WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія спілкування - Курсова робота

Психологія спілкування - Курсова робота

Не слід представляти собі бар'єри в комунікації як результат свідомого, довільного і спрямованого захисту від впливу. У реальному спілкуванні бар'єри присутні у виді незалежних механізмів, що дані людині для захисту, але їхня дійсна природа людині не відома.

Систему бар'єрів можна уявити собі як автоматизовану охорону - при спрацьовуванні сигналізації автоматично перекриваються всі підступи до людини. Однак можливі й інші варіанти - помилкова тривога і відключення сигналізації.

Навіть якщо комунікація відбувається на тлі довіри до співрозмовника, контрсугестія все рівно може мати місце, але вже не як зовнішній бар'єр, а як спосіб зниження значимості неприємної інформації.

Практично для всіх людей важливо вміти спілкуватися таким чином, щоб їх правильно розуміли, щоб їх слухали і чули. Тому, важливо знати способи подолання бар'єрів.

Керувати ефективністю можуть обидва партнера, що говорить і слухає, і кожний з них може зіграти свою роль як у підвищенні, так, і в зниженні ефективності спілкування.

Подолання уникнення містить у собі керування увагою партнера, аудиторії, власною увагою.

Подолання логічного бар'єра зв'язано зі знанням ефективності різних аргументів і способів аргументації. Один з найбільш відомих прийомів керування мисленням іншого - це риторичне питання. Для того, щоб бути зрозумілим співрозмовником, треба по можливості враховувати логіку партнера. Для цього необхідно приблизно представляти собі позиції, а також індивідуальні і соціально-рольові особливості, тому що прийнятність чи неприйнятність тієї чи іншої логіки для партнера в основному залежить від його вихідної спрямованості Розуміння партнера, адекватне уявлення про його точку зору, цілі, індивідуальні особливості - головна умова для подолання усіх без винятку бар'єрів, тому що чим більше той, хто говорить, рахується з особливостями слухаючого, тим більш успішною буде комунікація. Однак і від слухаючого багато що залежить.

Необхідним фундаментом для підвищення ефективності спілкування "з боку слухаючого" є його бажання слухати і чути, що, у свою чергу, сильно залежить від того, якою бачиться йому ситуація спілкування.

Взагалі методів, прийомів і правил ефективного спілкування розроблено чимало, єдиною проблемою тільки залишається те, що більшість з нас просто забуває про них, віддаючись своїй людській природі, забуваючи про найважливіші правила спілкування. Тільки одиницям вдається цілеспрямовано і ефективно їх використовувати і знаходити спільну мову з більшістю співрозмовників. Ефективне спілкування і вміння усувати бар'єри в ньому – це більше, ніж наука, це справжнє мистецтво, яке так потрібне в нашому житті.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1. Андреева Г.М. Социальная психология. Учебник для высших учебных заведений. - М.: Аспект Пресс, 1998.

  2. Зимняя И.А. Психология. – М., 1991.

  3. Зеркин Д.П. Основы конфликтологии. - Ростов-нД: "Феникс", 1998.

  4. Крижанская Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - 2-е изд. - М.: "Смисл", "Академический проект", 1999.

  5. Марченко А.І. Проблеми успішного спілкування. – Львів, 1990.

  6. Ломов Б.Ф. Общение и социальная регуляция поведения индивида// Психологические проблемы социальной регуляции поведения, - М., 1976.

  7. Немов Р.С. Психология. Книга 1: Основы общей психологии. – М., Просвещение, 1994.

  8. Общение и оптимизация совместной деятельности. Под ред. Андреевой Г.М. и Яноушека Я. М., МГУ, 1987.

  9. Петрушин В.И. Психология менеджмента. - М.: Институт практической психологии, 1996.

  10. Пиз Аллан. Язык жестов. Пер. с англ. Котляра Н.Е., Островского Л. - Мн.: "Парадокс", 1998.

  11. Райгородский Д.Я. (редактор-составитель). Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие. - Самара: Издательский Дом "Бахрах", 1998.

  12. Соснин В.А., Лунев П.А. Как стать хозяином положения: анатомия эффективного общения. - М.: Издательский центр "Академия", Институт психологии РАН, 1996.

