WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічна готовність дітей до навчання - Реферат

Психологічна готовність дітей до навчання - Реферат

наявність новоутворень молодшого шкільного віку - довільності, рефлексії, мислення через поняття тощо;

сформованість уміння вчитися;

достатній розвиток пізнавальних здібностей, психічних процесів (сприймання, запам'ятовування та осмислення навчальної інформації);

якісно новий тип взаємовідносин із дорослими та однолітками.

Предмет дослідження: психологічна готовність дитини (мотиваційна, емоційна, інтелектуальна, соціальна) до переходу у школу ІІ ступеня.

Об'єкт дослідження: учні 4-х класів.

Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, тестування.

Дослідження складається з 11-ти методик, призначених для учнів 4-х класів, включає вербальні та невербальні завдання.

Зміст

Виявлення особистісно-соціальної готовності

Діагностика рівня інтелектуального розвитку (методика Кеттелла). Призначена для вимірювання рівня інтелектуального розвитку, незалежно від впливу чинників довкілля (культури, освіти тощо), так званого чистого інтелекту.

Вивчення рівня сформованості елементарних операцій мислення: аналізу, порівняння, виділення істотних особливостей, абстрагування, класифікації конкретизації (методика Векслера, методика "Кількісні відносини", методика "Складні аналогії", методика "Виділення суттєвих ознак").

Виключення понять. Дозволяє вивчити рівень процесів узагальнення й абстрагування, здатність виділяти істотні ознаки предметів та явищ.

Аналіз відношень понять. Виявляє вміння встановлювати й узагальнювати відношення між поняттями.

Узагальнення. Виявляє вміння узагальнювати (дитина має дати поняття, що назване двома словами).

Поінформованість (методика Векслера). Досліджує запас відомостей і знань.

Вивчення рівня особливостей пам'яті: короткочасної, слухової, зорової (методика А. Матюшкіна; методика "Оперативна пам'ять", методика "Пам'ять на числа", методика "Пам'ять та образи"); особливо одного з різновидів короткочасної пам'яті, так звана безпосередня пам'ять. Виявляє запам'ятовування відразу після подання матеріалу.

Вивчення рівня креативного (творчого) мислення (методика Ю. Гільбуха). Застосування двох завдань:

а) нетрадиційне дослідження предмета (вербальна методика);

б) "Що це?" (невербальна методика).

Оцінка уваги: стійкості, динамічності та переключення (методика "Коректурна проба", методика "Червоно-чорна таблиця", методика "Розстановка чисел").

Визначення шкільної мотивації

Вивчення рівнів процесів узагальнення й абстрагування, здатність виділяти істотні ознаки предметів та явищ (методика М. Матюхіної).

Виявлення вміння встановлювати й узагальнювати відношення між поняттями (методика Дусавицького).

Виявлення вміння узагальнювати (методика Ю. Гільбуха).

Вивчення самооцінки

Запас слів. Добір до слів синонімів

Вивчення міжособистісних стосунків у класі. Вивчення ставлення учня до класного колективу, бажання вчитися (методика "Незакінчені речення" Ю. Гільбуха).

психолого-педагогічного консиліуму з учителями та батьками із проблеми готовності учнів до переходу у школу ІІ ступеня.

Корекційно-профілактична робота

5-й клас

Проблема: адаптаційні, навчальні, поведінкові труднощі в період переходу з початкової до середньої школи.

Об'єкт: учні 5-х класів.

Обґрунтування проблеми дослідження

Термін "шкільна адаптація" використовується для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі при переході з одного ступеня навчання на інший.

У психологічному плані це процес взаємодії особистості із середовищем, при якому особистість повинна враховувати особливості середовища й активно впливати на нього, щоб забезпечити задоволення своїх основних потреб. Цей процес полягає в пошуку й використанні засобів і способів задоволення потреб: потреби в безпеці, фізіологічних потреб, потреби у прийнятті та любові, у визначенні та повазі, потреби в самоствердженні, самовираженні й у розвитку. Якщо цього немає - виникає дезадаптація.

