WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічний супровід інноваційних освітніх проектів: мотиваційний компонент - Реферат

Психологічний супровід інноваційних освітніх проектів: мотиваційний компонент - Реферат

ставлення особистості до своєї професійної діяльності (оцінюється за ступенем задоволеності професійною діяльністю й задоволення потреб членів педагогічного колективу в процесі педагогічної діяльності; виявлення сильних і слабких сторін у мотиваційному середовищі загальноосвітнього закладу);

ставлення до себе як до професіонала (самоусвідомлення себе - оцінюється самооцінка та локус контролю - інтегральна характеристика самоусвідомлення, яка пов'язує почуття відповідальності, готовності до активності й самооцінку);

мотиваційної структури особистості (визначаються: психолого-педагогічні умови мотивації самовдосконалення; мотиваційний профіль особистості (креативний, експресивний, імпульсивний, монотонний, блокуючий); оцінка рівня прагнення до самоактуалізації; направленість мотивації, ієрархії потреб особистості);

індивідуально-психологічні й емоційно-вольові особливості (визначаються індивідуально-психологічні характеристики, оцінюється вольовий самоконтроль, готовність до активності та сприйняття нового, реагування в конфлікті, здібність до емпатії (співпереживання), міжособистісні відношення.

Це дає можливість:

Управлінцю - виявити мотиваційну структуру персонально кожного співробітника, тобто пізнати індивідуальні особливості членів педагогічного колективу, щоб він міг обґрунтовано визначити, яку віддачу має право очікувати від співробітників за тих умов, які створені в закладі, а також зрозуміти, за рахунок чого в найбільшій мірі створюється несприятливе середовище, які з мотиваційних умов необхідно змінти перш за все:

одержати найзагальніші орієнтири у виборі методів створення позитивної мотивації, які будуть найбільш ефективними при формуванні готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності;

виявити найбільш схильних і найбільш готових до інноваційної діяльності співробітників; спираючись на цей кістяк, управлінець зможе формувати відповідну організаційну (інноваційно-акмеологічну) культуру та поступово залучати інших педагогів, підбираючи для кожного з них свій особливий мотивуючий вплив.

Учителю - дасть можливість самоусвідомити себе. На основі самопізнання себе, визначення своїх сильних і слабких сторін у вчителя з'являється бажання, яке спонукає його займатися самовдосконаленням. Прийняття рішення про самовдосконалення відбувається, як правило, при глибокому внутрішньому переживанні вчителем своїх позитивних і негативних сторін особистості. Це саме той етап, коли створюється своєрідна модель (програма, проект) роботи над собою.

Психологу - запропонована діагностична модель дозволить вивчити за визначеним алгоритмом мотиваційне середовище та мотивацію професійного самовдосконалення членів педагогічного колективу, оцінити за цим параметром кожного співробітника й визначити його характеристичні особливості, конкретний "мотиваційний профіль", морально-психічний стан людини. Інтерпретація одержаних результатів дасть можливість:

прийняти необхідні заходи щодо розвитку мотивації самовдосконалення;

прогнозувати ефективність професійної діяльності членів педагогічного колективу;

проводити корекційну роботу з урахуванням індивідуальних особливостей особистості, у тому числі за програмою рефлексивно-інноваційного тренінгу, яка розроблена, апробована нами і буде представлена нижче.

Корекційний етап: багаторівнева модель рефлексивно-інноваційного тренінгу "Психологічні засоби самовдосконалення і розвитку творчого потенціалу особистості"

Етап кореційної роботи - багаторівневий рефлексивно-інноваційний тренінг (РІТ) складається з чотирьох модулів (рівнів), при цьому кожний наступний модуль є логічним продовженням і завершенням попереднього.

І модуль - "Ваш успіх у відкритті ваших можливостей" є базовим курсом, "азбукою", розрахованою на 40 годин аудиторних занять.

ІІ модуль - "Методи подолання життєвих криз і розвиток стресостійкості, здібності до швидкої адаптації"; курс розрахований на 40 аудиторних занять.

