WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Наступність - умова успішної адаптації - Реферат

Наступність - умова успішної адаптації - Реферат

Вікові особливості

Вікова психологія - це сфера знань, яка акцентує увагу на психологічних особливостях дітей різного віку, у той час як психологія розвитку - це сфера знань, яка містить інформацію в основному про закони вікового перетворення психології дітей. Вікову психологію не можна уявити собі поза розвитком, як щось незмінне, як і розвиток немислимий без виділення його вікових особливостей.

Вікова психологія відзначає ті порівняно повільні, але ґрунтовні кількісні та якісні зміни, що відбуваються у психіці та поведінці дітей при їхньому переході з однієї вікової групи в іншу. Звичайно, ці зміни охоплюють значні періоди життя. Ці зміни залежать від так званих "постійно діючих" факторів: біологічного дозрівання та психофізіологічного стану організму дитини, її місця в системі соціальних відносин, досягнутого рівня інтелектуального й особистісного розвитку.

Вікові зміни психології та поведінки даного типу можуть бути еволюційними, революційними та ситуативними.

Еволюційні зміни пов'язані з порівняно повільними кількісними та якісними перетвореннями. Революційні - більш глибокі перетворення, відбуваються швидко й у порівняно короткий строк. Ситуативні зміни містять у собі те, що відбувається у психіці та поведінці дитини під впливом організованого чи неорганізованого навчання й виховання. Вікові еволюційні та революційні зміни психіки та поведінки зазвичай стійкі, незворотні й не вимагають систематичного підкріплення. Ситуаційні зміни - хитливі, оборотні та припускають їх закріплення в наступних вправах.

Педагогічна оцінка, її вибір та ефективність залежать від віку дитини. Індивідуальні особливості дітей визначають їх сприйнятливість до різних стимулів, а також мотивацію навчально-пізнавальної й особистісно-розвивальної діяльності. Досягнутий дитиною рівень інтелектуального розвитку впливає на її пізнавальні інтереси, а особистісний розвиток впливає на прагнення мати певні персональні якості.

Основні тенденції вікової зміни значущості педагогічної оцінки полягає в такому. Із віком, по-перше, росте розуміння необхідності отримання нових знань, умінь і навичок. По-друге, у дитинстві щорічно збільшується значущість володіння певними якостями особистості. По-третє, у міру дорослішання, особливо у шкільні роки, зростає роль соціально-психологічних стимулів. По-четверте, намічається тенденція поступового переходу від орієнтації на зовнішні стимули до врахування внутрішніх.

Так, у молодшому шкільному віці на перший план виходять і здобувають в очах дітей особливу цінність стимули, пов'язані з наявними в них знаннями, уміннями й навичками, з дотриманням дисциплінарних вимог, а також соціально-психологічні стимули. Домінування цих форм оцінної мотивації є одним зі свідчень особистісної вікової зрілості дитини. Характерною рисою даного віку у стимулюванні навчання й виховання дітей стає те, що найбільш ефективними є педагогічні оцінки, що даються не всіма, а значущими дорослими людьми, учителями й батьками.

У підлітковому віці ситуація змінюється. Колишні способи стимулювання, що з'явились у більш ранні роки, зберігають свою роль, за винятком того, що соціально-психологічні оцінки посідають одне з перших місць в ієрархії педагогічних стимулів. Але головне, що відбувається в цьому віці, - діти починають більше реагувати на оцінки, які даються їх однолітками та друзями, ніж на оцінки, які вони отримують від батьків і вчителів.

Особистісний розвиток

Перехід до підліткового віку характеризується глибокими змінами умов, що впливають на особистісний розвиток дитини. Вони стосуються фізіології організму, відносин, що складаються в підлітків з дорослими людьми й однолітками, рівня розвитку пізнавальних процесів, інтелекту та здібностей. У всьому цьому починається перехід від дитинства до дорослості. Організм дитини починає швидко перебудовуватись і перетворюватись на організм дорослої людини. Центр фізичного й духовного життя дитини переміщається з родини в зовнішній світ, переходить до середовища однолітків і дорослих.

Підлітковий вік - найважчий і найскладніший у житті дитини, і він являє собою період становлення особистості. На початку підліткового віку в дитини з'являється й підсилюється прагнення бути схожою на старших дітей і дорослих, до того ж, це бажання стає таким сильним, що, форсуючи події, підліток іноді передчасно починає вважати себе вже дорослішим, що далеко не відповідає вимогам дорослості. Придбати якості дорослості прагнуть усі без винятку підлітки. Власне прагнення підлітків до дорослості підсилюється за рахунок того, що й самі дорослі починають ставитись до підлітків уже не як до дітей, а більш серйозно й вимогливо. Від підлітка вимагають більше, ніж від молодшого школяра, але йому багато чого і дозволяється з того, що не дозволяється першокласникам.

Швидко дорослішати підлітка змушують також обставини життя, пов'язані з фізичним змінами його організму. Швидке змужніння, фізична міцність породжують додаткові обов'язки, які підліток одержує у школі та вдома.

У підлітковому віці змінюються зміст і роль наслідування в розвитку особистості. Якщо на ранніх ступенях онтогенезу воно має стихійний характер, мало контролюється свідомістю та волею дитини, то в підлітковому віці наслідування стає керованим, починає обслуговувати численні потреби інтелектуального й особистісного самовдосконалення дитини. Новий етап у розвитку цієї форми навчання в підлітків починається з наслідування зовнішніх атрибутів дорослості. До свого фізичного розвитку багато хлопчиків-підлітків ставляться дуже уважно і, починаючи з 5-го класу, багато хто з них приступає до виконання спеціальних фізичних вправ, спрямованих на розвиток сили та стійкості. У дівчат же більше спостерігається наслідування зовнішньої атрибутики дорослості: одягу, косметики, прийомів кокетства тощо.

Формування вольових якостей

В 11-13 років деякі підлітки починають систематично й цілеспрямовано займатися самовихованням. Це особливо характерно для хлопчиків, у середовищі яких ідеал мужності стає одним з основних ідеалів, які породжують критерії оцінок оточуючих людей. Підлітки люблять пригодницькі, романтичні фільми та відповідну літературу, тому що саме в них зустрічаються герої, які мають потрібні якості мужності, сміливості, характер і силу волі. Підлітки намагаються наслідувати цих героїв у житті, відтворюючи в іграх і створюючи ситуації, сцени, прочитані у книгах чи побачені у фільмах.

Загальна логіка розвитку всіх вольових якостей може виражатись у такий спосіб: від уміння керувати собою, концентрувати зусилля, витримувати та виносити великі навантаження до здатності керувати діяльністю, домагатись у ній високих результатів. Відповідно до цієї логіки змінюють один одного й удосконалюються прийоми розвитку вольових якостей. Спочатку підліток просто захоплюється ними в інших людях, по-доброму заздрить тим, хто має ці якості (10-11 років). Потім підліток заявляє про бажання мати такі якості в собі (11-12 років). Найбільш активним періодом вольового самовиховання в підлітків уважається вік від 13 до 14-ти років.

Loading...

 
 

Цікаве