WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологія успіху та його значення в роботі керівника - Курсова робота

Психологія успіху та його значення в роботі керівника - Курсова робота

3. Роль керівника в становленні міжособистісних відносин в колективі

Неформальні відносини між керівником і підлеглими заслуговують на серйозну увагу. Нарівні з умінням вибрати оптимальний в даній ситуації стиль керівництва, керівник повинен передусім знати типові помилки, властиві людям його статусу, і правильно будувати міжособистісні відносини з підлеглими.

До типових помилок відносяться випадки, коли:

- керівник не дає конкретних завдань, але постійно докучає підлеглим великою кількістю питань загального характеру;

- "зациклений" на одній темі в спілкуванні з персоналом, наприклад, трудовій дисципліні;

- щодня формулює нові ідеї для виконання завдання;. постійно проповідує свої задуми;

- не довіряє своїм співробітникам, зловживає дріб'язковим контролем;

- малодоступний територіально і в часі;

- не має готових рішень виробничих задач, що пропонуються персоналу.

Успіх неформальних відносин з підлеглими, без чого неможливе формування почуття поваги до свого керівника, залежить від дотримання цілого ряду принципів і правил ділового спілкування. Основоположне значення має повага чужого гідності.

Етично психологічною основою цього принципу є аксіома соціальної психології, згідно з якою жодна людина не відчуває себе досить комфортно без позитивної самооцінки.

Отже, керівник зобов'язаний бачити в кожному підлеглому не посаду, а особистість, виявляти доброзичливість і терпимість, з повагою відноситься до його особистого життя, але при цьому уникати порад в цій сфері. Бажано завжди пам'ятати, що "сильний ніколи не принижує" і, отже, недопустимо підвищувати голос на свого співробітника, навішувати ярлики типу "ледар", "нероба", "тупиця" і т.д.

Якщо підлеглий помилився і провинився, він, як правило, розуміє свою провину і адекватно сприймає покарання, але якщо начальник при цьому зачепить його самолюбство, він не пробачить цього.

Отже, при розборі ситуації необхідно розділяти людину і вчинок: критикувати конкретні дії, а не особистість що провинилася.

Переважна більшість державних службовців поважають тільки тих керівників, які хвалять всіх, а сварять лише віч-на-віч; ніколи не скаржаться на своїх співробітників і, якщо треба, беруть їх провину на себе; своєчасно і відкрито визнають свої помилки.

Незважаючи на особисті симпатії і антипатії, керівник зобов'язаний пред'являти до всіх підлеглим однакові вимоги, до всіх відноситися однаково, нікого не виділяти; при сторонніх звертатися до своїх співробітників на ім'я та по батькові, незалежно від їх віку.

Недопустимо читати нотації і повчати персонал, якщо сам керівник не дотримує дану вимогу: виховне значення має тільки особистий приклад керівника.

Типова помилка молодих керівників прагнення стати "своїм" серед підлеглих. Краще все ж зберігати дистанцію, розділяти особисте і службове, не допускати панібратства. У іншому випадку наказ як форма розпорядження буде не ефективна.

Керівник не має морального права приховувати від своїх співробітників важливу для них інформацію. Разом з тим він зобов'язаний класти край пліткам і наклепам.

Сьогодні практично неможливо знайти державну організацію, керівництво якого було б повністю задоволене досягнутими результатами роботи своїх підлеглих. Мало хто з керівників оцінює ефективність використання внутрішнього потенціалу свого відділу вище за 50%, звичайно, що не вголос. Але з одвічних управлінських питань "Що робити?" і "Хто винен?" керівники часто віддають перевагу другому. Успіхи ж будь-якої організації знаходяться в прямій залежності від якості управління.