  13. Фолкен Чак Т. Психология - это просто. Пер. с англ. Муртазина Р. - М.: Агенство "ФАИР", 1997.

  14. Шейнов В.П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. - Мн.: "Амалфея", 1997.

  15. Язык одежды, или как понять человека по его одежде. - М.: Ассоциация авторов и издателей "Тандем", "Гном-Пресс", 1998.

Додатки

Психотехнічні вправи з розвитку комунікативної

компетентності педагогів

При підборі вправ для проведення занять слід орієнтуватися на такі основні вимоги:

  1. Що передусім має відбутися в результаті виконання відповідної вправи:

• змінитися стан групи як єдиного цілого?

• змінитися стан кожного з учасників групи зокрема?

• більшою мірою змінитися стан когсь одного або двох – трьох учасників?

• з׳явитися матеріал просування групи вперед у змістовному плані? Чи щось інше .

  1. На якому етапі розвитку знаходиться група: чим більш вона згуртована,чим вільніше почувають себе її учасники,тим більш ризикованими можуть бути вправи.Це стосується насамперед тих вправ,котрі допускоють фізичний контакт учасників групи в ході їх виконання,а також вправ,що виконують з закритими очима.Не своєчасне застосування таких вправ може спричинити підвищення напруженості та винекнення дискомфорту в групі.

  2. Склад групи: соціально - демографічні характеристики (стать,вік,тощо) а також фізичні дані.

  3. Час дня: на початку дня слід проводити вправи,що дозволяють відволіктись від турбот і проблем,що не відносяться до групової роботи,включатися в ситуацію "тут і тепер",відчути групу тощо;крім того,буває необхідно мобілізувати увагу,інтелектуальну активність.

У другі половині дня варто проводити вправи,що допомагають зняти втому,створюють умови для емоційної розрядки.Останні також корисно виконувати після папружених обговорень,складних для всіх або деяких учасників групи.

  1. Зміст подальшої роботи .

Еефективність вправ багато в чому залежить від чіткості,ясності,лаконічності інструкції ,що має містити достатню і необхідну інформацію.Не слід перевантажувати інструкцію деталями,зайвими поясненнями.

Невдалим можна вважати такий варіант ,коли тренер інструктує довше,ніж триває виконання самої вправи.Іноді доцільно в процесі інструктування навести приклад, що ілюструє виконання вправи або про демонструвати ,як вона має виконуватись.

Проговорюючи інструкцію,тренер уважно по черзі дивиться на учасників групи,встановлюючи з кожним візуальний контакт.Це підвищує рівень уваги учасників групи,знижує ймовірнісь відволікання і пропуску якихось фрагментів інструкції.По виразу обличчя тренр відразу зауважує тих,хто щось не зрозумів, і закінчуючи інструкцію питанням : "Можливо,треба щось уточнити,пояснити?", - затримує погляд саме на цих учасниках групи .

Приступати до виконання вправи слід лише після того,як тренер

переконається,що усі зрозуміли інструкцію і знають , що треба

робити.Однак навіть і в цьому випадку у процесі виконання вправи

може виявитися непорозумінням або неоднозначність її розуміння

різними членами групи.У цьму випадку варто зупинити виконання

вправи і внести корективи.

Вправи з розвитку рефлексії та емпатії

Мета даного комплексу вправ полягає у розвитку вміння проникати у внутрішній стан іншої людини ,мислено ставити себе на її місце,адекватно оцінювати та розуміти її психоемоційні стани."думати за неї ","вживатися" в її психоемоційні стани,співпереживати їй.

Перша вправа.

Учасникам роздають фотокартки із зображенням людей,чиї психоемоційні виражені не так явно й чітко,як у попередніх випадках,або ж емоції,які вони переживають,носять більш складний характер.Час виконання вправ не обмежується,щоб була змога добре проаналізувати побачене.

Завдання 1. Максимально повно та точно охарактеризуйте всі відтінки емоційного стану зображеної людини,спробуйте відтворити характер і хід думок,а також протікання почуттів.

Loading...

 
 

Цікаве