WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Інтерпретація методики здійснюється на основі отриманих результатів аналізу по таблиці діагностичних коефіцієнтів за наступними критеріями :

  • нижче - 12.8 балів – рівень алкоголізму;

  • + 12.8 бали до – 12.8 бали – рівень побутового п'янства;

  • вище + 12.8 балів – рівень здоров'я .

Для діагностики рівня вираженості відчуття самотності у дослідженні ми використовували тест-опитувальник "Методика діагностики рівня суб'єктивного відчуття самотності" Д. Рассела та М. Фергюсона[65].

Методика діагностики суб'єктивного рівня відчуття самотності Д.Рассела і М.Фергюсона була використана на підставі міркувань про присутність у особи відчуття самотності як наслідок браку спілкування, що, у свою чергу, могло бути викликаним дезінтеграцією особи в групах та могло стати причиною алкогольного узалежнення. Текст опитувальника складається з двадцяти тверджень та чотирьох варіантів відповідей: "часто", "інколи", "зрідка", "ніколи". При інтерпритації отриманих результатів сума відповідей з варіантом "часто" перемножується на 3, "інколи" – на 2, "зрідка" – на 1, "ніколи" – на 0. Ступінь вираженості почуття самотності визначається за наступними критеріями:

    1. Від 40 до 60 балів – високий рівень відчуття самотності.

    2. Від 20 до 40 балів – середній рівень відчуття самотності.

3. Від 0 до 20 балів – низький рівень самотності.

  1. У нашому дослідженні також використовувалась методика "Методика діагностики рівня соціальної фрустрованості" Л.І. Вассермана, модифікація В. В. Бойко.

Методика діагностики суб'єктивного рівня відчуття самотності Д.Рассела і М.Фергюсона була використана на підставі міркувань про присутність у особи відчуття самотності як наслідок браку спілкування, що, у свою чергу, могло бути викликаним дезінтеграцією особи в групах та стати причиною узалежнення від алкоголю.

Опитувальник включає 20 тверджень, за допомогою яких фіксується ступінь незадоволення соціальними досягненнями у основних аспектах життєдіяльності, що виражається вибором одного з чотирьох наявних варіантів відповідей. При опрацюванні результатів по кожному пункту визначається показник рівня фрустрованості. Він може змінюватсь у межах від 0 до 4 балів. Кожному варіанту відповіді присвоюються бали:

  • повністю задоволений – 0;

- швидше задоволений – 1;

  • важко відповісти – 2;

  • швидше не задоволений – 3;

- повністю незадоволений – 4.

Якщо методика використовується для виявлення показника у групи респондентів, то потрібно: отримати окремо вибори числа респондентів, які обрали ту чи іншу відповідь, на бал, присвоєний відповіді; підрахувати суму цих виборів: поділити її на загальну кількість тих, хто відповів на дане твердження. Можна визначити підсумковий середній індекс соціальної фрустрованості. Для цього потрібно скласти показники фрустрованості по всіх пунктах опитувальника і поділити суму на кількість пунктів (20).У масових дослідженнях дуже показовим є відсоток осіб, які вибрали той и інший варіант відповіді на певне твердження. При інтерпретації результатів, висновки про рівень соціальної фрустрованості робляться з врахуванням величини балу(середнього балу) по кожному пункту. Чим вищий бал, тим вищий рівень соціальної фрустрованості:

- 3,5 - 4 - бали –дуже високий рівень соціальної фрустрованості;

- 3,0-3,4 - підвищений рівень фрустрованості;

- 2,5-2,9 – помірний рівень фрустрованості;

- 2,0-2,4 - невизначений рівень фрустрованості;

- 1,5-1,9 – знижений рівень фрустрованості;

- 0,5-1,4 – дуже низький рівень;

- 0-0,5- відсутність (майже відсутність) фрустрованості.

Для діагностики рівня взаємозв'язку відчуття самотності та виникнення алкогольної залежності було використано авторську анкету. Анкета включає 12 запитань, які спрямовані на виявлення вище описаного взаємозв'язку. Кожне із запитань анкети сприяє виявленню впливу самотності на процес узалежнення особистості від алкоголю .

