WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні аспекти статевого виховання - Реферат

Психологічні аспекти статевого виховання - Реферат

На едиповій стадії часто руйнуються навички, сформовані на попередній стадії, наприклад, виникає проблема енурезу.

Енурез - це невротичний симптом, що може вдруге викликати в дитини відчуття постійної незручності й сорому за своє тіло. Діти, які страждають на цей симптом, знову стають сильно прив'язаними до матері, тому що побоюються глузувань однолітків.

Символічний зміст енурезу складається в несвідомому заклику до матері, пошуку гарантій її приходу вночі. Діти, які страждають на енурез, часто сплять занадто глибоким ("мертвим") сном і не просипаються навіть після сечовипускання.

Загальні рекомендації в такій ситуації: варто дати дитині можливість одержати деякі задоволення від пробудження вночі, наприклад, дозволити їй самостійно керувати світлом (у такої дитини в межах її досяжності повинно бути місцеве освітлення), розкласти поряд із ліжком улюблені іграшки, книжки, поставити фрукти або сік. Важливо переключити дитину з несвідомого заклику, зверненого до матері, на свідоме отримання власних задоволень, що заміщають цей заклик. Тоді момент пробудження вночі буде позитивно підкріплений, і своєчасне опорожнення сечового міхура перестане бути проблемою. У силу сказаного даремно намагатись увечері жорстко контролювати споживання дитиною рідини.

Таким чином, підсумком едиповій стадії є не тільки встановлення дитиною психосексуальної ідентичності за допомогою рольової гри, а й формування інфантильної "концепції" про розходження та взаємини статей, що створює передумови для переходу на наступну стадію розвитку.

4. Латентна стадія. Її початок зазвичай збігається з початком шкільного навчання в більшості країн світу і пов'язаний з появою в дитини предметних інтересів за межами батьківського "трикутника", наприклад, бажання побільше довідатись про світ поза родиною. Інтерес дитини до сексуальних проблем у цей період знижується, тому стадія і називається "латентною". Це період розширення соціальної компетентності дитини, її знань про світ природи та людської культури.

5. Пубертатна стадія збігається з настанням статевої зрілості. Знову оживаючі потяги стимулюють інтерес до проблеми статі, але вже на новому рівні.

Основна задача цієї стадії - народження в підлітка емоційної емансипації від батьків шляхом знаходження об'єкта "першої любові". Звичайно, ця задача в даний період не може бути вирішена цілком. Важливо, щоби підліток відчув у собі здатність полюбити когось за межами родини.

Якщо в ранній юності людина легко відмовляється від об'єкта першої любові, віддаючи перевагу цінності дитячо-батьківських відносин або відносин з однолітками своєї статі, то поза залежністю від рівня її фізіологічної зрілості можна говорити про затримку психосексуального розвитку. Хід і темпи психосексуального розвитку неможливо контролювати ззовні. Зустрічаються гіперсексуальні підлітки - з рано й сильно вираженим потягом, підлітки з помірковано вираженим, досить добре контрольованим потягом та асексуальні підлітки, які виявляють більше дитячих форм поведінки й інтересів. Підлітки, які "просипаються", раніше і швидше формуються в ході пубертату (статевого дозрівання), виявляються в більш "виграшному" становищі, тому що серед однолітків їм простіше знайти бажаний статус і визнання, тому що вони більше інших схожі на дорослих. А підліткам, які "недозріли", доводиться шукати додаткові способи та засоби, щоб утвердитися серед "своїх". Така ситуація може призводити до високої тривожності, агресивності, порушень поведінки, зниження чи навіть перекручування самооцінки, замкнутості й інших проблем.

Статеве виховання на різних етапах розвитку

У ході полового виховання як частини загальновиховного процесу важливо донести до свідомості дитини основний зміст сексуальності, що полягає у з'єднанні з новою в її житті силою, що, з одного боку, звільняє її від вузького кола дитячо-батьківської залежності, а з іншого, дозволяє установити нову залежність - від тієї людини, з якою треба буде разом рухатись шляхом особистісного росту. У цьому, зокрема, складається зміст шлюбу як соціального інституту.

