WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Чутки в організації та заходи протидії їм. Сучасному керівнику потрібне вміння грамотно діяти в різних ситуаціях спілкування та взаємодії, у тому числі й в умовах поширення різних чуток, домислів, небилиць. Не секрет, що до нього як до особи офіційної, авторитетної підлеглі часто звертаються із запитанням типу "А чи правда, що...?". Тому вміння грамотно діяти в цій ситуації необхідне будь-якому керівникові.

Чутка - це поголоска, звістка про когось або щось; це повідомлення про які-небудь події, що нічим не підтверджене, котре передається в масі людей від однієї людини до іншої. Природа виникнення чуток може бути об'єктивною (або стихійною) та суб'єктивною (або цілеспрямованою).

Критерії чутки як соціального феномена, тобто його характерні впливові риси:

чутка - це форма міжособистісної (рідше - публічної та масової) комунікації. Хоча найчастіше ми є свідками неусвідомленого поширення тих чи інших чуток засобами масової інформації;

чутка - це інформативне (а не, скажімо, аналітичне) повідомлення, тобто ядро чутки становлять відомості про реальні чи вигадані події;

чутка - це емоційно значуще для аудиторії повідомлення. Якщо воно не торкається почуттів та емоцій людей, то не буде й чутки як такої.

Які ж головні умови й причини виникнення чуток? Виникнення та поширення чуток можливе лише за умови інформаційного вакууму, що виражається в незадоволеному інтересі. Інакше кажучи, чутка - це інформація, що задовольняє яку-небудь психологічну потребу людей, яку незадоволено в інший спосіб.

До умов і причин змістовного характеру необхідно віднести:

інтерес аудиторії до деякої теми. Смішна та нереальна спроба поширити чутку серед мешканців України про несподіване підвищення цін на слонів у Індії. Цьому повідомленню легко повірять, але передавати іншим не стануть. Психологи виявили закономірність: найбільш безглузде повідомлення, якщо воно викликає інтерес, може бути передане далі та захопити значну аудиторію. Головне - не стільки вірогідність інформації, скільки незадоволений інтерес;

дефіцит надійної інформації з теми, що цікавить. Тут мова йде не про суб'єктивну оцінку власної поінформованості. Соціальна практика показала дві закономірності: по-перше, найбільш точні відомості, отримані з неавторитетного джерела, зберігають інформаційний дефіцит, але неправдиві відомості із престижного для даної аудиторії джерела ліквідують дефіцит і блокують поширення чуток. По-друге, інтенсивність циркуляції чутки прямо пропорційна інтересу аудиторії до теми й обернено пропорційна кількості офіційних повідомлень на даний момент і ступеня довіри до джерела інформації.

На появу чуток впливають також умови та причини функціонального характеру:

реалізація за допомогою чуток потреби у спілкуванні, полегшення міжособистісних контактів;

реалізація незадоволеної потреби в самоутвердженні у групі;

прагнення знизити емоційну напругу у великій групі;

компенсація емоційної недостатності в умовах, коли обстановка позбавлена значущих подій.

Чутки класифікуються за низкою підстав. За просторовою підставою чутки поділяються на локальні (тобто відзначені всередині невеликої соціальної групи), регіональні, національні та міжнаціональні.

За експресивною підставою (тобто за типом емоційної реакції) чутки поділяються на "чутку-бажання", "чутку-лякалку" й "агресивну чутку". Розглянемо їх докладніше. "Чутка-бажання" виникає, коли намагаються видати бажане за дійсне, причому в умовах, коли реальність приходить у суперечність із тим, що людям необхідно. Так, мала серйозні наслідки чутка серед селян Росії про те, що звільнять від кріпосного права всіх учасників Кримської війни. Затримка з її перетворенням викликала масові протести, повстання, утечі.

"Чутка-бажання" не є малозначною і необразливою, якою виглядає на перший погляд. Її небезпека в тому, що простимульовані нею очікування закономірно змінюються фрустрацією (фрустрація - психологічний стан напруження, тривоги тощо, що виникає через неможливість досягти бажаного - Ред.), що, у свою чергу, породжує або агресивність, або апатію, порушуючи нормальне функціонування соціальних спільнот.

