WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Психологія управління груповими явищами та процесами - Реферат

Управління соціально-психологічною атмосферою організації

Важливим показником стану психології організації є соціально-психологічна атмосфера. Саме вона виступає зовнішнім проявом різних групових феноменів у вигляді поведінкових і мовних актів. Інакше кажучи, соціально-психологічна атмосфера - це результат спільної діяльності людей, їхньої міжособистісної взаємодії. Термін "атмосфера" (від грецького слова "нахил") прийшов у суспільні науки з метеорології, де ним позначається сукупність метеорологічних умов, властивих який-небудь місцевості. Це поняття, перенесене у психологію, дозволило осмислити практичне значення цілої низки групових ефектів як особливих умов життєдіяльності людини у групі.

На сьогодні існує більше сотні визначень соціально-психологічної атмосфери. Будемо виходити з того, що соціально-психологічна атмосфера це стан групового настрою та якісна сторона міжособистісних відносин у групі, що проявляються у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності та всебічному розвитку особистості в організації.

Атмосфера - це одна зі сторін життєдіяльності та взаємин людей. Вона неоднакова в різних колективах і по-різному впливає на членів колективу. Її вплив виявляється насамперед на психологічному самопочутті людей. Атмосфера проявляється, головним чином, у таких групових ефектах:

згуртованість як ступінь єдності дій (поведінка) членів організації в умовах вільного вибору виду цих дій із декількох можливих варіантів;

взаємна сумісність (взаємна прийнятність) як можливість безконфліктного спілкування та погодженості дій членів організації в умовах їхньої спільної діяльності;

стан рівня ідентифікації, що розуміється як свідоме, внутрішньо мотивоване прийняття членом групи (на відміну від пасивної адаптації) цілей, цінностей і норм групового життя й ін.

Ознаками сприятливої соціально-психологічної атмосфери є:

висока вимогливість і довіра членів організації один до одного;

доброзичлива й ділова критика;

вільне вираження власної думки членами організації під час обговорення всіх питань групового життя;

задоволеність приналежністю до організації;

високий ступінь взаємодопомоги;

достатня поінформованість членів організації про всі аспекти її внутрішнього життя.

Кілька слів про управління соціально-психологічною атмосферою. Воно містить у собі здійснення таких заходів:

управління процесом формування змістовних психологічних компонентів атмосфери (норм, очікувань, цінностей, установок, традицій, групової думки та настрою);

оптимальний підбір, розміщення, навчання та періодична атестація керівних кадрів;

комплектування первинних колективів з урахуванням фактора психологічної сумісності;

опора на найбільш авторитетних, активних членів колективу;

попередження та розв'язання міжособистісних конфліктів.

Комунікаційна структура організації

Комунікація й організація. Для нормальної, ефективної організації діяльності, для її управління значення має все, пов'язане із прийомом, передачею та переробкою інформації, тобто комунікаційними зв'язками в організації. Головна мета комунікації в організації - досягнення соціальної спільності при збереженні індивідуальності кожного її елемента. Комунікаційні потоки пронизують увесь простір організації. Саме завдяки їм і існує організація як система. Тому комунікаційні потоки образно називають кровоносними артеріями організації.

Комунікацію звичайно розуміють у широкому й у вузькому сенсі. Комунікація в широкому сенсі - це передача інформації від одного індивіда до іншого, обмін думками чи інформацією для забезпечення взаєморозуміння. У вузькому сенсі комунікація розглядається, насамперед, у психології управління. Вона являє собою мережу каналів і шляхів, за якими в організації відбувається обмін інформацією та думками.

Комунікація в організації виконує чотири основних функції:

управлінську - здійснюється за допомогою спонукальних повідомлень;

інформативну - здійснюється за допомогою інформативних повідомлень;

емотивну (емотивізм - суб'єктивістська теорія моралі, що заперечує об'єктивне існування етичних понять - Ред.) - здійснюється за допомогою експресивних (експресія - сила вираження, виявлення яких-небудь почуттів, переживань і т. ін., виразність - Ред.) повідомлень, що передають порушення емоційного переживання;

фактичну - націлену на встановлення та підтримку контактів.