Уважається доведеним факт, що сексуальна задоволеність і психічне благополуччя дорослої людини багато в чому залежать від морально-психологічної атмосфери раннього дитинства - довірчих стосунків з батьками, матір'ю, терпиме ставлення до наготи, відсутність дитячих заборон, готовність батьків обговорювати різні проблеми дітей і т. п.

Статеве виховання - це насамперед справа батьків. Батьки вчать не словом, а прикладом. Як правило, усі в родині відчувають, що із сексом треба бути обережними. Секс - це причина причин, у результаті якої з'являється нове життя, що штовхає дітей до росту та здобуття незалежності. Для батьків гірка радість - бачити дітей дорослими, усвідомити їхню привабливість. Діти ж розуміють, що ніколи не будуть так близькі з батьками, як батьки один з одним. Потім, коли-небудь, треба буде розстатися (Р. Скіннер). Тому дуже важко вести розмови про секс у родині.

Дати дітям поштовх до зрілості - це необхідність "вірної величини" сексуальної напруги між батьками та дітьми: не повинно бути ані фригідності, ані інцесту. Якщо батьки міняються ролями (у побуті, наприклад) або їхні ролі уніфікуються, то це заплутує дитину, тому що вона повинна бачити, що батьки відрізняються й роблять різну справу.

Дуже важливий період - едипова стадія психосексуального розвитку. Тут хлопчик повинен перейти через символічний міст від матері до батька (приблизно до двох із половиною років), тому необхідне зустрічне бажання батька прийняти його в чоловічу компанію. Дівчинці ж батько допомагає стати більш незалежною від матері. Якщо ж дівчинка з якихось причин (наприклад, "холодна" мати і "теплий" чи зухвало замилуваний батько) переходить через "міст" до батька, то це може скінчитися транссексуалізмом. Труднощі психосексуальної ідентифікації в дівчинок можливі й у тих випадках, коли батька немає або в нього не склалися стосунки з матір'ю. У цій ситуації дівчинка може в більшій мірі розвинути чоловічі якості, тому що, виявляючи їх, вона символічно заповнює матері чоловічу відсутність, і мати "заспокоюється" (стає менш роздратованою, тривожною та напруженою), що, у свою чергу, закріплює в дівчинці "чоловіче" начало. У хлопчиків же можливий прояв транссексуалізму, якщо мати не подбала вчасно дитину відокремити від себе (наприклад, мати владна або надмірно тривожна, а батько або повний "нуль" у родині, або надмірно суворий, або не любить хлопчика) або ж узагалі цілком ігнорувала стать дитини (таке буває в ситуаціях, коли мати жорстко програмує себе на володіння дитиною суворо визначеної статі).

Використання символічного "моста" допомагає зрозуміти страх чоловіка перед владою жінки, тобто його острах повернутись через "міст" і що не буде сил знову його перебороти. Чоловік при нормальному розвитку може пограти в "дитину", а потім знову повернутись у "чоловіка". Але якщо він не здатний визнати потребу в ласці, то в жінці бачить загрозу. Якщо "перехід" через символічний "міст" у хлопчика був сполучений з якимись труднощами, то з нього може вирости чоловік, який або боїться і жахається жіночого суспільства, або маскує свій страх зневажливим, а то і жорстко агресивно-твердою поведінкою зі "слабкою" статтю.

Ті, хто розтягся по всьому "мосту", скоріше попадають у табір гомосексуалістів. Жіночий гомосексуалізм виникає, коли матері - власниці, а від батька "мало користі", "він невдаха", "далекий родич" або грубий, не здатний любити. Чоловіки-гомосексуалісти залишаються на "мосту", тому що страшаться матері і так і не подружилися з батьком: більше материнських пут страшать чоловічі ревнощі батька, вони прагнуть до батька, але, не обернувшись до матері й не відчувши до неї потягу, упускають із життя свою жінку.

Отже, у нормі на материнському березі, трохи далі від матері "жіночні" дівчинки, на батьківському березі - "мужні" хлопчики. Нагадаємо, що все, про що ми зараз згадали, - лише один зі способів пояснення й розуміння того, як відбувається в людини ототожнення зі своєю статтю.

У період едипової стадії краще - це "надзвичайне" положення батьків, що проявляється в такому:

турбота про дитину, не відходячи від неї;

взаємна прихильність батьків;

закриті турботливою й люблячою рукою двері до спальні батьків.

Loading...

 
 

Цікаве