WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Переживання самотності як чинник узалежнення особистості від алкоголю (магістерська робота) - Реферат

Як було сказано вище (пункт 1-2.1), психофізичною суттю адиктивної (узалежненої) поведінки невміння керувати своїми психо-емоційними тонусами. Даний чинник також відіграє не останню роль, у виникненні почуття самотності, адже, емоційно-стійкі особистості менш схильні до його виникнення. У емоційно – лабільних людей можливий більший ризик виникнення алкогольної залежності, адже шукаючи способів підвищення настрою вони часто можуть звертатися до спиртних напоїв, адже суттєвою ознакою алкоголізму є втрата контролю над вживанням спиртних напоїв, це те, що відрізняє дану хворобу від інших.

Ще одним спільним поняття для феномену самотності та алкогольної залежності є сім'я.

Сім'я виступає важливим чинником у ряді випадків як самотності так і алкоголізму. При недостатній увазі, спілкуванні, порушенні емоційної взаємодії навіть в найбільшій сім'ї людина може почуватися самотньою. Одним з „виходів" з цієї ситуації для неї може бути вживання алкогольних напоїв. У свою чергу, вживання спиртного може відвернути прихильність сім'ї від людини, а також призвести до зміни цінностей, деградації особистості.

Наступною причиною виникнення як алкоголізму так і самотності є соціальна дезадаптація. Соціально-дезадаптована людина має труднощі взаємодії з середовищем, вона не може здійснювати своєї позитивної ролі в конкретних мікро соціальних умовах. Це призводить до її вимушеної соціальної ізоляції , що може бути причиною внутрішнього дискомфорту, тривоги. При не вирішенні даної проблеми, нерозумінні важливості даної ситуації у особистості може з'явитися відчуття самотності, непотрібності. Людина занурюється у свої переживання, шукає виходу із ситуації, що склалася. У випадку попереднього досвіду (чи на підсвідомому рівні) зафіксований досвід позитивних відчуттів після вживання алкоголю: зникає сором'язливість, людина стає більш комуні кальною. Якщо цей досвід є прийнятим для особистості, вона починає втілювати його в реальне життя. У деяких випадках це може закінчитися виникненням алкогольної залежності, оскільки при частому вживанні спиртного знижується, а згодом втрачається контроль за його споживанням.

Ще однією ланкою, яка пов'язує „самотність" та алкоголізм є особистісні кризи.

Як говориться вище, криза – ситуація емоційного, та розумового стресу, яка потребує значної зміни уявлень про світ і про себе за короткий проміжок часу[62]. Криза переносить людину в стан, коли звичні стереотипи мислення та поведінки вже не спрацьовують, а нових ще немає. Таким чином криза – це своєрідна реакція особистості на ситуацію, яка виникла від неї зміни способів мислення, відношення (ставлення) до себе, оточуючого світу та основних екзистеційних проблем.[17]

Грецьке слово crisis має багато знань, серед яких рішення, вибір, випробування [20]. Для виникнення кризи у житті людини повинна виникнути певна кризова ситуація як поштовх до зміни у структурі особистості людини. Кризу може також спричинити певні внутрішньо-особистісні причини.

В залежності від того, як особистість буде сприймати даний стан: як крах у своєму житті чи як можливість для особистісного росту, розвитку, вона вибиратиме шляхи реагування чи не буде реагувати на ситуацію. У випадку небажання загострювання ситуації, людина може замкнутися в собі, звузити коло спілкування та взаємодії, що може призвести до виникнення самотності - усвідомлено чи не усвідомлено вибраного способу життя.

Отже, аналізуючи сказане у розділі 1 можна стверджувати, що між самотністю та алкоголізмом є тісний двосторонній взаємозв'язок. Самотня особистість, вважаючи такий стан проблемним, намагається знайти вихід з даної ситуації, шукаючи нові моделі поведінки, шляхи вирішення запитань, які постають перед нею. Часто, не знаючи іншого способу вона звертається за допомогою до сім'ї, колег по роботі і, не отримавши необхідної підтримки, звертається до алкоголю. Не усвідомлюючи небезпеки людина шукає позитивних емоцій не помічаючи того, що стає узалежненою. Проте, говорячи про вибір життєвого шляху можна стверджувати, що кожен є господарем свого життя і будує його відносно власного рівня домагань. Дана характеристика є тим ресурсом, що може стати провідним стрижнем для особистості на шляху лікування алкогольної залежності та реабілітації до здорового способу життя.