ІІІ модуль - "Сучасні психотехнології створення адекватної самооцінки, упевненості в собі, придбання спроможності здійснювати новий можливий вибір"; курс розрахований на 30 аудиторних занять.

IV модуль - "Ефективні стратегії: створення позитивної мотивації, відкриття своєї місії, прийняття рішень і постановки цілей"; курс розрахований на 30 аудиторних занять.

У широкому сенсі під РІТ розуміється практика психологічного впливу, яка ґрунтується на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм рефлексивно-гуманістичного навчання знанням, умінням і технологіям, тобто сукупності здібностей, засобів і стратегій, які забезпечують усвідомлення та звільнення від стереотипів непродуктивного освітнього досвіду й діяльності шляхом її переосмислення, та висунення завдяки цьому інновацій, що ведуть до подолання тих проблемно-конфліктних ситуацій, які виникають у процесі вирішення практичних задач у сфері спілкування, діяльності, особистісного розвитку, професійного самовдосконалення та корекції.

РІТ - це психологічна практика, під час якої особистість переосмислює ситуацію, у якій вона знаходиться, проблеми, яких вона хоче вирішити, цілі, які вона прагне досягти через інтенсивний пошук нових шляхів і засобів вирішення завдань, що стоять перед нею.

РІТ дозволяє за порівняно невеликий проміжок часу вирішити завдання інтенсивного формування і розвитку здібностей, які необхідні для реалізації професійного й особистісного самовизначення як необхідної умови продуктивного нарощування творчого потенціалу особистості (учителя, управлінця, менеджера). Цей потенціал, перш за все, утілюється в професійну компетентність, яка є однією із складових самовдосконалення членів педагогічного колективу.

Вище зазначені психолого-педагогічні діагностично-корекційні засоби самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу особистості, формування у членів педагогічного колективу готовності до здійснення інноваційних освітніх проектів - це один з етапів вирішення нагальних проблем сьогодення:

необхідності системного підходу до інновацій, вивчення провідних тенденцій їх розвитку;

виявлення ефективних методів вивчення й експертизи результатів інновацій, розробки механізмів їх реалізації;

дослідження готовності до інноваційної діяльності;

науково-методичного забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів.

Усе це дасть змогу регулювати процес розвитку та впровадження педагогічних інновацій, посилити їх практичну значимість і забезпечити цілеспрямованість.

Упровадження в практику роботи загальноосвітніх навчальних закладів "Технології управління процесом самовдосконалення особистості в педагогічному колективі" можливе лише в творчій співдружності, співпраці науковців із науково-методичними установами та просвітницькими організаціями, а саме: інститутами післядипломної освіти педагогічних кадрів, де в ході курсової підготовки управлінці, учителі, психологи одержують змогу познайомитись і вивчити психолого-педагогічні засоби щодо самовдосконалення особистості педагогів і формування їх готовності та спроможності до інноваційної діяльності.

Але за браком часу (який дається одному викладачу для викладання дисциплін у процесі курсової підготовки) можливість у повній мірі оволодіти практичними вміннями, проведення експертизи та корекції мотиваційного середовища загальноосвітнього навчального закладу, мотивації самовдосконалення особистості в педагогічному колективі у слухачів недостатня.

Саме тому ефективним є проведення науково-методичних семінарів щодо зазначеної проблеми в міжкурсовий період на базі методичних кабінетів (центрів) районних (міських) відділів освіти, освітніх навчальних закладів.

Це дасть можливість:

Заощадити державні кошти, які необхідно витратити на відрядження учасників семінарів.

Проведення семінарів, тренінгів у тому місці, у той період і в той час, які є зручними для учасників.

Постійний науковий супровід на етапах діагностики, оцінення, оформлення та інтерпретації результатів, прогнозування, а також проведення корекційної роботи.

Тісний контакт науковців, які розробили моделі й технології, з практиками, які їх упроваджують. Це дасть змогу своєчасно проводити корективи та знаходити оптимальне рішення проблем, що виникають у процесі здійснення інноваційного освітнього проекту.

Loading...

 
 

Цікаве