WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія навчальної мотивації школярів - Реферат

Психологія навчальної мотивації школярів - Реферат

Психологія навчальної мотивації школярів

Формування мотивів навчання - це створення у школі умов для появи внутрішніх спонукань до навчання, усвідомлення їх учнем і подальшим саморозвитком його своєї мотиваційної сфери

Стимулювати її розвиток можливо й необхідно системою психологічно продуманих прийомів. Загальний зміст розвитку навчальної мотивації школярів полягає в тому, щоби переводити учнів з рівнів негативного та байдужного ставлення до навчання до зрілих форм позитивного ставлення до навчання - діючого, усвідомленого, відповідального. Об'єктом формування варто вважати всі компоненти мотиваційної сфери та всі сторони вміння вчитися. А саме:

мотиви соціальні та пізнавальні, їх змістовні та динамічні характеристики;

цілі та їх якості (нова, гнучка, перспективна, стійка, виборча, регулююча діяльність);

емоції (позитивна, стійка, виборча, регулююча діяльність);

уміння вчитися та його характеристики (знання, стан навчальної діяльності, навченість).

Відповідно до цього програма діяльності вчителя в цьому напрямі повинна складатися з декількох блоків: власне мотиваційного, цільового, емоційного, пізнавального. Усередині кожного блоку вчителем організується робота з актуалізації та корекції колишніх мотивів, стимуляції нових мотивів і появи в них нових якісних характеристик.

Охарактеризуємо кожний з названих блоків більш докладно.

Власне мотиваційний блок

Робота в ньому спрямована на усвідомлення школярем того, заради чого вчитися, і що його спонукає до навчання.

Опишемо основний зміст мотивів, які формуються: що формувати? що розвивати?

Як формувати вищеназвані мотиви та їх якісні характеристики? Необхідно створювати ситуації, в яких різні за спрямованістю мотиви можуть проявитися - створювати умови супідрядності мотивів, тобто їхньої "боротьби", ситуації реального вибору:

вибір при наявних варіантах відповіді (закритий вибір);

ситуація вільного (відкритого) вибору без відповідей;

вибір декількох різнонаправлених мотивів (супідрядність мотивів з конфліктом);

ситуація вибору з обмеженнями (дефіцит часу, змагання, різні типи оцінювання іншою людиною),

помилковий вибір (пропонується вибір між двома рівною мірою невірними альтернативами, що відбивають протилежні схильності).

Назвемо деякі можливі педагогічні прийоми в ситуаціях реального вибору учня:

вибір навчальних завдань різного рівня (репродуктивних, продуктивних, проблемних);

вибір із двох завдань, де в одному варіанті треба знаходити кілька способів рішення задачі, а в іншому варіанті - швидко отримати результат;

вибір у ситуації з обмеженими умовами (наприклад, менше часу - і суб'єктивного дефіциту, коли часу стільки ж, але говориться, що менше);

вибір з вирішених задач різної складності деяких із тих, що найбільше сподобалися;

вибір ситуації конфлікту між пізнавальним і соціальним мотивами;

ситуації морального вибору.

Описаний компонент мотиваційної сфери може бути названий диспозиційним, оскільки в характеристиці мотивів розкриваються установочно-орієнтовані форми мотивації, що свідчать про визначені ціннісні орієнтації особистості, її установки.

Цільовий блок

У даному блоці здійснюється навчання цілепокладанню в учінні, спрямованість на усвідомлення цілей навчання та їхню реалізацію.

Відомо, що реалізація мотивів залежить від процесу цілепокладання, тобто вміння школярів ставити цілі та досягати їх у навчанні. Цілі - це очікувані кінцеві та проміжні результати тих дій учня, що ведуть до реалізації їхніх мотивів.

Мова йде про поведінковий компонент мотиваційної сфери, тому що його функціональні характеристики носять діяльнісний характер. При розвитку поведінкового компонента учень стає здатним уявляти собі генеральну (перспективну) ціль вивчення кожної конкретної дисципліни, трансформувати її в меті, задачі, плани окремих занять, в актуальні установки при виконанні конкретних операцій.

Основний зміст ціле покладання - (що формувати?) визначається в такий спосіб:

Як формувати вищеназвані характеристики цілепокладання в учнів?

Необхідно створювати спеціальні ситуації, що висвітлюють ті чи інші сторони цілепокладання, актуалізують їх:

переривання та незавершеність діяльності за наявності зовнішніх причин; повернення до перерваного завдання та його поновлення;

варіювання ситуацій за ступенем їхньої обов'язковості та виявлення поводження учнів у них;

виконання задач різної складності й обґрунтування цього вибору; спостереження за поведінкою в ситуаціях труднощів, що виникли при цьому;

виконання нерозв'язаної задачі та вивчення можливої реакції дітей;

реакція на помилку (здатність самостійно знайти помилку й вибрати дії, спрямовані на її виправлення, звертання за допомогою до дорослого);

створення перешкод, дефіциту часу, змагань, варіювання оцінки, яку учень одержує від іншої людини.

Емоційний блок

Робота педагога спрямовується в даному випадку на розвиток емоційного компонента мотивації, головною характеристикою якого є емоційні переживання школяра в навчальній діяльності. навчання охоплює емоційну сферу учня, тому, впливаючи на неї, учитель стимулює мотивацію або, навпаки, глушить її.

Основний зміст емоційної сфери можна коротко охарактеризувати так:

Як формувати емоційний компонент?

Учителеві варто заохочувати емоційні прояви учнів у природних умовах навчально-виховного процесу, допомагати учням усвідомлювати їх.

Для цього можуть бути використані такі прийоми:

завдання "Незавершені розповіді на шкільні теми" (несподіваний виклик до дошки, вибір важкого або легкого варіанта контрольної роботи, цікава проблема на уроці, оцінка учнем своєї відповіді біля дошки, ослаблений контроль учителя роботи учня біля дошки);

підбір неважких, але захоплюючих завдань, що створять у класі особливий радісний настрій, грайливий стан, дозволять відійти від напруги;

попросити учня описати, проговорити свій емоційний стан у найбільш напружені, проблемні моменти уроку;

демонстрація вчителем розмаїтості пережитих на уроці емоцій, промовляння їх уголос для учнів (демонстрація власної емоційної відкритості); розвиток у собі емоційної виразності (як вербальними, так і невербальними засобами).

Формування мотивації необхідно починати саме з емотивного компонента як найбільш чуттєвого до стимулюючих впливів.

Призначення системи емоційного впливу в тому, щоб викликати в учня цікавість - причину пізнавального інтересу, що, у свою чергу, здатний підтримати повсякденну навчальну роботу, направляти сприйняття, пізнання, дії. Назвемо найбільш ефективні способи емоційної стимуляції учнів:

Показати цілісну значимість досліджуваної дисципліни (використання у викладанні загальних і великих планів, широких абстрактних узагальнень і конкретних подробиць, застосування навчального матеріалу в повсякденному житті, знайомство з особливостями предмета для розвитку особистості).

Забезпечити реалізацію учнями тенденції до діяльності: навчити перетворювати цілі "майбутнього" у ряд проблем, задач, завдань, що мають безпосереднє відношення до сьогодення.

Заохочувати самостійність учнів, надаючи лише необхідну допомогу (посильність завдань, своєчасне ускладнення завдань, підбір творчих завдань).

Loading...

 
 

Цікаве