WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Тренінги на розвиток комунікацій - Реферат

Тренінги на розвиток комунікацій - Реферат

Тренінги на розвиток комунікацій

Уміти прощати... Що означають ці слова, кожен переконався на власному досвіді. Як буває сумно, коли хтось тебе образив. Чи замислювався ти коли-небудь над питанням: що відчуває скривджена людина?

Практична вправа

Робота з піктограмами або показ учнями стану людини за допомогою міміки.

Що ти відчуваєш, коли тебе хтось образив?

А якщо ти винен у сварці з іншими, чи вмієш ти визнати свою провину? Коли і як ти це робиш?

Чи вмієш ти вибачатися перед іншими? Як ти зазвичай це робиш?

Як змінюється настрій іншої людини, коли хтось вибачився перед нею?

Як треба сприймати чиєсь вибачення? Що можна відповісти?

Практична вправа

Робота з піктограмами або розігрування сценки, в якій дійові особи мімікою показують зміну в настроях людини. (Можна запропонувати дітям показати вирази обличчя людини, яка сама не вибачає іншим або яку не вибачила інша людина.)

Це завдання діти можуть виконати у вигляді двох контрастних малюнків.

Треніг "Як краще заспокоїти скривджену людину" (діти пропонують і показують свої варіанти). Бесіда з учнями

Що легше: вибачитися перед кимсь або одержувати вибачення? Чому? Що з цього ти вже вмієш робити, а чого тобі ще треба навчитись?

Робота над прислів'ями

Чому, коли і про що, кому так говорять:

Сказане не повернеться.

Рис розсипав - ще збереш, сказав слово - не вернеш.

Одне погане слово скажеш - почуєш десять.

Образи - це докази тих, хто неправий.

Лагідне слово - ключ до серця.

Від ласкавих слів утихає гнів.

Підсумок заняття

Що ж треба робити для того, щоб навчитися вибачати інших? Для чого це потрібно будь-якій людині? Від чого це допоможе кожному застерегти себе в житті?

Розучування дитячих мирилок

БЕСІДА ДЛЯ УЧНІВ (з елементами драматизації)

Мета: формування навичок діалогового спілкування.

Чи доводилось тобі брати участь у суперечках з кимсь? (Так, ні.) З ким саме?

Як ти поводився під час суперечки? А інша людина?

Хто виграв цей спір? Чому?

За ким, на твою думку, завжди виграш у суперечці? Чому?

Варіанти для вибору: за ввічливою, доброю, спокійною, витриманою людиною чи злою, неввічливою, грубою до людей.

Намалюй сценку "Суперечка" між двома особами: одна - увічлива, інша - ні. Спробуй розіграти цю сценку.

Чи доводилось тобі перемагати в суперечці? (Так, ні.)

Як, за рахунок чого тобі вдалося це зробити? Що саме допомогло тобі?

За результатами проведеної дослідницької роботи найпродуктивнішими для успішного спілкування педагога з учнями були визначені такі види позаурочної діяльності: благодійна, природоохоронна, участь у колективних творчих справах, клубна форма організації позаурочної роботи з етичного виховання (клубні заняття для дітей з батьками).

Найбільшу зацікавленість у молодших школярів викликали вправи-тренінги "Людина поруч" та "Конверт дружніх спілкувань" (за Н. Щурковою).

Так, вправа "Людина поруч" побудована у проективній техніці "недописаний діалог". Її метою було виявити вміння учнів прислухатись до іншої людини, вдивлятись у неї, розуміти її, відгукуватись на її проблеми, надавати звичним, повсякденним ситуаціям гуманістичного забарвлення.

ХІД ВПРАВИ

Учням пропонуються репліки, записані на картках, наприклад: "Я погано себе почуваю, голова болить" (перший варіант - це слова однокласника; другий варіант - це слова вчителя). Учасники тренінгу можуть запропонувати різні відповіді (в усній формі або у формі гри-драматизації).

Дуже важливо, щоб у ході тренінгу діти мали можливість після кожної вправи провести короткий обмін думками, проділитися своїми почуттями, здійснити зворотний зв'язок. Після закінчення роботи учні дякують один одному за доброзичливість, відвертість, увагу. Не існує правильних чи неправильних відповідей, кожна дитина, як неповторна індивідуальність, має право на свою точку зору, право бути вислуханою.

"КОНВЕРТ ДРУЖНІХ СПІЛКУВАНЬ" АБО "КОНВЕРТ ЖИТТЄВИХ СИТУАЦІЙ"

Мета: дружнє запрошення до обговорення життєвих проблем, поведінкових або тих, що пов'язані з міжособистісними відносинами.

ХІД ПРОВЕДЕННЯ

Учитель заздалегідь готує конверт із картками, які вміщують недописані фрази або запитання, що відображають яку-небудь ситуацію: "Якщо в мене поганий настрій, я..."; "Якщо в мене поганий настрій, а до мене завітав товариш..."; "Коли мені буває дуже сумно, я, як правило..."; "Коли ти буваєш злий на когось, то..."; "Коли ти відчував себе найщасливішою людиною?" (або "Я щасливий, коли...", і навпаки, "Я нещасливий, якщо...").

