WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Проведення соціометрії у колективі службовців виправної установи - Реферат

Проведення соціометрії у колективі службовців виправної установи - Реферат

Реферат на тему:

Проведення соціометрії у колективі службовців виправної установи

Професійна діяльність пенітенціарного психолога формально включає не лише роботу з різними групами спецконтингенту, але і з службовцями УВП. Зокрема вона полягає у вивченні соціально-психологічної атмосфери у колективах і підрозділах службовців, роботу з новоприбулими, контроль за їх професійною адаптацією.

Спираючись на наш досвід, можна стверджувати, що більшість з цих завдань пенітенціарний психолог у спромозі вирішити шляхом проведення соціометричного дослідження (соціометрії).

Соціометрія є одним з головних соціально-психологічних методів, які призначені для дослідження структури міжособової взаємодії у стійких і тривалих колективах, виявлення у їх структурі малих неформальних груп, діагностики психологічного клімату у колективі тощо. Соціометрія, як показала практика, є найбільш зручною діагностичною методикою для роботи пенітенціарного психолога.

Дослідження за цим методом має включати декілька головних етапів: 1) Підготовча фаза (визначення об'єкта та предмета дослідження, встановлення соціометричних критеріїв); 2) Збір інформації - створення і тиражування соціометричних карток, заповнення їх членами колективу (власне опитування), збір карток; 3) Фаза обробки - обробка інформації, створення соціометричної матриці (таблиці) і соціограми, обчислення соціометричних індексів – індивідуальних та групових; 4) Створення звіту і архівація отриманих даних.

Нижче читач познайомиться з рядом практичних порад щодо проведення соціометрії.

Об'єктом соціометрії, як правило, є соціально-психологічні аспекти взаємин співробітників досліджуваного колективу, а предметом - почуття їх взаємної трудової симпатії і антипатії, психологічний статус кожного з них.

На фазі підготовки психологу вкрай бажано повідомити адмі-ністрацію (начальника відділу тощо) про намір провести дане дослідження, роз'яснивши мету, майбутній хід його проведення, висвітливши специфіку очікуваних результатів і спосіб поводження з ними. Як показує практика, грамотний керівник, знайомий принаймні з елементами знань щодо психологічної культури у колективі, після бесіди з психологом сам буде зацікавлений у регулярній соціометрії довіреного йому структурного підрозділу. Це у свою чергу дасть психологу змогу заручитися формальною підтримкою процедури, що вкрай важливо для специфіки пенітенціарної установи.

Наступним кроком соціометрії є визначення критерію, за яким повинне проводитися подальше вивчення об'єкту та предмету дослідження. Частіше за все соціометричним критерієм виступає пріоритетність у обиранні товариша (колеги) по роботі. Відзначимо, що критеріїв може бути декілька, проте вже при двокритеріальному дослідженні (здійснювалася спроба паралельно продіагностувати пріоритетність вибору товариша при неформальному спілкуванні поза службою) ми (і респонденти також) зустрілися з певними семантичними і когнітивними труднощами їх розмежування.

Далі психолог, послуговуючись визначеним критерієм, повинен розробити і розмножити персональні соціометричні картки для інтерв'ювання співробітників. При їх складанні слід уникати прямих запитань, які наведені у загальній літературі з психологічної діагностики (на кшталт "Хто тобі більше подобається у якості колеги?" тощо) і визначати критерій опосередковано, завуальовано задаючи інші запитання (див. Рис. 4.1.) - інакше існує ризик виникнення комічних ситуацій, які у тому числі підривають авторитет дослідника.

Досвід також показав, що опитування необхідно проводити наодинці з респондентом, гарантуючи йому сувору конфі-денційність інформації і дійсно дотримуючись її (!). Кількість пріоритетних осіб (прізвищ) чітко встановлюється інструкцією до методики – у даному випадку вона складала 3 людини (чисельність колективу – близько 30 чоловік).

