WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Методичні поради до організації навчання правам дитини - Реферат

Методичні поради до організації навчання правам дитини - Реферат

ООН неодноразово приймала рішення, рекомендації, зверталася до педагогів усіх країн із закликом зробити школу центром виховання в дусі ненасилля, терпимості, миру, взаєморозуміння між народами, поваги до прав людини і толерантності (Міжнародний конгрес "Освіта для прав людини і демократії", 1993 р.; Всесвітня конференція з прав людини у Відні, 1993 р. та інші).

Основна мета навчання правам людини, правам дитини:

- формування людської гідності, свободи особистості;

- формування міжособистісних відносин у дусі толерантності (терпимості), ненасилля, поваги, солідарності, дружби, миролюбності, доброти;

- передача знань про права людини в національному і міжнародному вимірах, про взаємозв'язок прав людини та громадянина;

- виховання розуміння нерозривного зв'язку прав людини та збереження миру на Землі.

З поставленої мети випливають конкретні завдання: формувати здатність цінити свободу та бути відповідальним перед суспільством; визнавати і сприймати різницю культур; поважати культурну спадщину та самобутність своєї країни; розвивати співробітництво, погодженість між індивідуальними й колективними цінностями, формувати вміння ненасильницького врегулювання конфліктів; виховувати особисту та громадянську відповідальність, солідарність і справедливість на національному й міжнародному рівнях; формувати переконання переваги гуманістичних відносин між різними соціальними та віковими групами людей; формувати уміння захищати оточуючу природу (рекомендації ЮНЕСКО).

Важко сформувати особистість, яка не знає своїх прав, не усвідомлює своєї відповідальності перед суспільством, не поважає прав інших.

Навчання правам людини в загальній освіті виконує такі функції:

- філософсько-культурологічну (спрямована на розширення планетарної свідомості; подолання вузьконаціонального мислення, стереотипів у ставленні до інших народів, їх культур);

- освітньо-правову (підвищення правової культури школярів через розширення знань національних, міжнародних правових норм);

- виховно-формуючу (орієнтована на глибоке сприйняття й осмислення прав дитини, прав людини, формування моральних оцінок, вимог і перетворення їх на стійкі переконання);

- психолого-розвивальну (в її процесі пробуджується та вдосконалюється інтерес дитини до себе, свого внутрішнього світу, пізнання власного Я, системи потреб, інтересів, установок, що складає психологічну основу самовиховання і самовдосконалення);

- корекційну (спрямована на діагностику нестійкої поведінки (агресивність, насилля, нетерпимість, ворожість, жорстокість) та її корекцію засобами психолого-педагогічної дії).

У рекомендаціях ООН, Ради Європи підкреслюється, що правам людини краще всього навчатися в демократичних умовах, де гарантована свобода самовираження для всіх учасників навчально-виховного процесу, де панують чесність, справедливість, доброта.

Знання дитиною своїх природних, соціальних прав - складова частина правової культури школяра, громадянина. Школярі повинні усвідомлювати необхідність захисту своїх прав, знати механізм цього захисту.

Торкаючись усіх аспектів освіти, навчання й виховання, професійної підготовки поколінь нашої держави, правова культура кожної особистості стає обов'язковим елементом її загальної та соціальної підготовки.

Правова культура і правове виховання особистості - проблема загальнопедагогічна, розв'язати яку можна шляхом навчання, виховання об'єктивного сприймання права й закону як обов'язкової умови гармонійного, злагодженого поступального розвитку особистості.

Зміст навчального матеріалу з прав людини, з прав дитини багаторівневий та багатоаспектний. Специфіка змісту цієї сфери знань дає можливість включити їх у ряд шкільних предметів початкової школи, дисциплін як гуманітарного (історія України, всесвітня історія, українська література, українознавство (народознавство), зарубіжна література, основи правознавства України, іноземні мови), так і природничо-наукового циклу (фізична й економічна географія, біологія, валеологія та інші).

У початковій школі можна ввести спецкурси "Права людини", "Права дитини" (використати досвід школи № 26 м. Луцька, інших освітніх закладів), правознавчий матеріал на уроках української мови (читання), природознавства, у зміст позакласної виховної роботи.

При вивченні історії України, всесвітньої історії важливо організувати систематичне, цілеспрямоване засвоєння школярами історії основних ідей і принципів, зафіксованих у Загальній Декларації прав людини, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, інших міжнародних актах. У процесі вивчення історії, основ правознавства, курсів "Права людини", "Людина і світ" учні отримують знання про духовний розвиток людства, людини, про різницю понять "рівність" і "рівноправ'я". Матеріали уроків дають можливість регулярно обговорювати питання про статус особи в рамках різних цивілізацій, про проблеми свободи та відповідальності, громадянськості, громадянської свідомості, діалогу культур, толерантності (терпимості).

Уроки української, зарубіжної літератури відкривають додаткові можливості для уточнення, конкретизації таких важливих понять: мораль, право, законність, відповідальність, права людини, гідність, честь, державницька позиція, патріотизм, загальнолюдські та особистісні цінності, громадянське суспільство тощо. Увага учнів привертається до питань етико-філософського характеру: добро і зло, життя і смерть, зміна поколінь, людина і Бог, людина і нація, честь і обов'язок, совість, моральний вибір. Багато програмних творів є своєрідним джерелом знань про права людини.

При вивченні іноземних мов учні отримують загальні знання про країни, мову яких вивчають, про національні культури та їх внесок у світову скарбницю. Йде знайомство з традиціями, етикетом, побутом, дозвіллям народів, які населяють конкретну країну, що сприяє взаєморозумінню, злагоді між народами та державою, загальній толерантності.

У курсі українознавства (народознавства) конкретизуються знання про українську національну ідею, громадянські, національні, особистісні цінності людини, розкривається шлях у боротьбі за відродження, державність, внесок народів, діячів у боротьбі за права людини, демократичне суспільство. Широко розглядаються народні звичаї, традиції, чинники національної свідомості українців, інших етносів на теренах України, культурні права народів.

Предмети природничо-наукового циклу покликані акцентувати увагу на природних, соціальних та економічних аспектах прав людини, на вивченні законів природи, нехтування якими призводить до катастрофічних наслідків, формує в підлітків почуття відповідальності за світ, збереження дозвілля як у місцевому, так і в глобальному масштабах. Предмети в умовах оновлення змісту, насиченості їх етнографічними, екологічними, соціальними питаннями стають тією ланкою, яка допомагає вихованцям усвідомити тісний взаємозв'язок прав людини, природи та суспільства в цілому.

На уроки української (російської) мови вчитель може підібрати тексти правознавчого змісту, які мають світоглядний і виховний характер.

У процесі організації вивчення (засвоєння) правової інформації, формування громадянської свідомості, правової культури особи доцільне використання загальнодидактичних методів, прийомів навчання, модифікування їх застосування відповідно до вікових та індивідуальних особливостей школярів, навчальних предметів.

У ході позакласної виховної роботи важливо, використовуючи її різноманітні технології, продовжити роботу, спрямовану на вивчення кодексів національних і загальнолюдських цінностей, основних прав і свобод, обов'язків дитини, людини, громадянина, положень Конституції України, нормативно-правових актів з охорони дитинства в Україні, у світі. Через діалог учити людину мислити, пробуджувати її душу, потребу в самоосвіті та самовдосконаленні, допомагати молодій людині осмислити своє власне життя як буття в культурі, сформувати переконання переваг активної життєвої позиції.

Loading...

 
 

Цікаве