WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ціннісне ставлення до однолітків - Реферат

Ціннісне ставлення до однолітків - Реферат

Допоможе нам у цій справі розгляд життєвих ситуацій, читання оповідань, віршів, які спонукатимуть до роздумів.

Закріплення правил увічливої поведінки з оточуючими.

а) Аналіз змісту оповідань морально-етичного спрямування, наприклад, В. Сенцовського "На кладці".

б) Рольова гра (діти заздалегідь знайомляться із казкою В. Губарєва "Королівство Кривих Дзеркал").

Уявіть собі, що вам до рук потрапило незвичайне дзеркало - чарівне Криве Дзеркало, за допомогою якого ви легко зможете побачити свої недоліки (грубість, байдужість, небажання прийти на допомогу іншій людині, безсердечність, відсутність співчуття й співпереживання тощо). Але це не все. Ви повинні не тільки побачити свої недоліки, а й уявити, що може з вами трапитися у Кривому Дзеркалі, якщо ви не схочете їх виправити. Давайте всі разом спробуємо знайти шляхи подолання таких вад у поведінці.

Як приклад учням пропонується послухати розповідь про один випадок.

Група учнів разом з учителькою вирушила на екскурсію до музею. Усе було добре. Настав час вертатися додому. Раптом... У вагоні метро вчителька побачила, що немає Катрусі. Почалися пошуки, але дівчинки так і не знайшли. Довелося вертатися без дівчинки. Але як були всі здивовані, коли Катруся "знайшлася" у себе вдома. Виявилося, що вона вирішила залишити всіх, раніше приїхати додому, щоби подивитися цікавий фільм по телевізору. Дівчинка здивувалася, що всі інші пізно повернулися з екскурсії, шукали її.

Запинання:

Як могли розвиватися подальші події в цій історії?

Чи можна довіряти такій людині, як Катруся? Чому?

Як вчинили би ви на місті Катрусі? Чи траплялося щось подібне у вашому житті? Як ви поводилися в таких випадках?

Діти колективно шукають вихід із цієї ситуації.

в) Аналіз ситуації (можна розіграти сценки).

Що можна сказати про героїв цих ситуацій? Хто з них тобі сподобався? А хто ні? Чому? Які риси характеру вони проявили? Як учинили би ви в подібних ситуаціях? Чи не впізнав ти себе в деяких героях?

1. Пустощі.

Михась причинив за собою двері, намотав на руку сітку, вийшов на сходи. Але, ступивши кілька кроків, зупинився біля сусідських дверей. Відшукав дзвінок з табличкою "Кравченко", озирнувся, натиснув на кнопку і щодуху припустився бігти східцями вниз. Він знав: за хвилину двері відчинить бабуся. Потім подивиться скрізь - і лагідна усмішка згасне на її обличчі... Спускаючися сходами, він не минав нагоди зайвий раз потурбувати її. Навіть свого дружка Костя, що жив поверхом вище, теж навчив. (За О. Буценем.)

Кого найбільше ви жаліли, коли слухати оповідання, чому?

2. Сміхота чи глупота?

"Одного разу в квартирі задзвонив телефон. Удома була мама.

- Ваш Сашко ногу зламав, йти не може, - почула вона незнайомий хлоп'ячий голос.

І раптом - хтось поклав трубку.

Як була - у халаті та фартуху мама кинулася до дверей. Побігла по східцях униз і... зіткнулася із Сашком, який вертався зі школи.

- Ти чого? - здивувався хлопець, побачивши мамине бліде обличчя.

А мама зігнулася й гірко-гірко заплакала. Звідки ж вона могла знати, що це лише розваги й пустощі Сашкових приятелів.

Як ти гадаєш, кому було смішно від цього жарту? Чому?"

3. "Добра справа" (розповідь хлопчика).

"Недавно моя бабуся змокла під дощем і застудилася. Лікар приписав їй мікстуру й таблетки. Мама заварила на цілющих травах чай. А я все те підносив бабусі у призначений час, бо татко з мамою пішли на роботу. Аж тут у вікно хтось постукав. Я глянув - то були Віталік з Павлусем. Вони показували новий м'яч і кликали мене гратися.

Я нерішуче озирнувся на бабусю. Вона ніби дрімала. А може, справді, гайнути надвір? Друзі заклично махали руками. І мені дуже хотілося до них... Але раптом я подумав, що бабуся захоче пити або прийде час прийняли ліки. А їй важко підвестися..."

Хто з героїв оповідання викликав бажання бути схожим на нього і чому? А хто ні? Чому?

Чи траплялося щось подібне з тобою в житті? Як ти повівся? Що хотів би виправдати? Чому?

ІІ. Підсумок заняття

КОРЗИНКА. Гра для 1-3-х класів

Мета: виявити розуміння дітьми мови тілорухів, уміння "читати" іншу людину. Учити приймати оптимальні пози в ході розмови та розуміти, що означають жести співрозмовників.

