WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Творчість як детермінанта успішності - Реферат

Творчість як детермінанта успішності - Реферат

Показниками креативності в груповому процесі є кількість асоціацій, свобода мислення, експресивність, УМІННЯ переключатися з одного об'єкту на інший, адаптаційна гнучкість і оригінальність.

Однак педагогу слід пам'ятати, що на шляху до розвитку креативності особистості існують такі перешкоди, як: уникнення ризику, прагнення до успіху будь-якою ціною, жорсткі стереотипи в мисленні і поведінці.

Завдання, яке стоїть сьогодні перед психолого-псдагогічною наукою у формуванні творчої особистості полягає в тому, щоб спрямувати зусилля педагогів, психологів на пошук таких методів і форм роботи, які були б націлені на інтегральне навчання, сприяюче не тільки розвитку індивіда, але й спонукаюче його до процесу виявлення і усвідомлення власної істинної природи, здатності до творчого діяння в освіті.

Чому людина прагне до творчості? По-перше, людське життя від початку до кінця - процес творчості. Студент постійно розв'язує творчі завдання, намагається вибратись з чергової проблемної ситуації і відразу ж потрапляє в наступну, оскільки "кожен фініш є по суті старт". По-друге, людина прагне до різних видів творчості, головним чином з метою самореалізації, самоствердження, хоча існують й інші мотиви.

У студентському віці кожен усвідомлює себе як особистість, для нього характерні такі мотиви, як прагнення до самовираження і самоствердження. З кожним роком все більш характерною для нього стає суспільно корисна спрямованість творчості. Найбільше виражені у студентів суспільні мотиви.

Тому, в таких випадках, треба враховувати їхні ідивідуальні особливості, інтереси, знання, уміння, навички для того, щоб керувати мотивацією їх діяльності.

Мотиви і емоції тісно пов'язані одні з одними. Емоції виникають лише завдяки задоволенню чи незадоволенню мотивів. За твердженням П. В. Симонова, емоції супроводжують гострі потреби при великому дефіциті інформації.

При створенні навчальних проблемних ситуацій треба пам'ятати, що студент може помітити протиріччя, яке створює проблемну ситуацію і сформулювати умову задачі лише в тому випадку, якщо у нього є для цього оптимальний дефіцит прогностично необхідної інформації. В іншому випадку у нього не виникне інтерес до розв'язування цієї проблемної ситуації (10).

Всесвіт постійно змінюється, а наш мозок, наше мислення відображають цей процес розвитку. Тому жорстокого алгоритму бути не може. Але враховуючи, що Всесвіт побудований досить раціонально, для стимулювання творчого мислення можна використовувати вже відомі закономірності його побудови і розвитку, оскільки мислення людини є відображенням безперервного розвитку Всесвіту, об'єктивної реальності.

Життя людини можна розглядати як неперервний процес розв'язування творчих задач. А творчі задачі мають єдину структуру їх розв'язування.

Розглядаючи структуру процесу розв'язування творчої задачі досить часто помічаємо, що творчість починається із знаходження протиріччя. Помічати протиріччя може не кожен, а лише той, хто готовий до цього. У таких людей є необхідні вміння і знання про сферу, в якій існує протиріччя, у них необхідною мірою розвинуті здібності, тобто, сформована відповідна готовність. Люди, які вміють помічати протиріччя в оточуючому світі і стають винахідниками ідей.

Потрібно вчити студентів не боятися новизни, нових задач, нової інформації. Для цього потрібно, щоб студент звик розв'язувати нові задачі. В результаті у нього сформується потреба розв'язувати нові завдання, потреба того, щоб кожен день його життя характеризувався оптимальним коефіцієнтом новизни (в даному випадку мається на увазі новизна суб'єктивна).

За таких умов студенти навчаться самостійно бачити проблемні ситуації, протигріччя в розглядуваних системах, формулювати задачу і будувати задум її розв'язування. Але для того, щоб не боятись розв'язувати задачі, треба вміти це ровити. Отже, потрібно оволодіти рядом необхідних блоків знань, навичок та вмінь в тій чи іншій сфері творчості: соціальній, педагогічній, науковій, та ін.

Нові інтелектуальні можливості, які виникають у ранній юності, розширюють горизонти свідомості молодої людини. Для неї стають досяжними такі ресурси пзнання та самопізнання, які були невідомі раніше; виникає можливість апалізувати, апелювати до своїх переконань та особистісних якостей.

Розвиток самоусвідомлення передбачає наявність у особистості рефлексії, спостереження та самоаналізу, постійного діалогу з самим собою. Тільки тоді формується цілісна, не перекручена концепція "Я", що відповідає сутності особистості, її ідентичності.

Внаслідок розгортання когнітивних компонентів самоусвідомлення, для молодої людини все більшої актуальності набувають рефлексивні механізми, які в перспективі мають забезпечити свідоме, активне, творче життя.

Тому так важливо, щоб визначити основні шляхи, прийоми розвитку рефлексивних складових самосвідомості. А щоб цього досягти, спеціально розроблено систему занять з елементами тренінгу, метою якої є підвищення психологічної культури, розвиток самопізнання та спморозуміння, вдосконалення рефлексивних характеристик особистості.

Програма тренінгів передбачає гуманістичну позицію тренера, спрямовану на підтримку усвідомлення учасниками себе, своїх ціннісних орієнтацій: зростання особистості учасників, ствердження потреби самоактуалізації та самовизначенні.