"Чутка-лякалка" виражає боязке передбачення яких-небудь подій і стає можливою завдяки досить розповсюдженій звичці людей песимістично очікувати гіршого. Виникнення таких чуток найчастіше відбувається в періоди соціальної напруги або гострого конфлікту (стихійне лихо, війна, революційна ситуація, державний переворот тощо), тобто коли вкрай неясна загальна обстановка. Діапазон таких чуток - від просто песимістичних до відверто панічних. Мотиви їхньої появи криються у спробах одержати задоволення від розділеного з ким-небудь страху і таємної надії на можливість спростування страхаючого сюжету. Але навіть якщо спростування не відбувається, то розділений страх переноситься легше.

"Агресивна чутка" ґрунтується на забобоні та виражає собою різко негативне ставлення деякої групи людей до об'єкта, що фігурує в сюжеті чутки. Виникає найчастіше в період соціальних напруг, але переважно пов'язаних із міжгруповими конфліктами.

За ступенем вірогідності інформації чутки поділяються на:

абсолютно недостовірні, тобто ті, що відбивають тільки настрій аудиторії; недостовірні в головному з елементами правдоподібності;

правдоподібні чутки, тобто відносно близькі до дійсності;

достовірні чутки з елементаминеправдоподібності (найнебезпечніші).

У зв'язку з цим необхідно помітити, що абсолютно достовірними чутки, як правило, не бувають, тому що у процесі словесної передачі вони неминуче піддаються перекручуванням і завжди чимсь відрізняються від істини.

У процесі циркуляції чутка трансформується. Це виражається у трьох основних процесах: згладжуванні, загостренні й адаптації.

У процесі згладжування чутка стає менше та коротше за рахунок зникнення тих деталей, які в даній аудиторії представляються несуттєвими. Наприклад, кольори та марка автомобілів, що зіштовхнулись, назва місця події, одяг та імена учасників події тощо.

У процесі загострення збільшуються масштаби тих деталей, які в даній аудиторії представляються істотними (наприклад, кількість діючих осіб, кількість жертв, ступінь успіхів або невдач тощо). Важливо підкреслити таку особливість: істотність чи неістотність конкретних деталей визначається не тільки та не стільки їхнім об'єктивним співвідношенням, скільки домінуючими в даній аудиторії ціннісними орієнтаціями, очікуваннями тощо. Залежно від цього деталі чутки можуть виявитися "згладженими" або, навпаки, "загостреними". Наприклад, якщо одяг, колір волосся, очі відбивають їх расову, національну, релігійну приналежність, а в регіоні склались напружені стосунки, чутка може швидко придбати агресивне забарвлення, а відповідні деталі стануть домінуючими, хоча в дійсній події могли відігравати другорядну роль.

Адаптація покликана пристосувати чутку до психічних потреб аудиторії, під домінуючу в даній аудиторії модель світу. Наприклад, у лабораторному експерименті одному з випробуваних у групі білих американців демонструвалась протягом кількох секунд фотографія двох чоловіків, які сперечаються: білого й афроамериканця. Білий був озброєний розкритою бритвою, чорний беззбройний. Після цього перший випробуваний розповідав зміст фотографії другому, котрий фотографії не бачив, другий - третьому і т. д. Характерно, що в результаті адаптації бритва "перескакувала" з рук білого в руки афроамериканця - позначався твердий стереотип "агресивного афроамериканця". Згладжування, загострення й адаптація можуть доповнювати одне одного й у міру поширення чутки призводити до радикального відхилення її фабули від реальності.

Які ж основні заходи попередження та протидії чуткам? Головне при здійсненні профілактичних заходів - створення емоційної атмосфери в суспільстві в цілому та в організаціях, що виключає можливість поширення чуток. Основні напрями діяльності керівника з попередження чуток можуть бути такими:

Loading...

 
 

Цікаве