WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні показники особистісно зорієнтованого уроку - Реферат

Психологічні показники особистісно зорієнтованого уроку - Реферат

Психологічні показники особистісно зорієнтованого уроку

Суттєвою умовою професійного росту вчителя, а відповідно, і підвищення ефективності є безперервна самоосвіта, участь учителів у теоретичних семінарах з метою поглиблення знань із загальної, вікової і педагогічної психології

Урок не буде збитковим для учнів, коли вчитель чітко уявляє психологічні основи організації пізнавальних процесів, створення позитивного емоційного клімату, урахування індивідуально-типологічних особливостей дітей. Якщо вчитель знає психологію і свої дії продумує з точки зору психологічної доцільності, він зможе спрогнозувати поведінку учня, створити умови для оптимізації активності на уроці при позитивному емоційному фоні.

Прагнення вчителів до актуалізації позитивних емоцій на кожному уроці, безперечно, полегшує працю школярів, допомагає досягнути загальними зусиллями розумової радості, під час якої діти швидше і краще розуміють навчальний матеріал, ґрунтовніше запам'ятовують і довше пам'ятають, у них точнішим стає орієнтування на вимоги вчителя. На таких уроках зростає самоповага дітей. Чим вищий рівень самоповаги, тим краще людина вирішує проблеми у навчанні й особистому житті.

Виходячи з принципів особистісно зорієнтованого навчання і виховання, учитель повинен турбуватися не про те, щоб навчити усьому, а про те, щоб навчити головному; не про те, щоб "видати" програмовий матеріал, а про те, щоб на його основі сформулювати в учнів необхідні психічні процеси, властивості та якості. Учитель повинен прагнути, щоб основне було спрямоване не на пам'ять, а на мислення, щоб основною була творча діяльність, щоб суттєву частину знань учні засвоювали в процесі самостійного пошуку інформації і способів вирішення нових завдань. Учитель повинен мати знання вікової періодизації, кризових періодів, ураховувати не тільки інтелектуальну сферу кожного учня, а й розвиток особистісних якостей дитини, які є складовою частиною його ставлення до навчання і здатності до самоорганізації. Так, у ході психологічного супроводу результати діагностичних досліджень заносяться до психолого-педагогічних карток, що заведені на кожного учня, і можуть бути використані вчителем при конструюванні уроку.

Обов'язком учителя має стати пробудження в учнів інтересу до свого здоров'я, формування в них уміння володіти технікою подолання переживань. Учитель має попередити силу зовнішнього впливу на дитячу психіку, формувати вміння адекватно реагувати на складні ситуації та загрози їхньому емоційному добробуту. Так, у 9-х класах заплановано провести тренінг подолання страху перед іспитами, який дасть можливість в ігровій формі змоделювати майбутню складну, стресогенну ситуацію.

Складовою частиною моніторингу дітей у нових експериментальних умовах є дослідження комфортності учнів під час уроків. Така діагностика забезпечується методикою, яка розроблена на факультеті психології ЛДУ Н. А. Курганським на основі методики САН. Ми маємо можливість оцінити психічну активність, інтерес, емоційний тонус, напруження, комфортність. Зокрема, у квітні 2002/03 навчального року 37 % учнів гімназії мали високий, 51 % - середній, 12 % - низький рівні комфортності.

Будуючи заняття, урок, педагог повинен передбачати створення емоційного комфорту для учнів. Успішно контактують з учнями ті педагоги, які здатні забезпечити емоційний комфорт на уроках. Особливого значення необхідно надавати таким аспектам занять, як:

специфічність, варіативність зустрічей з класом;

набір різних варіантів привітань дітей і звернення до їхньої особистості на уроці;

своєчасне оцінювання робочого стану учня, робочої атмосфери класу;

домінування позитивного оцінювання над негативним на адресу дитини;

підтримка інструктивно насичених діалогів, а також конструктивних пропозицій, аргументованих думок у дискусії.

Завжди значущим було позитивне емоційне збагачення шкільного уроку. Правильний підбір і використання на уроці емоціогенного матеріалу сприяє підвищенню розумової активності, розвитку в них позитивної особистісної системи, стосунків у класі. Дидактично корисним на уроці є ілюстрований матеріал (портрети, схеми, кінопокази, картини, картки), які подаються відповідно до тематики та інтересів учнів. Позитивний емоційний фон на уроці створюють також дискусії, тематика яких є актуальною для учнів, а також творчі ігри, практичні заняття, робота в парах, групах, продумані домашні завдання. Паралельно навчальній інформації учитель має проектувати сценарій педагогічного спілкування з класом. З метою формування гуманно-демократичного стилю спілкування психологічною службою для вчителів проводиться тренінг педагогічного усвідомлення.