ХІД ЗАНЯТТЯ

Демонструється прикрашена "корзинка". Учитель складає до неї картки, на яких зображені різні пози людей. Діти по черзі виймають картки із "корзинки", їм пропонується прийняти відповідну позу і скласти якийсь монолог (або діалог, якщо зображено дві людини). Інші учні уважно стежать за етюдом, що розігрується, а потім колективно обговорюється та чи інша поза, її відповідність словам дійових осіб та їх інтонаційному забарвленню.

Наприклад, на картках можуть бути зображені такі пози:

1. Поза "замок" (перехрест рук або ніг). Ця поза використовується людьми, які хочуть відійти від розмови, поставити бар'єр, відгородитися від співрозмовника або висловити свою незгоду.

Ця поза ускладнюється, якщо кисті схрещених рук стискаються в кулаки. Це означає ворожість. Інший варіант схрещених рук - кисть охоплює плечову частину руки, що свідчить про твердість позиції такої людини.

2. Поза, "коли дитина обманює". Дитина, як правило, при цій позі широко розкриває очі, а обидві долоньки прикривають рота. Дорослі часто застосовують відволікаючі жести - потирають ніс, пощипують підборіддя тощо.

3. Поза "півня" (руки ззаду утворюють "замок"). Подібна поза надає впевненості, людина наче "відкриває" себе назустріч перешкодам, готова зустріти будь-який удар. Але варіанти цієї пози можуть, навпаки, свідчити про невпевненість:

а) якщо кисть за спиною обнімає зап'ясток - це свідчить про невпевненість людини;

б) якщо людина цю руку підняла ще вище й охопила лікоть, то це свідчить про її бажання "взяти себе в руки", намагаючись сховати свою знервованість.

З метою дитячої творчої самореалізації, задоволення бажання кожної дитини побачити своє зростання ми впровадили індивідуальні щоденники. Дитяча зацікавленність у їх веденні переконливо свідчить про необхідність продовження цього завдання. Обов'язковою умовою було заслуховування кожного про його здобутки.

СТОРІНКА ЩОДЕННИКА УЧНЯ. (1-4-й клас)

Моя унікальність

Мене звати:

Мені ___ років:

Мій зріст: ___ см.

1. Придумай загадку-акронім, використовуючи букви свого імені як початкові букви слів, котрі розповідали би про тебе.

Наприклад:

Сильний _____ Прихильний

Товариський _____ Активний

Енергійний _____ Надійний

2. Зобразити малюнком або описати словами свій зовнішній вигляд. Який (яка) я? (Замість малюнка це може бути міні-твір.)

3. Моїм найзаповітнішим бажанням є...

Опиши словами або зобрази малюнком.

4. Моє улюблене заняття...

5. Я люблю...

6. Я не люблю...

7. Ось, що я люблю робити... (Можна зробити малюнки.)

8. Ось мої друзі... (Намалюй тут портрет своїх друзів або опиши їх.) Які вони? Що я найбільше ціную в своїх друзях?

9. Що я добре вмію робити...

10. Я навчився(лась) робити...

11. Коли я щасливий(а)... (Намалюй тут своє обличчя.)

12. Про що нове для себе я дізнався(лась)?

13. Що я хотів би побажати своїм однокласникам? Усім людям? Рідним?

Етюди на висловлення основних емоцій (за М. Чистяковою). 1-2-і класи

Мета: розвиток у дітей здатності розуміти емоційний стан іншої людини та вміння адекватно висловити свій, корекція емоційної сфери вихованця.

Зміст етюдів не читаємо дітям, а лише емоційно переказуємо ситуацію, запропоновану в кожному з етюдів.

Етюд на вираження провини й сорому

Побилися на перерві двоє хлопців, порвали чужий підручник. Лунає дзвоник. Входить учитель до класу. Хазяїн підручника розгублено розглядає пошкоджену книжку, починає плакати. Хлопці-винуватці відчувають почуття провини й сорому.

Етюди на вираження різних рис характеру (позитивних і негативних), їх співставлення.

Капелюх старухи Шапокляк.

7-8 років

У Франції капелюхи називають шапокляками. Старуха Шапокляк здивувалася, коли почула цю новину, зняла з голови капелюха і стала його роздивлятися. Вона не помітила, що відразу перетворилася з вередливої на славну, добру бабусю.

Ось пройшов заплаканий хлопчик (або дівчинка). Раніше б вона щось таке погане зробила з ним, але зараз...

Діти домислюють і розігрують сцену за бажанням, її різні варіанти.

У той самий час до лавочки, де лежав капелюх, підійшла дівчинка. Вона любила наряджатися, тому відразу ж наділа капелюха. Раптом вона перетворилася на вередливу дівчинку.

Діти самі придумують її погані вчинки.

Раптом подув сильний вітер (грає дитина). Злетів з голови в дівчинки капелюх, вона знову стала доброю. Побігла. Поклала на місце капелюха. Перед усіма, кого образила, вибачилася.

Loading...

 
 

Цікаве