WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Управління як соціальний феномен - Реферат

Управління як соціальний феномен - Реферат

Поняття про психологію управління. Рівні психолого-управлінської проблематики

Глибокі зміни в суспільстві на рубежі ХХ і ХХІ століть обумовили інтерес до соціального знання, уваги до проблем взаємозв'язку суспільства й особистості, керівника та підлеглого. Серед дисциплін, що вивчають суспільство та суспільні відносини, не остання роль належить психології управління.

Вона покликана інтегрувати знання про психологічний зміст управлінських рішень. Адже управління як соціальний процес, що має справу з живими людьми, не завжди розвивається за інструкціями та формулярами. Крім формальних взаємин у будь-якій організації існує складна система неформальних зв'язків, залежностей і міжособистісних відносин.

Під впливом особистісних факторів найчастіше відбувається неконтрольований перерозподіл функцій управління, прав і посадових обов'язків, відповідальності та повноважень. Реальні функції тієї чи іншої посадової особи можуть істотно відрізнятися від передбачених посадовими інструкціями. Ось чому заходи з раціоналізації управлінської діяльності не завжди призводять до успіху, оскільки не враховуються індивідуальні особливості працівників, психологічні аспекти їхнього ставлення до дорученої справи та до самих себе. Вивчити та врахувати ці проблеми в управлінській діяльності дозволяє психологія управління.

Термін "психологія управління" уперше почав використовуватися в СРСР у 20-ті роки. На II Всесоюзній конференції з наукової організації праці (НОТ) (березень 1924 р.) одна з доповідей цілком була присвячена психології управління та пов'язаним з нею проблемам. Психологія управління була покликана вирішити дві задачі: "підбір співробітників до функцій і один до одного відповідно до їх індивідуальних особливостей; вплив на психіку працівників через стимулювання...".

У численних роботах з наукової організації праці (праці А. Гастєва, В. Добриніна, П. Керженцева, С. Чахотіна та ін.), що вийшли у 20-30-ті роки, було чимало цікавих підходів до вирішення психологічних проблем управління. Однак недостатній рівень розробленості цих проблем не дозволив психології управління виділитися в самостійну область знань. Періодом усе більш активного приєднання психологічних знань до теорії та практики управління є середина 60-х років.

Одними з перших дослідників, які поставили питання про необхідність розробки психології управління як науки, були Е. Вендров і Л. Уманський. Серед основних аспектів психології управління виробництвом вони називали соціально-психологічні проблеми виробничих груп і колективів, психологію особистості та діяльності керівника, питання підготовки та підбору управлінських кадрів тощо. Інша точка зору була висловлена О. Ковальовим, який включив у сферу психології управління тільки соціально-психологічну проблематику.

Психологія управління має два основних джерела свого виникнення та розвитку:

потреби практики. Сучасний суспільний розвиток характеризується тим, що людина виступає і об'єктом, і суб'єктом управління. Це вимагає вивчення й урахування психічних даних про людину з цих двох точок зору;

потреби розвитку психологічної науки. Коли психологія перейшла від феноменалістичного опису психічних явищ до безпосереднього вивчення механізмів психічних, то в якості першочергової посталазадача управління психічними процесами, станами, властивостями й у цілому діяльністю та поведінкою людини.

Поступово в розділах про трудову діяльність виділилося самостійне питання про психологію управлінської діяльності. Розвиток психології управління з тих пір іде двома взаємозалежних напрямками - у надрах психології й у суміжних галузях знання.

На рубежі ХХ і XXI століть психологія управління переживає особливо інтенсивний розвиток, її ідеї та практичні рекомендації стають модною пошестю. Саме в цей період з'явилася безліч книг із психолого-управлінській проблематики. Для пройденого періоду характерна низка рис:

прикладний характер розроблюваних проблем психології управління. Більшість опублікованої в цей період літератури є по суті справжньою настільною літературою для керівників різних ступіней;

інтеграція психолого-управлінського знання, що йде шляхом об'єднання досягнень різних галузей науки. Образно кажучи, своєрідне "свідоцтво про народження" психології управління ще тільки заповнюється і зроблені лише перші нотатки;

головний упор робиться на розгляд особливостей управління у сфері бізнесу та ділових відносин. Менше уваги приділяється іншим галузям діяльності. Починаються спроби звести психологію управління до психології менеджменту.

