'язок між феноменом самотності па виникненням алкогольної залежності, про взаємозв'язок мі цими явищами.

Результати відповідей на даний пункт анкети зображено на рисунку 2.7, 2.8.

Рис.2.7. Відсоткове

значення

відповідей на запитання

Loading...

 
 

Цікаве