WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Створення та підтримка ефективності інформаційної системи організації. Головною умовою при цьому є визначення потреби в інформації. Як ми вже відзначали, основною причиною виникнення чуток є дефіцит інформації з теми, що цікавить персонал. Ось чому визначення потреби в інформації є найважливішим профілактичним засобом, що не дозволяє зародитися чуткам.

Із цією метою керівник має визначити:

необхідний рівень інформації, яким повинен володіти підлеглий для оптимального виконання покладених на нього функцій;

доцільні форми, що підходять у моменти часу, інтервали передачі інформації.

При цьому доцільно керуватися знанням таких рекомендацій і закономірностей:

інформаційні потоки необхідно організувати в такий спосіб, щоб кожний знав не тільки, у чому складається завдання та як воно має виконуватись, але також, чому й у чому інтерес кожного;

з ростом освіченості, кваліфікації потреба в інформації збільшується (причому не тільки й не стільки в кількості, скільки як власне інформація);

для задоволення потреб у інформації використати всі види та форми комунікацій, основний упор роблячи на неформальній комунікації;

важливий напрям - точне встановлення джерел інформації (як офіційних, так і неофіційних) і конкретна робота з ними.

Наявність стійкого зворотного зв'язку

Підтримка ефективного управління на всіх рівнях. У переломні моменти саме керівники - головне джерело інформації.

Заходи активної протидії здійснюються залежно від аудиторії, в якій розповсюджується чутка. При низькій довірі до джерела інформації пряме виділення сюжету для її викриття може викликати, навпаки, циркуляцію чутки. У цьому випадку - не згадуючи про чутку та її сюжет, знайти непрямий привід для масованої передачі інформації, зміст якої радикально суперечив б змісту чутки.

При високій довірі до джерела інформації пряме й аргументоване спростування чутки більш ефективне і, як правило, кладе кінець її циркуляції.

При роботі із джерелом чуток доцільно дотримуватись такої тактики:

Використовуйте менше великих спростувань і тверджень, більше конкретних запитань і лаконічних незгод. Наприклад, такі фрази: "Гадаю, що це не відповідає дійсності"; "Якщо це, як ви помітили, тільки чутка, давайте не будемо попусту витрачати на неї час".

Конкретно розпитайте джерело чуток про те, звідки йому відоме це повідомлення. Наприклад, такими фразами: "Я цього не знав. Звідки вам це відомо?"; "А хто вам сповістив про це?"; "Здається, мені треба поговорити із цією людиною окремо".

Примусьте джерело чуток переконати вас у правдоподібності чутки. Наприклад, фразами: "Чому ви вважаєте, що сказане вами - правда?"; "На чому заснована ваша впевненість у тому, що це правда?"; "Це комусь так хочеться чи так обстоять справи насправді?".

Таким чином, знання керівником причин та умов виникнення чуток, основних профілактичних та активних заходів протидії дозволяє створити здорову соціально-психологічну атмосферу в організації, зміцнити довіру між працівниками.

Соціометрія як метод діагностування. Особливості проведення референтометрії

Сутність соціометрії та її можливості. Усю сукупність взаємин в організації можна розділити на формальні (офіційні) та неформальні (неофіційні). Вони будуються на основі вимог ряду юридичних документів (накази, розпорядження, інструкції тощо), а також норм і правил службового етикету. Службовими взаєминами не вичерпуються контакти зі співробітниками, де кожен не просто вчитель Іванов, вихователь Петров і т. ін., а людина зі своїми характером, особистісними особливостями, інтересами, смаками, манерою поведінки.

У самій службовій обстановці між людьми так чи інакше складаються міжособистісні взаємини: до когось ми особливо тягнемось, когось, можливо, недолюблюємо. І ці особисті відносини не можуть не впливати на загальну атмосферу в організації, на загальний характер, стиль, тон взаємин. Ось чому настільки важлива організація ефективного міжособистісного спілкування, створення сприятливого психологічного настрою людей.

