WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія успіху та його значення в роботі керівника - Курсова робота

Психологія успіху та його значення в роботі керівника - Курсова робота

Такий тренінг допомагає діагностувати стан психологічної компетентності особистості, виявляти її психологічні проблеми, особистісні якості, особливості взаємодії з людьми. Беручи участь у тренінгу, вона пізнає особливості сприймання іншими людьми її особистісних якостей, поведінки та комунікативних умінь. Відбувається вирішення психологічних проблем особистості, виправлення недоліків, окреслюються шляхи особистісного зростання.

Такий тренінг має дві фази - діагностичну та корекційну. Це дає змогу психологові, який проводить тренінг, діагностувати стан комунікативної компетентності кожного учасника, визначити шляхи удосконалення вмінь і навичок у діловому та особистому спілкуванні.

Під час діагностичної фази соціально-психологічного тренінгу мають виконуватися такі завдання:

1) самопізнання учасників тренінгу - пізнання своїх особистісних якостей, комунікативних особливостей, рефлексія власного спілкування та поведінки;

2) отримання "зворотного зв'язку" від інших учасників тренінгу, інформації про сприймання кожного учасника тренінгу як особистості, його вміння спілкуватися з людьми;

3) зовнішня діагностика - пізнання психологом-тренером особливостей та комунікативних якостей кожного учасника.

Під час корекційної фази соціально-психологічного тренінгу відбувається виправлення недоліків кожного учасника, окреслюються шляхи удосконалення психологічної компетентності.

Наш досвід соціально-психологічних тренінгів спілкування з керівниками освітніх установ - директорами та завучами шкіл, директорами та заступниками директорів ПТУ, технікумів - свідчить про високу ефективність методу активного соціально-психологічного навчання.

Безумовно, успішність проведення тренінгу і навчання залежать від багатьох факторів. Одна з найважливіших умов ефективності тренінгу - прагнення учасника до самовдосконалення, активність, відкритість, бажання оптимізувати власну психологічну компетентність. Особлива умова успішності проведення соціально-психологічного тренінгу спілкування - рівень знань та вмінь психолога-тренера. До тренера групи висуваються високі вимоги як до фахівця та особистості. Лише професійно компетентний у галузі тренінгової роботи спеціаліст, здорова особистість, має право проводити роботу у тренінговій групі.

Соціально-психологічні тренінги особистісного зростання проводилися нами з групами керівників освітніх установ, які складалися з 10-12 осіб і працювали 24-30 годин (протягом 3-5 днів). Усього таких тренінгових груп було більше двадцяти. Формуючи групи, ми дотримувалися основних принципів підбору: добровільності та гетерогенності складу. Крім того, намагалися врахувати також рекомендацію не залучати осіб, старших 55-60 років, оскільки вони не схильні до змін стилю спілкування та поведінки.

Протягом соціально-психологічного тренінгу керівники освітянських установ аналізували особливості власної особистості, свої сильні та слабкі сторони, потреби, симпатії та антипатії, стосунки з іншими людьми, дізнавалися, як їх сприймають оточуючі.

Визначався вплив самооцінки особистості керівника освітньої установи на успішність його діяльності та спілкування, проводилася корекція самооцінки.

Учасники вправлялися у різних стилях спілкування, закріплювали оптимальний впевнено-гідний стиль, розвивали вміння спілкуватися вільно, відкрито. Під час тренінгу визначалися особистісні психологічні проблеми керівників, проводилася робота, спрямована на їх подолання.

Результативність проведення тренінгу, як і успішність навчання та вдосконалення кожного його учасника, залежить від багатьох факторів. Одним з найважливіших факторів, що зумовлює ефективність тренінгу, є прагнення учасника до самовдосконалення, його активність, відкритість, бажання оптимізувати власну управлінську діяльність.

Результати проведеного дослідження підтвердили ефективність обраних засобів діагностично-корекційної роботи з керівниками освітніх установ. Вони дають змогу вдосконалювати психологічну компетентність і ведуть до особистісного зростання керівників.

Виділимо окремі складові психологічної компетентності, які сприяють особистісному зростанню керівника сучасної освітньої установи:

1) позитивне сприйняття навколишньої дійсності, керування власним психічним станом, настроєм;

2) подолання стереотипів негативного само-сприйняття;

3) підвищення самооцінки, впевненості в собі, власних силах і можливостях;

4) вміння викликати симпатію в оточуючих, встановлювати позитивні міжособистісні взаємин;

5) аналіз власних бажань, прагнень, потреб, домагань;

6) орієнтація на реальні життєві цілі, яких можливо досягти.