З метою узагальнення знань учнями словничка ввічливих слів, формування вміння користуватись ними у спілкуванні з оточуючими під час розігрування ігор-драматизацій чи запропонувати дітям заповнити опитувальний тест (анкету):

Назви, перерахуй усі слова вітання, які ти знаєш.

Назви всі слова прощання, які ти знаєш.

Назви всі слова вибачення, які ти знаєш.

Назви всі слова прохання, які ти знаєш.

Які слова побажання ти знаєш? Перерахуй їх.

Якими словами можна висловити співчуття людині, яку спіткало горе? Які ти знаєш слова співчуття, утіхи? Назви їх.

Учні розподіляються на групи за симпатією. Їм пропонується розіграти одну-дві ситуації з життя, використовуючи будь-яку групу слів увічливості.

Так, якщо першокласники до кожної групи чарівних слів добирали на початку експерименту лише по одному прикладу, то наприкінці роботи ця кількість збільшилася до трьох, а у третьому класі вона зросла до п'яти-шести і більше слів (слова втіхи, вітання, прощання, вибачення, подяки, прохання, заспокоєння інших). Дітям не бракує слів утіхи, співчуття, вони в реальній ситуації, де треба було підтримати свого товариша, не обмежувались лише висловленням співчуття ("не сумуй, не плач, не ображайся, не засумуйся"), а називали ображеного ласкавими формами звертання ("дорогий", "лапочка" тощо), готові були підняти настрій, розповідаючи йому веселу історію, гумореску, відволікали увагу на щось смішне, обіцяли захистити та поговорити з тим, хто образив товариша, тощо.

ГРА "ТИ - МЕНІ, Я - ТОБІ". Діагностична методика для виявлення позитивних якостей у дітей

Мета: виявити позитивні якості в дітей за відгуками товаришів.

Діти стають у дві шеренги, одна навпроти іншої. Учитель - рівноправний учасник гри. Діти по черзі кидають м'яч тим, хто стоїть у протилежній шерензі. Гравець повинен його спіймати та сказати, яку рису характеру він узяв би в того, хто йому кинув м'яча. Потім кидає м'яч будь-якому учаснику з протилежної шеренги і той теж має сказати, яку рису він узяв би в нього. Так продовжується доти, доки діти не почнуть повторюватися.

Учитель уважно слухає оцінки дітей, може непомітно їх записувати. Якщо гру продовжити у швидкому темпі, можна одержати досить влучні характеристики.

Учитель може зробити принаймні два висновки зі спостережень:

1) які риси, ще їм невідомі, називають діти у своїх товаришів;

2) хто і кому передає м'яча, чи випадково це, що за цим може ховатися.

МЕТОДИКА "ЧАРІВНИЙ СТІЛЕЦЬ" (ВАРІАНТ "ЧАРІВНИЙ ПРОМІНЬ")

Мета: розвивати у школярів інтерес до іншої людини; сприяти формуванню гідності як риси особистості.

Форма: групова діяльність, яка поєднує ціннісно-орієнтаційну та ігрову складові.

На "чарівний стілець" запрошується один із учасників гри, як тільки він сідає, "висвітлюються" і стають явними всі його достоїнства. Дається установка: називати виключно позитивні сторони дитини, не вказуючи негативних. Учні наче вперше дивляться один за одного. Треба проводити гру доти, доки кожна дитина не пройде момент піднесення.

Від учителя, його поведінки, тону, який він задасть розмові, залежить успіх цієї групової справи, бажання кожного сказати іншому щось приємне. Не слід боятись тиші, пауз, коли діти намагаються знайти якісь достоїнства того, хто сидить на стільці. Учитель може розпочати розмову, задати її зміст. Він обов'язково фіксує (у пам'яті чи письмово) тих дітей, які ще не встигли побути під "чарівним променем", щоб не обминути жодного.

Завдяки цій методиці діти вчаться пильніше вдивлятись один в одного, бачити та відчувати поруч із собою іншу людину.

При аналізі стилю спілкування вчителя з учнями ми користувалися схемою, розробленою О. Леонтьєвим.

Аналіз отриманих результатів дозволив умовно розподілити всіх педагогів, залучених до експерименту, на п'ять груп залежно від приналежності до головних стилів спілкування (за В. Кан-Каліком): спілкування на підставі захоплення спільною творчою діяльністю (до 20 %), стиль педагогічного спілкування, що ґрунтується на дружньому ставленні (до 40 %), стилі, притаманні часто-густо молодим учителям, - спілкування-дистанція, спілкування-залякування, загравання (40 %), з елементами авторитаризму, лібералізму. Учителі, що сповідують останні три стилі, потребують застосування корекційних методик зміни стилю спілкування з дітьми, усунення прогалин у моральному вихованні учнів, зміни негативного ставлення до учнів на дружні стосунки взаємодопомоги, довіри. Позитивних зрушень у вирішенні цих завдань можна досягти за рахунок упровадження постійно діючого семінару-практикуму з молодими вчителями і тими, хто потребує певної корекції педагогічної діяльності, залучення до цієї роботи вчителів з великим педагогічним досвідом роботи, тих, хто послідовно дотримується гуманного стилю у спілкуванні з вихованцями.

Loading...

 
 

Цікаве