Психологічні процеси, що відбуваються в організації, вивчаються вже не один десяток років. Звичайно головна увага приділяється службовим відносинам в організаційній структурі, такому явищу, як дружба. Однак з'ясувалося, що цього явно не достатньо. Без з'ясування сформованих особистих взаємин в організації цей портрет буде незакінченим.

До основного методу діагностики міжособистісних відносин зазвичай відносять соціометрію. Термін "соціометрія" утворений із двох латинських коренів - socius - товариш, співучасник, компаньйон і metrum - вимір. Основоположником соціометрії є американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено. Він уважав, що сукупність міжособистісних відносин у групі становить ту первинну соціально-психологічну структуру, сутність якої багато в чому визначає не тільки цілісні характеристики групи, а й справжній стан людини.

Відповідно до його теоретичної концепції, у суспільстві можна виділити дві структури: макроструктуру - своєрідне "просторове" розміщення людей у різних процесах їхньої життєдіяльності та мікроструктуру - психологічні відносини, що складаються в людини з її безпосереднім оточенням, тобто міжособистісні відносини.

Мікроструктура й макроструктура повинні перебувати в гармонії, тобто люди мають бути так "розставлені" у процесах їхньої життєдіяльності, щоб їх безпосереднє й опосередковане оточення було завжди прийнятне для них. Для цього необхідно здійснити не соціальну, а соціометричну революцію, тобто зробити таку зміну макро- та мікроструктур, що приведе до їхньої ідеальної відповідності в масштабі всього суспільства.

Соціометрія - це соціально-психологічний метод дослідження системи особистих взаємин у групі, організації, що передбачає викликаний дослідником вибір випробування інших членів групи для різних сфер спільної діяльності. Таким чином, в основі соціометрії лежить специфічний вид опитування. Тому метод соціометрії найчастіше називають ще соціометричним опитуванням.

Як і будь-який метод, соціометрія має свої переваги та недоліки. До явних переваг відносяться такі:

соціометрія заповнила вакуум, що з'явився в результаті відсутності інших методів, які дозволяють вивчати взаємини;

соціометрія давала результати у формі кількісних індексів у сфері, що вважалась як така, що традиційно не формалізується;

соціометричне опитування відносно просте як у проведенні, так і в аналізі результатів.

До недоліків методу соціометрії відносять такі:

специфічність і ситуативність виявленої картини (фіксація переважно емоційних відносин, що виражаються в симпатіях та антипатіях; не виявляються щирі мотиви виборів тощо);

можливість навмисного перекручування результатів в умовах неанонімного тесту;

обмеженість можливостей, зокрема в силу динамічності відносин, що важко вловити.

Що ж дозволяє виявити соціометричне опитування? По-перше, соціометрія дозволяє визначити стан взаємин в організації та на цій підставі виявити її неформальну структуру (мікрогрупи, неформальних лідерів, соціометричний статус кожного співробітника, його потреби у спілкуванні та психологічну сумісність з іншими тощо).

По-друге, соціометрія дозволяє оцінити авторитет керівників різного рівня, виявити їхнє місце в неофіційній структурі організації.

По-третє, соціометричне опитування дозволяє визначити рівень групової згуртованості та роз'єднаності як різних підрозділів організації, так і організації в цілому.

По-четверте, соціометрія дозволяє виконати психотерапевтичну функцію. Участь у соціометричному опитуванні спонукає випробуваних до наступного аналізу своїх стосунків з іншими співробітниками та нерідко стимулює коректування власної поведінки.

Порядок проведення соціометричного опитування. Сутність соціометрії зводиться до виявлення системи "симпатій" та "антипатій" між співробітниками, тобто до виявлення системи емоційних відносин в організації. Це виявлення досягається шляхом здійснення кожним учасником опитування певних виборів з усього складу якого-небудь підрозділу організації за заданим критерієм. Усі дані про такі вибори заносяться в особливу таблицю - соціоматрицю та представляються у вигляді особливої діаграми (соціограми). Після цього розраховуються різного роду соціометричні індекси, як індивідуальні, так і групові.

Проведення соціометричного опитування випереджається певною підготовчою роботою. Необхідно визначити критерії (підстави) вибору та кількість виборів. Пояснимо, що це таке.

Loading...

 
 

Цікаве