Розділ 2. Емпіричне дослідження взаємозв'язку переживання самотності та узалежнення від алкоголю.

2.1. Організація та методи емпіричного дослідження

Вивчення феномену самотності, який призводить до виникнення різного виду залежностей, зокрема алкогольної, на даному етапі розвитку суспільства набуває все більш актуального значення, оскільки збільшується кількість як самотніх, так і узалежнених особистостей на різних вікових етапах, що перешкоджає їхній повноцінній життєдіяльності, призводить до важких порушень у сфері здоров'я: емоційній, психічній, фізичній та ін.. Недостатність вивчення даної теми призводить до труднощів у виборі шляхів подолання та вирішення проблеми.

Саме на підставі високої актуальності теми було здійснено дослідження взаємозв'язку міжпереживанням самотності та узалежненням особистості від алкоголю, якевимагає від нас здійснення емпіричного дослідження, яке реалізується посередництвом виконання наступних етапів:

  1. Визначення основних методичних аспектів дослідження;

  2. Підбір адекватного психодіагностичного інструментарію;

  3. Реалізація емпіричного дослідження;

  4. Опрацювання та інтерпретація отриманих емпіричних даних.

На основі теоретичних міркувань, викладених у розділі 1, для експериментальної перевірки було висунуто наступну гіпотезу дослідження: самотність є чинником узалежнення особистості від алкоголю.

Емпіричне дослідження проводилося на вибірці алкогольно-узалежнених, які знаходяться на стаціонарному лікуванні в Івано-Франківському обласному наркологічному диспансері. Кількість досліджуваних становила 30 чоловік, з яких 10 жіночої статі, відповідно 20 - чоловічої. Вік досліджуваних експериментальної групи коливався від 35 до 49 років. До контрольної групи входило 30 осіб, студентів 5-го курсу денної форми навчання філософського факультету спеціальності "Психологія" Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника, з яких 22 – жіночої статі та 8 – чоловічої.

Для реалізації дослідження нами було визначено батарею методик, які дають можливість здійснити якісний та кількісний аналіз досліджуваних параметрів.

Перш за все, використовувалася методика "Опитувальник для виявленняранніх проявів алкоголізму" К.К. Яхіна та В.Д. Мендєлєвіча [65]. Дана методика призначена для виявлення проявів алкоголізму та побутових форм пияцтва, що складається з 35 запитань, на які досліджувані повинні дати стверджувальну чи заперечу вальну відповідь. При опрацюванні результатів вибрані відповіді аналізують на основі діагностичних таблиць, сумуючи отримані бали (коефіцієнти ) по усіх отриманих відповідях.

Таблиця 2.1.

Діагностичні коефіцієнти показників методики

"Опитувальник для виявлення ранніх проявів алкоголізму"

К.К. Яхіна та В.Д. Мендєлєвіча

Запитання

Так

Ні

Запитання

Так

Ні

1

2,6

-1,1

18

-3

2,6

2

-2,6

0,4

19

-8,1

1,5

3

-1,3

1,3

20

-5,3

8,8

4

_2

1,5

21

-3,4

4,8

5

-9,5

35

22

-3

5,1

6

-3

0,8

23

-3,4

3,8

7

2,6

-4,5

24

-9

1,8

8

3,8

-1,1

25

-16

2,3

9

-5,5

1,5

26

-3,8

3

10

-1,8

5,1

27

-17

3,8

11

-12,6

0,8

28

-5,3

2,8

12

-4,2

1,5

29

-2

3,4

13

1,5

-2

30

-2,3

3,8

14

-4,5

1,8

31

-4,5

1,8

15

-12,6

0,8

32

-5,3

2,6

16

-12

1,5

33

-11

4,5

17

-6

3,8

34

-7

2,3

35

-6

1,8

Loading...

 
 

Цікаве