У структуру даної анкети було включено групу запитань, що стосувались наступних аспектів відчуття самотності та алкогольного узалежнення та взаємозв'язку цих феноменів:

- вивчення зміни інтенсивності відчуття самотності під час вживання алкогольних напоїв (питання №8,11,12);

- вивчення суб'єктивної оцінки рівня самотності особистістю (питання №4);

- вивчення особливостей взаємозв'язку відчуття самотності та явища особистісного узалежнення від алкоголю (питання №5,6,7);

- вивчення динаміки сімейних стосунків за період вживання алкогольних напоїв (питання №10).

Статистичний аналіз отриманих результатів базувався на використанні методів математичного опрацювання психологічних даних. Первинна обробка даних здійснювалася на основі елементів описової статистики [43], зокрема формул середніх значень, стандартних відхилень, відсоткових співвідношень. Вторинна обробка даних базувалася на кореляційному аналізі результатів за формулою коефіцієнту лінійної кореляції Пірсона [4;24;25]:

де

та – середні значення порівнюваних величин;

xi та yi – окремі значення порівнюваних величин;

та – дисперсії порівнюваних рядів;

n – загальна кількість величин у порівнюваних рядах.

Кореляційним називають дослідження, яке проводиться для спростування чи підтвердження гіпотези про статистичний зв'язок між кількома (двома та більше) змінними. У психології в якості змінних можуть виступати психічні процеси, стани та ін..

"Кореляція" в прямому перекладі означає співвідношення. Якщо зміна однієї змінної супроводжується зміною іншої, то можна стверджувати про їхню кореляцію. наявність кореляції двох змінних нічого не говорить про причинно-наслідкові залежності між ними, проте дає можливість висунути таку гіпотезу. відсутність ж кореляції дозволяє відкинути гіпотезу про причинно-наслідковий зв'язок між змінними. Багато явищ, які заслуговують на інтерес психологічної науки і практики, знаходяться у взаємозв'язку і залежності між собою. Часто, але не завжди, цей зв'язок є причинно-наслідковим. Різні причини впливають на явища-наслідки, змінюючи їх характеристики у визначеному або непередбачуваному напрямку. Наприклад, зміна уваги людини призводить до зміни мнестичних та інтелектуальних функцій. Зі зміною віку спостерігаються зміни ціннісних орієнтацій, особистісних сенсів, екопсихологічних диспозицій, вірувань, як і мисленнєвих процесів узагальнення, аналізу, мотивів діяльності, установок тощо.

Такого роду зв'язки між явищами часто зустрічаються, і перед математичною статистикою постає задача вимірювати їх кількісно. Слід зазначити, що мова йде не про функціональні співвідношення, а про залежності, що наближаються до функціональних. Наприклад, при точно визначеному віці не спостерігається строго визначеної появи психічних новоутворень. Пояснюється це тим, новоутворення психіки залежить не тільки від віку досліджуваного, але і інших характеристик.

У зв'язку з тим, щоврахувати всі фактори, що здійснюють вплив на явище-наслідок, практично неможливо, то при дослідженні зв'язків між явищами здебільшого приймають до уваги тільки найважливіші з них, саме ті, що здійснюють найбільший вплив чи представляють найбільший інтерес.

У таких випадках йдеться не про функціональний, а про кореляційний зв'язок коли зміна в одному явищі не завжди пов'язана зі строго визначеними змінами в іншому.

В принципі, вивчення кореляційної залежності пов'язано, насамперед з визначенням того, наскільки вона наближається до функціональних співвідношень. Для цього обчислюють ряд показників кореляції. Позначаються вони г, і величина їх варіює від 0 до 1.

При r =0 не існує зв'язку між досліджуваними явищами.

  • При r =1 — зв'язок повний, функціональний.

  • Проміжні значення 1>r >0 вказують на наявність зв'язку більш-менш

Loading...

 
 

Цікаве