Дотепер склалися дві точки зору на об'єкт психології управління. Так, відповідно до першого, її об'єктом є системи "людина - техніка" та "людина - людина", розглянуті з метою оптимізації управління цими системами (структурний - структурний - функціонально-структурний аналіз управлінської діяльності; психологічний - психологічний - інженерно-психологічний аналіз побудови та використання автоматизованих систем управління (АСУ); психологічний - психологічний - соціально-психологічний аналіз виробничих та управлінських колективів; взаємини в них людей; дослідження психології керівника, відносин між керівником і підлеглими, психологічних аспектів підбору та зміщення керівних кадрів, психолого-педагогічних питань підготовки кадрів керівників).

Відповідно до іншої точки зору, до об'єкта психології управління відносять тільки систему "людина - людина", розглянуту також з метою оптимізації управління системи. Поряд із цією системою розглядається ще ряд підсистем: "особистість - група", "особистість - організація", "група - група", "група - організація", "організація - організація".

Що стосується предмета психології управління, тобто того, що вивчає дана наука, то в самому загальному вигляді він являє собою психологічні аспекти процесу управління різними видами спільної діяльності та міжособистісного спілкування в організаціях, тобто психологічні аспекти процесу управляння різними видами спільної діяльності та міжособистісного спілкування в організаціях, тобто психологічні аспекти управлінських відносин. Конкретний прояв предмета психології управління може бути представлений у таких рівнях психолого-управлінської проблематики.

Психологічні аспекти діяльності керівника:

психологічні особливості управлінської праці взагалі, її специфіка в різних сферах діяльності;

психологічний аналіз особистості керівника, психологічні вимоги до особистісних якостей керівника;

психологічні аспекти ухвалення управлінського рішення;

індивідуальний стиль управління керівника та проблеми його корекції.

Психологічні аспекти діяльності організації як суб'єкта й об'єкта управління:

можливості використання психологічних факторів для рішення управлінських задач;

закономірності формування сприятливої соціально-психологічної атмосфери в організації;

закономірності формування оптимальних міжособистісних взаємин в організації, проблема психологічної сумісності;

формальна та неформальна структури організації;

мотивація праці членів організації;

ціннісні орієнтації в організації, управління процесом їхнього формування.

Психологічні аспекти взаємодії керівника із членами організації:

проблеми створення та функціонування системи комунікації у процесі взаємодії;

проблеми управлінського спілкування;

оптимізація взаємин у ланці "керівник - підлеглий";

інформованість як фактор підвищення ефективності управління.

Для того щоби вивчати ці проблеми та давати обґрунтовані наукові рекомендації, психологія управління повинна використовувати досягнення цілого ряду наук. Це має на увазі активне застосування знань і даних різних галузей психологічної науки, серед яких загальна, соціальна, педагогічна, управлінська психологія та психологія праці.

Поряд із цим психологія управління ґрунтується й на відповідних знаннях, одержуваних наукою управління. Відзначимо також тісний зв'язок психології управління та соціології (особливо соціології організацій).

Загальновизнано, що в сучасних умовах розгляд психологічних проблем управління неможливий без відповідного економічного контексту, тобто без використання знань економічної теорії, ергономіки, менеджменту, етики, культури та психології ділового спілкування й ін.

Таким чином, психологія управління - це галузь психологічної науки, що поєднує досягнення різних наук в області вивчення психологічних аспектів процесу управління та спрямована на оптимізацію й підвищення ефективності цього процесу.

Loading...

 
 

Цікаве