Урок - основна форма навчально-виховного процесу. Важливо оцінити його складність для дитячої психіки і знати, як побудувати урок, щоб він якнайменше втомлював учня і давав йому можливість активно включати в дію своє мислення, почуття, уяву. У ході моніторингу була досліджена втомлюваність учнів гімназії за допомогою таблиць Анфімова. Такі дослідження поряд з дослідженнями відомого гігієніста С. М. Громбаха варто використати при складанні розкладу. З точки зору втомлюваності учнів урок оцінюється за трьома параметрами:

складність (залежно від характеру мовленнєвої діяльності);

насиченість (за кількістю видів навчальної діяльності, елементів уроку, якими були зайняті школярі);

характеристика емоційного стану учнів (яка складається з оцінки позитивних реакцій дітей на навчальне навантаження, особливостей викладу вчителем матеріалу, форми і характеру навчального завдання).

Зіставлення всіх цих даних показало, що кожний окремий показник різною мірою впливає на рівень утоми від уроку, проте однаково впливає на функціональний стан організму та динаміку їх працездатності. За такої класифікації найскладнішими є уроки природничих наук. На другому місці - уроки математики, української мови та літератури. За насиченістю навчальними елементами перше місце посідає література, потім - математика, природничі дисципліни. Найсильніші емоційні реакції викликають уроки природничих дисциплін, за ними - математика, література, українська мова.

Важливим показником є зміна працездатності впродовж тижня. Понеділок - впрацювання; вівторок-середа - найвища і найстійкіша працездатність; четвер - залишається низькою на початку і в кінці тижня. Тому розподіл навчального навантаження повинен будуватися таким чином, щоб найбільший його обсяг припадав на вівторок і середу. За останніми спостереженнями, другий, третій і п'ятий день тижня найпродуктивніші. Непродуктивні понеділок і четвер. Найбільша працездатність припадає на ранкові години - від 8 до 12, і на вечірні - між 17 і 19 годинами. Використовуючи такі дослідження, неважко в плануванні уроку врахувати ці фактори навчального процесу, щоб досягти позитивного гармонійного результату взаємозв'язку мислення, почуттів та уяви для досягнення бажаних результатів.

Значну роль у навчальному процесі відіграють домашні завдання. Так, аналіз проведеного анкетування щодо ставлення учнів до домашніх завдань дає можливість зробити висновки про те, що в експериментальних умовах зменшилася кількість часу, який витрачає учень на самопідготовку. Домашні завдання стали більш цікавими, продуманими, творчими. Позитивним є той факт, що зменшилася кількість учителів, які задають домашні завдання на перервах, посягаючи на особистий час учня.

Творча модель школи не відкидає знання, уміння, навички, але визнає їх похідними від задатків, здібностей, таланту конкретної дитини, ставлячи попереду ЗУНів. Щоб одержати задоволення від навчання, дитина повинна одночасно розуміти доцільність своїх дій і отримувати позитивні враження від виконання певних етапів роботи, які важливо оприлюднити через повідомлення, дослідницькі проекти, конструкторські моделі тощо. Здатність планувати й організовувати свою діяльність сприяє формуванню особистості, її вольових та інтелектуальних здібностей. Прикладом цього мусить виступати сам учитель, який теж діє як учитель-дослідник. Він показує, як працюють мислення, почуття, уява, як вони розвивають його критичність. Оптимізація навчальної діяльності повинна починатися із раціональних дій учителя. Такі дії передбачають систематизацію і структуризацію навчального матеріалу з обов'язковим визначенням необхідного побутово-вжиткового і розвивально-формуючого компонента навчання. При цьому цілі повинні доводитися до учня і досягатися у співпраці з використанням пошукових форм пізнавальної роботи учня, дією його "інструментів" мислення, почуттів та уяви, які активізують і розвивають критичність. Указаний шлях дає змогу учню свідомо одержувати гарантований мінімум знань і навичок, а також відповідно до своїх здібностей і бажань організовувати діяльність щодо здобуття знань. При цьому з учасників навчального процесу знімається зайве психічне напруження.

Отже, провідна мета будь-якого навчального процесу - збереження і зміцнення психічного здоров'я учня і вчителя. Для цього необхідно навчитися новим особистісно зорієнтованим технологіям та оптимізувати форми, зміст і організацію пізнавального процесу учня. Оптимуми навантаження повинні сприяти розвитку здібностей учня та захисту його особистості від педагогічних недоречностей.

Loading...

 
 

Цікаве