WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічний моніторинг - Реферат

Соціально-психологічний моніторинг - Реферат

Послідовне поєднання кожного значення однієї шкали з кожним значенням іншої шкали дозволяє створити нову шкалу - ряд цілих чисел в інтервалі [-3, +3]. Ця нова шкала дозволяє вимірювати відразу дві характеристики одного соціально-психологічного явища - спрямованості соціального почуття індивіда та його виразності (інтенсивності) в умовних одиницях. Наприклад, вибір індивідом значення на шкалі +3 означає наявність у нього позитивної спрямованості на контакт із партнером і високий рівень емоційної включеності в нього, а вибір значення -3 означає наявність негативної спрямованості на контакт, також з високим рівнем емоційної включеності в нього.

Кожний учень класу, використовуючи значення шкали, вимірює міру своєї близькості з партнерами по класу. Сукупність усіх зроблених індивідом вимірів демонструє межі його індивідуального соціального простору в даному соціальному обсязі ("класі").

Зараз розроблена система соціометричних показників, яку можна використовувати як при дослідженні особливостей соціальних структур класів у системі загальноосвітніх шкіл, так і в дошкільних установах:

1) параметр СП - показник міри соціального визнання індивіда даною групою в цілому;

2) параметр СА - показник міри соціальної активності індивіда стосовно даної групи;

3) параметр SА - показник варіативності ознаки СА, що відбиває міру диференційованості в оцінці індивідом групи;

4) параметр SП - показник варіативності ознаки СП, що відбиває міру диференційованості в оцінці індивіда групою.

Вищенаведена система показників дозволяє досить ефективно досліджувати й описувати процеси формування соціальних структур в учнівських групах і виявляти в них специфічні утворення, що забезпечують і відтворюють "живу тканину" феноменів шкільної дезадаптації.

Використання методу "Соціометрія: моніторинг" у роботі шкільного психолога дозволяє підсилити включеність даного фахівця в діяльність педагогічного колективу й перейти на новий етап планування роботи. Одержуючи шляхом аналізу соціометричної інформації картину стану соціальної системи класу/школи, психолог може максимально ефективно використовувати наявний у нього арсенал засобів з перспективою планомірного й цілеспрямованого розгортання в часі своєї роботи з об'єктом. Можливість постановки системи спостережень у моніторинговому режимі створює необхідний зворотний зв'язок для оперативного коректування плану конкретних дій. У роботі психолога виникають реальні умови взаємодії зі всіма учасниками педагогічної ситуації. Коректуванню підлягає при цьому середовище, яке породило феномени шкільної дезадаптації. Метод дозволяє спостерігати не тільки індивідуальні маршрути соціалізації учнів, а і стан класних колективів у цілому. Це забезпечує можливість проведення поглибленої роботи психолога з класними керівниками.

Апробація моделі й обґрунтування методу

Апробація методу проведена на одному з великих районів м. Ярославля. Загальна чисельність усіх інституціоналізованих дітей у районі; чисельність освітніх установ усіх типів - 75. Задача полягала в тому, щоби створювана комп'ютерна система моніторингу дозволяла "бачити" через екран монітора стан усього освітнього простору району через призму показників психосоматичного, соціального й навчального розвитку конкретної дитини, яка знаходиться в полі освітньої системи, і у випадку появи ознак дезадаптації вносити оперативні корективи в діяльність фахівців, які обслуговують його.

Значущі показники:

соціально-демографічні дані про родини дітей,

показники соціальної адаптації дітей в учнівському середовищі,

показники діяльнісної (навчальної) адаптації,

показники, що відносяться до характеристик самого освітнього середовища.

Практичні результати роботи системи:

- Керівники сфери освіти одержують реальну можливість виходити на складні види проектування освітнього середовища на основі точних даних про склад і характеристики дитячого контингенту, відомостей про ресурсну базу конкретних освітніх установ, освітніх комплексів й ін., як з метою своєчасної профілактики дезадаптації, так і для рішення інших складних соціальних задач.

- Приклад аналізу на основі соціально-психологічного моніторингу. При співставленні даних, отриманих у ході соціально-психологічного моніторингу, і даних комісій зі справ неповнолітніх установлена чітка залежність певних соціометричних показників від типу асоціальної поведінки дітей. У більшості випадків феномени шкільної дезадаптації спостерігалися задовго до того, як це явище перейде із прихованого в об'єктивний соціальний факт. У більшості випадків феномени вкрай дезадаптивної поведінки існували там, де діяльність класних керівників була найбільш неуспішною, а часом і антипедагогічною.

Завдяки системі моніторингу встановлені такі дані:

1. Діти, які пройшли по різних справах у комісії зі справ неповнолітніх, мають відповідні типу правопорушення соціометричні профілі. Це дозволяє напрацювати вирішальні правила, за яких можливе виявлення дітей, які знаходяться на ранніх стадіях розвитку дезадаптації.

2. Існує зв'язок між типом сталих у школі "правил поведінки" і характером асоціальної поведінки дітей у даній школі. Наприклад, одні школи "подають" у комісії зі справ неповнолітніх найчастіше випадки злодійства, інші - руйнування будівель і дрібне хуліганство на вулиці, треті - жорстоке побиття однолітків тощо. Отже, шкільну дезадаптацію не можна віднести тільки до дитини, частину провини повинні прийняти на себе і педагоги, які створили такі "правила", що з неминучістю породжують дезадаптивну й асоціальну поведінку переважно в таких формах.

3. Система соціально-психологічного моніторингу дозволяє відстежити вплив на формування дезадаптивної поведінки дитини внутрішньосімейних конфліктів і спрогнозувати тип майбутнього прояву дезадаптації (агресивна поведінка, парааутична з відхиленням від спілкування й навчання, аутоагресія й ін.). Як правило, батьки вважають, що успішність дітей у школі не залежить від проблем у відносинах батьків.

Дані моніторингу переконливо свідчать, що діти-дезадаптанти довго й терпляче чекають і прощають дорослим і своїм більш щасливим одноліткам свої тягарі перебування в масовій школі, не зорієнтованої на роботу з індивідуальністю. Як правило, можна спостерігати повну відкритість і максимальну готовність асоціальних дітей до бажаного позитивного контакту, який найчастіше не може відбутись.

Дані соціально-психологічного моніторингу показують, що потрібна копітка й цілеспрямована робота з дорослим контингентом освітнього середовища з боку управлінських структур, шкільної інспекції та фахівців-професіоналів центрів соціально-психологічної реабілітації.

У даний час школа надійно захищена від того, щоб відносити явища шкільної дезадаптації до власного педагогічного браку. Цьому допомагає система санкцій (записи у щоденниках, виклик батьків, МПК, розбір на педрадах), а також система заходів з боку комісій зі справ неповнолітніх, котрі фактично констатують "асоціальність" як ярлик і знімають зі школи відповідальність за те, що відбувається.

Loading...

 
 

Цікаве