У комунікаційній структурі організації насамперед виділяють горизонтальну (між рівними за статусом працівниками) та вертикальну (між працівниками, які перебувають на різних рівнях організаційної ієрархії) комунікацію. Яка ж при цьому ефективність, тобто повнота та правильність розуміння переданої інформації? При горизонтальній комунікації вона може досягати 90 %. Що стосується вертикальної комунікації, то багато чого залежить від того, з якими її різновидами ми маємо справу. Так, при висхідній вертикальній комунікації (від рядових працівників до керівництва) ефективність не перевищує 10 %. При спадній же комунікації її ефективність трохи більше (20-25 %), але однаково програє в порівнянні з горизонтальною комунікацією.

Основні шляхи підвищення ефективності висхідної комунікації такі:

працівники повинні знати, що буде зроблено з їхньою роботою, повідомленням;

працівники повинні використовувати загальні з керівниками вихідні матеріали та дані;

керівник повинен бути доступний для своїх підлеглих.

Крім зазначених вище виділяються ще формальні та неформальні канали зв'язку. Формальні канали, установлені адміністративно відповідно до посадової організаційної структури, зв'язують людей по вертикалі й горизонталі всередині організації. Ясно, що формальні канали ніколи не задовольняють потреби учасників спільної діяльності, тому що соціальні контакти не обмежуються суто офіційними рамками. Ось чому поряд із формальними каналами в будь-якій організації обов'язково існують і неформальні канали інформації. Неформальна інформація випереджає формальну за часом, але програє за вірогідністю. Іноді вона буває на рівні чуток. Однак у нормально функціонуючих організаціях завжди існує якийсь баланс формальних і неформальних інформаційних потоків із превалюванням першого.

Незадовільна комунікація здатна викликати несприятливі наслідки як для рядових працівників, так і для керівництва. По-перше, рядові працівники при цьому почувають себе сторонніми спостерігачами, непричетними до справ організації. Це формує незадоволення роботою в даній організації. По-друге, погане інформування породжує чутки та плітки, які загострюють взаємини й мікроклімат в організації. Нарешті, по-третє, погане інформування підсилює плинність кадрів, відбивається на продуктивності праці, на віддачі працівника. Інформування працівника про поточні результати його праці та про оцінку з боку керівництва дозволяє протягом однієї тільки доби підвищити продуктивність праці на 10-30 %.

Погана комунікація несприятливим чином відбивається й на діяльності керівника. До основних причин поганих комунікацій в організації відносять такі:

Недостатнє розуміння керівниками важливості комунікацій, відсутність зворотного зв'язку. Опитування керівників і рядових працівників про рейтинг десяти найважливіших моральних факторів успішної роботи показав, що поінформованість про стан справ у організації керівники поставили на десяте місце, а рядові працівники - на друге-третє.

Несприятлива психологічна атмосфера в організації. Напружені відносини ведуть до навмисного перекручування інформації, зайвої підозрілості.

Особистісні моменти. На жаль, у багатьох працівників існує упередженість у стосунку до думки оточуючих, що виражається в зарозумілості, чванстві тощо. Наші оцінки подій і людей можуть спотворюватись усілякими стереотипами. Крім того, відсутність у рядового працівника інтересу до повідомлюваної інформації викликана найчастіше її формалізмом, монотонністю, тривіальністю, одноманітністю. На якості комунікації позначається погана структура повідомлень, коли підбір слів, оборотів, форм повідомлення залишає бажати кращого. "Винувата" і слабка пам'ять працівників. За розрахунками фахівців, в організації рядові працівники зберігають у пам'яті всього лише 50 % інформації, а керівники - 60 %.

Неповнота сприйнятої та переданої інформації. У цьому найчастіше винний відправник інформації. Справа в тому, що на кожному рівні ієрархії діють своєрідні фільтри. Верхні рівні управління не бажають утрачати монополію на інформацію та передчасно розкривати свої плани, справедливо побоюючись утрати важелів управління ("хто володіє інформацією, той володіє світом"), а отже, й витоку відомостей. Ось чому керівники опускають частину інформації, діючи відповідно до трьох стереотипів: "Це знають усі", "Це не повинні знати всі" та "Це рано знати всім". У результаті рядові працівники вигадують, добудовують картину. Небезгрішні й нижні рівні. Діючи за необхідністю методом спроб і помилок, вони не хочуть, щоб начальство знало про всі промахи та невдачі, які вони легко можуть виправити самі.

Loading...

 
 

Цікаве