Сильну організацію від слабкої відрізняє передусім кваліфікація її персоналу, його знання, мотивація, спрямованість. Єдиними ресурсами, що піддаються управлінській діяльності, є люди, що володіють знаннями і навичками. Однак на шляху керівників в роботі по розвитку своєї відділу в організації на сьогодні постає ряд бар'єрів:

Високий рівень напруженості в колективі. Важко розраховувати на ентузіазм і істотну підтримку з боку колективу, охопленого страхами, невдоволенням. Причини цієї напруженості можуть бути самими різними:

- недостатній зв'язок оплати праці і трудового внеску працівників;

- неінформованість людей і, як наслідок, відсутність упевненості в стабільній роботі організації в найближчій перспективі;

- невпевненість в організації найважливіших соціальних проблем;

- низький рівень взаєморозуміння між керівництвом і персоналом та інше.

Недостатня зацікавленість значної частини працівників в перетвореннях, що проводяться. Часто люди просто не бачать, чим конкретно для них буде вигідна робота в нових умовах.

Низький рівень довіри між адміністрацією і рядовими працівниками.

Керівники середнього рівня часто практично повністю вимкнені з процесу підготовки організаційних змін і відносяться до них майже з таким же недовір'ям, як і підлеглі. Це часто робить їх потенційними противниками змін, що проводяться.

Однією з головних проблем, що часто ігнорується керівниками, які приступають до масштабних змін в організації, це відсутність перспективної кадрової політики.

Деякі керівники середнього рівня цих проблем не розуміють, але і в тих випадках, коли розуміють, часто недооцінюють їх серйозність, діючи за принципом: "Ніколи думати, справу робити треба".

Поодинці ж розраховувати на успіх керівнику не доводиться. Йому потрібна команда однодумців. Тому, якщо керівних хоче щоб його завдання розуміли підлеглі в його колективі, він повинен "вирощувати" свої кадри і добре володіти знаннями не тільки по управлінню, але й мистецтвом ділового спілкування, неформальних відносин та маніпуляцій.

4. Психологія успіху

Одна з найважливіших проблем сьогодення - розвиток життєвої компетентності особистості, оскільки саме ця компетентність дає змогу людині досягти успіху в житті.

Успіх - явище відносне. З одного боку, успіх подія, що отримує соціальну й громадську оцінку. Саме суспільство вирішує, чи вважати успішними результати зусиль особистості. З другого боку, успіх - подія в житті певної особистості, і саме їй визначати, що для неї є успіхом. Він залежить від психології конкретної людини, її системи цінностей, яка, у свою чергу, може з часом змінюватися. Успіх - це питання масштабу, питання очікування результатів та цільової установки.

Ступінь успіху залежить від здібностей, знань та вмінь; працездатності й інтенсивності зусиль, а також від рівня мотивації. Для досягнення успіху важливими є наявність первинних, істотних характерних рис, які виділив Гілфорд:

• впевненість у собі;

• комунікабельність;

• здатність до самоствердження;

• врівноваженість;

• об'єктивність.

У нашому суспільстві з кожним роком усе більше зростає інтерес до психологічних проблем. До цього спонукає наше сьогодення, сучасні економічні умови, що потребують значно більше підготовлених кадрів. Економіку творять люди, і від знань та компетентності, у тому числі й психологічних, залежить якість їхньої діяльності, значущість досягнень. Життєва компетентність особистості позитивно корелює з її психологічною компетентністю.

Під психологічною компетентністю особистості ми розуміємо наявність необхідних психологічних знань, умінь і навичок. Найнеобхіднішими кожній людині знаннями та вміннями нам видаються ті, що допоможуть їй жити повноцінним, цікавим, насиченим життям на благо своє та оточуючих, досягати успіху в особистому житті та професійній діяльності.

Головною метою розвитку психологічної компетентності особистості має стати процес усвідомлення нею власних можливостей, стосунків з оточуючими, формування здатності їх розвивати, поліпшувати, конструктивно впливати на людей. Таким чином, головна мета розвитку психологічної компетентності особистості - це здатність активного, творчого опанування свого внутрішнього світу і навколишніх соціально-економічних умов.

Допомогти вдосконалити життєву та психологічну компетентність і сприяти зростанню особистості може спеціальна соціально-психологічна підготовка. Дійовим методом для цього є соціально-психологічний тренінг особистісного зростання.

Loading...

 
 

Цікаве