Розвиваючи ці складові психологічної компетентності, керівник зможе стимулювати власне особистісне зростання, вдосконалюватися, а також гармонізувати свою взаємодію з навколишнім світом, колегами, учнями.

Однією з особистісних особливостей, що значною мірою впливає на розвиток характерних рис (Гілфорд виділяє їх як базові для досягнення особистістю успіху) є її локус контролю. Локус контролю - це якість, що характеризує схильність людини приписувати відповідальність за наслідки своєї діяльності зовнішнім силам: випадку, фортуні, долі, фатуму, довколишнім людям, обставинам (екстернальний, зовнішній локус контролю) або власним здібностям і зусиллям (інтернальний, внутрішній локус контролю).

Експериментально доведено, що внутрішній (інтернальний) локус контролю є соціально схвалюваною цінністю - ідеальному "Я" завжди приписується внутрішній локус контролю. Крім того, людина з інтернальним локусом контролю має менший ступінь ризику стосовно виникнення внутрішньоособистісних конфліктів, а також здатна запобігати міжособистісним конфліктам.

Дослідження, які пов'язують інтернальність-екстернальність з міжособистісними стосунками, свідчать про те, що інтернали менш схильні до конфліктності. Інтернали популярніші, упевненіші в собі, послідовні, виявляють більшу терплячість, урівноважені, комунікабельні, доброзичливі, їм притаманна емоційна стабільність, наполегливість, рішучість, хороший самоконтроль і стриманість. Люди з високою інтернальністю вважають, що більшість важливих ситуацій у їхньому житті були результатом власних дій, якими вони можуть керувати, і, таким чином, вони відчувають відповідальність за ці події і за те, як складається їхнє життя в цілому. Вони здатні більш конструктивно і безконфліктно будувати міжособистісні стосунки з оточуючими.

Схильність до зовнішнього (екстернального) локусу контролю виявляється поряд з такими рисами, як неврівноваженість, прагнення відкласти реалізацію своїх намірів на невизначений термін, тривожність, підозрілість і агресивність. Людина з екстернальним локусом контролю (яка думає, що мало впливає на те, що з нею відбувається, і схильна вважати свої успіхи й невдачі наслідком зовнішніх обставин) емоційно неврівноважена, схильна до неформальної поведінки, малокомунікабельна, у неї низький самоконтроль і висока напруженість. Такі особливості можуть загострювати стосунки екстернала з оточуючими і сприяти виникненню конфліктів.

Дослідження психологів встановили зв'язок інтернальності-екстернальності з різноманітними формами поведінки та параметрами особистості, з чого видно, що інтернали більш захищені від виникнення внутрішньоособистісних конфліктів. Про це свідчить значна впевненість інтерналів у собі, у власних здібностях, послідовність у вчинках і діях, схильність до самоаналізу.

Існує зв'язок високої інтернальності з позитивною самооцінкою, з більшою узгодженістю "Я"-реального та "Я"-ідеального. А велика кількість внутрішньоособистісних конфліктів виникає на ґрунті неузгодженості реального та ідеального "Я". Дослідження самооцінок осіб з різними типами суб'єктивного контролю підтвердили, що люди з інтернальним локусом контролю вважають себе добрими, незалежними, рішучими, справедливими, здібними, дружелюбними, чесними, самостійними.

Таким чином, високий рівень інтернальності пов'язаний з відчуттям власної сили, гідності, відповідальності за події, що відбуваються, з самоповагою, соціальною зрілістю та самостійністю особистості. Ці характеристики захищають від виникнення внутрішньоособистісних конфліктів, а також дають змогу конструктивно будувати стосунки з людьми, що є важливим для успішної діяльності.

Оскільки локус контролю - це не вроджені властивість, а така, що формується у процес: життя, властивість суб'єктивна, тобто залежить ви думок особистості та бачення власної ролі і житті, - локус контролю можливо змінити. Доклавши зусиль, можна підвищити рівень інтернальності і зменшити екстернальність. Підвищити інтернальність можна шляхом психокорекційного впливу на особистість. Сприятливо впливає групова психотерапія, зокрема соціально-психологічний тренінг особистісного зростання. Допоможе підвищити інтернальність і робота над собою, самовдосконалення.

Loading...

 
 

Цікаве