WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти статевого виховання - Реферат

Психологічні аспекти статевого виховання - Реферат

У протилежному випадку, якщо дитина не випробувала поразки в цьому сенсі, надалі вона буде несвідомо намагатися заглушити "поклик статі", що може виразитись у фригідності чи імпотенції, психологічній у тому числі. Також її буде страшити все, що приймається за успіх, тому що він спричиняє катастрофу. Повертаючись на стадію цього любовного трикутника, така людина буде суперничати з кимсь однієї статі з нею за володіння чимось в іншої статі. Цим можна пояснити поведінку чоловіків і жінок, яких тягне до замужніх, але які рвуть зв'язок, коли виникає щось більше. У такий спосіб вони огороджують себе від повноцінних стосунків.

Після того як "міст" перейдений, виникають романтичні відносини між батьками та дітьми протилежної статі. Флірт батьків із дітьми не небезпечний. Подробиці того, що батьки роблять у спальні, дітей не стосуються, але їм важливо знати, що батьки приносять один одному радість.

У пубертатний період дитина, яка дорослішає, усвідомлює сексуальну привабливість свою і своїх батьків. Підліткам важливо "випробувати" свої сексуальні можливості. У цьому сенсі батьки - найкраща мішень; наприклад, дівчинка, фліртуючи з батьком, як би пробує свої сили на ньому, щоб надалі застосувати їх на дійсному об'єкті. Для батьків у цей період головне - рухатися своєю дорогою. Ця задача спрощується, якщо в них хороші подружні стосунки.

Слід зазначити, що для підлітків характерні так звані "брудні" розмови про секс і розглядування "брудних" картинок. Психологічно - це зняття емоційної напруги від сексуального порушення, що ще не може бути задоволено природним чином. Із психологічної точки зору скоріше насторожують підлітки, які не ведуть подібних розмов.

В юнацькому віці, коли досягається фізична зрілість, обмеження статевого інстинкту можливе шляхом додання йому особистісно зорієнтованого характеру, чому і служить юнацька романтична любов до особи протилежної статі.

Про роль батька. При його відсутності більше проблем у психосексуальному розвитку буває у хлопчиків. Для батька важливіше, не скільки він часу залишається "на сцені", а що він робить у свій вихід. Якщо батько буде поводитись, як "зразковий чоловік", то він не виховає дійсного чоловіка. Тільки батьки тверді, але люблячі, співчутливі й поділяючі турботу про дітей, ростять "надійних" чоловіків і "вірних" дружин.

У питанні про необхідність "дошлюбного" сексуального й відчуттєвого досвіду єдиної та "правильної" думки на всі випадки життя немає. Наприклад, Р. Скіннер, один із провідних зарубіжних психологів, дотримується думки, що такий досвід необхідний, тому що людина в цьому випадку розуміє, що нелегко знайти партнера й будувати з ним повноцінні стосунки. А ті, хто нічого не зазнав, очікують від шлюбу неможливого. Цю точку зору не варто вважати остаточною - нехай кожний молодий чоловік і кожна молода дівчина все вирішать самі у відповідності зі своїми бажаннями, устремліннями та цінностями.

У питаннях статевого виховання необхідно застерегти батьків:

чим більше заборон і чим сильніше придушується "заборонна" сила, тим більш рушійною буде її дія, коли вона прорветься;

варто уникати крайностей у розмовах про секс - батьки, переборюючи незручність, сиплють фактами, але замовчують про почуття, а почуття - це головне.

Як відповідати на гострі запитання дітей:

треба доброзичливо розпитати дитину про те, що вона вже знає з цієї теми, а потім, якщо потрібно, поправити та розширити її уявлення;

пояснення мають бути ясними та зрозумілими, без іносказань і підміни прикладами із життя тварин і рослин;

казати правду треба на доступному розумінню рівні, зміст відповіді повинен бути цікавий дитині.

Бажано, щоб до вступу у школу від батьків або вихователів дитина вже одержала інформацію про розходження статей і продовження роду.

Психологічні проблеми першої близькості

Перший сексуальний контакт - дуже делікатна задача, хоча сучасна молодь вирішує її набагато простіше, ніж їхні батьки.