Шкільна дезадаптація - це сукупність ознак, що вказують на порушення процесу й результату пристосування дитини до вимог шкільного життя, конфлікти з однокласниками, неадекватна поведінка, нервово-психічне напруження, занижена самооцінка. Вона негативно впливає на успішність, поведінку, мотиваційну й емоційну сферу школяра, виражається через тривогу. Стан тривоги - це індикатор незадоволення потреби. Для учнів із високим рівнем тривоги характерні:

відчуття власної неповноцінності;

відчуття несправедливого, недоброзичливого ставлення до себе оточуючих;

емоційна неадекватність;

схильність утягувати оточуючих до своїх конфліктів;

труднощі при засвоєнні прийнятих норм поведінки;

погіршення фізичного здоров'я.

Об'єктивні причини дезадаптації п'ятикласників:

поява значної кількості нових дисциплін;

збільшення кількості уроків щодня;

розширення обсягу необхідної інформації;

прискорення внутрішнього ритму уроків;

проведення уроків різними вчителями;

кабінетна система навчання;

зміна ситуації особистісного розвитку, внутрішньої позиції школяра (чергова фізіологічна та психологічна криза);

відчуття браку любові та уваги до кожної особистості (на відміну від початкової школи).

Основні форми психогенної шкільної дезадаптації:

низький рівень розвитку загальних здібностей;

недостатня сформованість елементів і навичок навчальної діяльності;

високий ступінь емоціональної нестійкості;

несформованість мотиваційної сфери;

високий рівень домагань при низьких можливостях;

нездатність довільної регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності, що проявляється в неорганізованості, неуважності;

особливості сімейного виховання;

стиль роботи вчителя.

Найголовніша педагогічна проблема дезадаптації молодших школярів у середній школі полягає у відсутності органічної спадкоємності між початковою та середньою ланками школи. Для зняття цієї проблеми необхідні:

знайомство класних керівників майбутніх 5-х класів з індивідуальними особливостями дітей, з методами та формами викладацької діяльності попереднього вчителя, із системою організації виховної роботи та вимогами до оцінювання знань;

багаж цих знань дає змогу вчителям середньої ланки ефективніше застосовувати особистісний підхід і проявляти свою педагогічну майстерність;

наслідками цієї спільної роботи мають стати і збагачення досвіду, і налагодження стосунків у педколективі, і встановлення взаємодовіри та взаєморозуміння.

Тому на першому організаційному етапі важливо створити умови для ефективної адаптації учнів і розробити програму психолого-педагогічного дослідження.

Мета дослідження: вивчення основних психологічних проблем переходу з початкової школи в середню; допомога в адаптації у школі ІІ ступеня навчання; вивчення емоційного ставлення до школи; виявлення індивідуальних особливостей школярів (самооцінка, рівень тривожності, мотиваційна сфера); вивчення особливостей інтелектуального розвитку;

Предмет: адаптація п'ятикласників до нових умов навчання. Причини дезадаптації, порушення мотивації навчання.

Методи дослідження: діагностика, спостереження, метод незалежних характеристик, анкетування.

Зміст

Обстеження розвитку саморегуляції емоційного стану та поведінки.

Вивчення взаємостосунків у класі (соціометрія) (методика Морено).

Вивчення індивідуальних особливостей учнів:

Самооцінка та шкільна мотивація. Формування позитивної мотивації (методика Будасі);

Вивчення емоційного ставлення до школи (анкетування);

Вивчення стану тривожності;

Вивчення почуття власної неадекватності.

Профілактична робота. Формування позиції "Я можу" (проведення корекційних занять).

Педконсиліум "Причини дезадаптації учнів та їх усунення" (розробка рекомендацій).

Отже, дезадаптація п'ятикласників - об'єктивно існуюча індивідуально-психологічна проблема, дослідження й корекція якої необхідні для нормального самопочуття та успішного навчання учнів у школі.

Loading...

 
 

Цікаве