Цикл грунтується на принципі поступовності: кожний насТУПНИЙ етап має логічно випливати із попереднього. Завдяки цьому людина послідовно заглиблюється в процес усвідомлення себе, відкриває різні сторони свого "Я", своєї cамосвідомоcті. В процесі занять розвиваються такі техніки самопізнання, як аналіз, зворотнтій зв'язок, зміст уявлень про "Я".

Формою проведення занять є відома модель соціально-психолопчного тренінгу, що являє собою активну форму навчання, в процесі якого учасНИКИ мають змогу емоційно пережити в індивідуальному досвіді та інтеріоризувати психологічні знання.

Заняття з елементами тренінгу зводяться до психотехнічних, рольових вправ, психодрам, обговорень, диспутів, тестування з інтерпретацією результатів, самозвітів (рефлексії).

Кожна зустріч, крім першої, починається з рефлексії, під час якої ведучий дізнається від учасників, їхній стан та бажання продовжувати роботу. У другій частині ведучий дізнається про виконання домашніх завдань: як з ним впорались, виникали труднощі, які почуття переживали в виконанні завдань на самопізнання.

Важливою вимогою успішного проведення занять з елементами тренінгу є те, що учасники групи мають бути різної статі, інакше ускладнюється динаміка розвитку групових процесів.

В процесі підбору учасників групи проводиться діагностика з метою вияилення особливостей сформовапості індивідуальної системи ціннісних орієнтацій, перспективи часу, змісту уявлень про "Я" та особистісної рефлексії. Діагностика також проводиться в процесі роботи групи та після її закінчення - для визначення стану учасників, оцінки очікувань, міри ВТОМИ, інтересу, активності.

Підчас тренінгів виробляється навик рефлексії.

Студенти спостерігають за собою, своїми вчинками, думками, переживаннями, часто стикаються з їх неоднозначністю, суперечливістю. Вони прагнуть зрозуміти, що в них Істинне, а що ні. Цей пошук відбувається в процесі діалогу. Внутрішній діалог із самим собою або з іншим студентом дає можливість особистості стати на позицію дослідника по відношеННЮ до самого себе. Це пов'язано з тим, що в процесі діалогу у людини розвивається рефлексія. Рефлексія (від лат. рефлексіо - повернення назад) - процес пізнання людиною самої себе, свого ВНУТрішнього світу, аналіз власних думок та переЖИВАНЬ, роздумів про саму себе, усвідомлення того, як сприймають і оцінюють її інші.

Рефлексія не ТІЛЬКИ дає можливість пізнати себе, але й сприяє дорослішанню особистості. Пізнаючи себе, вона все більше звільнюється від некритичного сприйняття впливу оточуючих. Що сильніше розвинута рефлексія, то більше юнаки та дівчата стають спроможними вирішувати завдання, які перед ними виникають.

"Рефлексія" під час вивчення і розвитку творчого думання означає переосмислення людиною рухів своєї мисленєвої діяльності, забезпечує її перебудову. Дискурсивно думаючи, вирішуються творчі задачі. Під час цього процесу систематично аналізуються мовні висловлення студента які виникають в тракті вирішення задач. Також тут видно послідовність перетворення змістовної та смислової структур мисленнєвої діяльності. Змістовними є предметні та операційні висловлювання. У змісті виділяються тісно пов'язані між собою складові: 1) рефлексивна – в якій виражається відношення суб'єкта до процесу змістовного руху під час вирішення задачі (з її допомогою проходить думання і передумування змісту задачі); 2) особиснісна, в якій випажається відношення суб'єкта до самого себе (за допомогою осмислення і усвідомлення студентом себе як цілісної особистості, яка є суб'єктом думання при вирішенні задачі). Тим самим в структурі думання виділяються операційний, предметний, рефлексивний та особистісний рівні. Важливим є також те, що різні типи рефлексивних висловлювань можуть виступати і як індикатори етапів рішення, що має значне діагностичне значення.

Тут виникає становлення рефлексивних функцій різного типу на невербальному рівні які взаємодіють в формі розвитку невербальних смислів. Існує специфічний зв'язок і взаємовідношення між рефлексивними процесами і процесами навчання. Рефлексивна організація мислення суттєво узагальнює показує значний вплив зміни змісту на розвиток предметного змісту при вирішенні задач. Тут також вдосконалюється мислення.

Література:

1. Новіков В.В. Творчість і педагогіка:// Філософія. Психологія. Педагогіка-Вип.3.2001.-С20.

2. Основи психології: Підручник/ За ред. О.В. Киричука В.А. Роменця.-К.:Ливідь,1995.-632 с.

3. Овсянецька Л. П. Психологічні передумови формування творчої особистості:// Філософія. Соціологя , Психологі.- Вип.5. 2000.С.11-17.

4. Психологический словарь/ Под ред. В.П.Зинченко, Б.П. Мещерякова.-М.: Педагогика-Пресс,1996.-440с.

5. Пономарева Р.О., Терешкова А.Д. Тренінг з творчої психотехніки в роботі з обдарованими дітьми та молоддю// Психологія: Наукю-метод. Зб.-К.: Освіта,1993.-С.15-26.

6. Роменець В.А. Маєвтика, догматика, креативність.// Маєвтика в системі психологічних знань.- Матеріали міжнародної наукової конференції.-К., 1993.,-С.78-79.

7. Третяк Т.М. Методичні засоби стимулювання процесу розв'язування творчих задач.// Практична психологія та соціфльна робота.№2-3 2003.-С.19-23.

Loading...

 
 

Цікаве