Говорячи про першу близькість, як правило, концентруються на страхах, які її супроводжують. Для юнаків більш характерні страхи, що нічого не вийде, тому їх більше хвилює техніка, а не партнерка. У дівчин відзначається загальна тривожність ("Що ж буде?") - страх болю, передбачення приниження, осудження й т. п.

Основні проблеми першої близькості:

проблема психологічної готовності до статевого контакту, наявності емоційної основи, інтимності почуттів;

проблема "безпеки" - захисту від можливих інфекцій (що особливо актуально в епоху "розгулу" СНІДу) та небажаної вагітності, що має на увазі інформування про сучасні засоби контрацепції.

Хочеться помітити, що в рішенні даної проблеми величезне, якщо не вирішальне значення має просвітительська робота, проведена батьками, учителями та вихователями.

Роль іграшки у психосексуальному розвитку дитини

Дитина, як ми вже відзначали, освоює свою психосексуальну роль за допомогою різних рольових ігор. Не сформувавши адекватні статево-рольові уявлення, дитина неминуче зустрінеться з труднощами спілкування з однолітками як своєї, так і протилежної статі й поступово почне відчувати непевність у собі.

Серед педагогів часто виникають дискусії: чи доцільні військові іграшки та військові ігри для хлопчиків й іграшки типу "ляльки Барбі" для дівчинок. Це пов'язано з побоюваннями, що хлопчики, наприклад, можуть вирости "мілітаристами" і в них розів'ється жорстокість. В одному місті один раз улаштували таку акцію: дітей запросили на центральну площу міста не дитяче свято, де вони повинні були кидати в загальне багаття військові іграшки, замість же цього їм дарували м'які іграшки.

Із психологічної точки зору, діти одержали сумнівний урок: відмовившись від іграшок, що символізують романтичне ставлення до мужності й героїзму (адже для дитини 4-6-ти років ще не існує понять про смерть і вбивство в дорослому сенсі цього слова), через м'яку іграшку вони одержали підкріплення, що відповідає потребам більш молодшого віку. У цьому випадку дитина несвідомо може зробити висновок: "Дорослі хочуть, щоб я знову став "дитинкою". Пережите ж раніше відчуття безпорадності штовхає дитину на агресивне ставлення до оточуючих. Таким чином, при вихованні "миролюбності" за допомогою подібних прийомів ефект може виявитись протилежним.

Граючись із військовими іграшками на едиповій фазі (із 3-х до 6-и років), хлопчик засвоює зафіксований у міфах, казках та інших пам'ятниках культури зразок мужності, властивий шляхетному герою, який відстоює позитивні цінності. Зброя (чарівний спис чи лук) є основним, доступним для використання у грі атрибутом, оскільки інші атрибути (наприклад, фізична сила) поки що недоступні.

Настільки ж пильний інтерес викликає лялька Барбі, не схожа на "пупсиків" і "малят". Гра з "пупсиком" або "малям" дозволяє дівчинці освоїти роль матері, яка доглядає за дитиною. Це важливий, але не єдиний компонент жіночої ролі.

Ще одна жіноча роль, яку здатна сприйняти вже 4-5-річна дівчинка, - це роль "красуні". Довгий час на нашому ринку не було іграшки, що відповідає потребі дівчинок цього віку - грати у "красуню". Ця потреба виявлялась у масових "епідеміях": малювання однотипних принцес у дитячих садках і перевдягання в мамину ошатну сукню й туфлі на високих підборах.

Заборона на задоволення даної потреби неминуче спотворить психосексуальний розвиток дівчинки, внесе розкол у її свідомість, створить відчуття власної неадекватності: адже в казках принци беруть шлюб не з "добрими неньками", а з прекрасними принцесами, з якими ототожнює себе дівчинка у своїх фантазіях. Отже, заборона на гру у "красуню" - це заборона на дитячу фантазію про красу та щастя.

Цим порозумівається такий запаморочливий успіх ляльки Барбі: вона і є найбільш дійсною красунею, поруч із якою може з'явитись принц (в інших ляльок не може бути "нареченого", у них є тільки брати й сестри, мами і тати). Барбі - не просто данина моді чи каприз, це іграшка, що дозволяє дівчинці здійснити свою мрію, стати не тільки матір'ю, а і принцесою, зустріти свого принца.

Loading...

 
 

Цікаве