Термін збору результатів, як правило, складає 8-9 робочих днів без значних втрат робочого часу на інші види роботи.

Практика показала, що у загальному списку осіб, серед яких респондент повинен здійснити вибір, не повинно бути прізвищ представників адміністрації – інакше формальні ньюанси відносин перешкоджатимуть щирому виразу суб'єктивного ставлення. У нашому випадку ми виключили начальника та інспекторів відділу соціально-психологічної роботи зі спецконтингентом.

Рисунок 4.1. Приклад соціометричної картки

Відзначимо, що для респондентів може стати проблемою вказання антипатій (з різних причин), проте, гарантуючи конфіденційність відповідей, це утруднення можна подолати.

На основі відповідей на питання соціометричних карток дослідник формує дані соціометричної таблиці (соціоматриці), в якій відмічає, кому даний респондент віддає перевагу (напроти певного прізвища доцільно ставити "+"), а кого наділяє ознакою антиавторитетності (відповідно, знак "-") (див. Рис 4.2.).

Після заповнення соціометричної таблиці соціометричні картки рекомендується знищити – архівувати і зберігати їх недоцільно, бо збільшується ризик випадкового порушення конфіденційності, до того ж матриця (таблиця) є більш зручною для архівації і компактною формою, що сукупно відбиває зміст всіх карток.

Рисунок 4.2. Фрагмент соціометричної таблиці.

Як бачимо, до наведеної на прикладі матриці крім знаків вибору включені дані про експансивність кожного члена колективу (останній стовпець), зазначена сума позитивних, негативних і обох виборів, які отримав кожний з респондентів (три нижніх рядка) – ці дані будуть необхідні психологові при визначенні ряду показників предмета дослідження.

Наступним кроком аналізу отриманої інформації є створення соціограми. Цей етап є одним з найцікавіших, бо готова соціограма нагадує "моментальне фото" взаємин у колективі. Складається вона доволі просто - на великому аркуші паперу (доцільно брати папір стандарту А3) малюють невеликі нумеровані кола – номер на кожному колі повинен співпадати з номером по порядку члена колективу у соціоматриці. Між колами за допомогою лінійки і лекала, креслять стрілки, які відбивають симпатії та антипатії суб'єктів вибору – для розрізнення цих двох якостей доцільно користуватися олівцями двох контрастних кольорів або двома типами ліній, наприклад, суцільною та штрих-пунктиром. При створенні соціограми слід звертати особливу увагу на взаємні симпатії та взаємні антипатії, які потрібно виділяти на малюнку більш широкою суцільною лінією. Таке виділення взаємних виборів дозволить дослідникові зокрема ідентифікувати неформальні групи, їх структуру, лідерів та динаміку. На рисунку 4.3. наведено приклад фрагменту соціограми довільного типу, який, на нашу думку, є найпростішим та наприйнятнішим для психолога пенітенціарної установи.

Вже з наведених фрагментів добре видно, як формуються малі неформальні групи, виникають феномени лідерства та аутсайдерства.

Рисунок 4.3. Фрагменти соціограми довільного типу

За рівнем емоційної експансивності (кількості виборів кожного члена групи) можна робити висновки щодо згуртованості колективу, його зрілості, перспектив.

Ясна річ, повна соціограма дає цілісну картину по усьому колективу на даний момент часу. Її аналіз – надзвичайно цікава, але доволі кропітка робота, утруднити яку може брак досвіду. Зокрема до плутанини у соціограмі може призвести її неохайний вигляд. Цього можна запобігти, створивши "чорнову версію" соціограми, а вже потім – "чистову", у якій неформальних лідерів доцільніше поміщати ближче до центру аркушу, а аутсайдерів – ближче до його краю (можна й по центру, але нижче за лідерів - див. рисунок 4.3.) – це значно поліпшить зовнішній вигляд готового продукту, а також помітно полегшить інтерпретацію рисунка, зробивши її практично наочною.

Loading...

 
 

Цікаве