WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Соціально-психологічні аспекти морального виховання в сучасній парадигмі освіти - Реферат

Соціально-психологічні аспекти морального виховання в сучасній парадигмі освіти - Реферат

Одним з найважливіших критеріїв моральності, окрім розвиненої совісті, є її діяльний характер, тому що моральність - це характеристика не знання, а волі і вчинків, діяльності, тому що етичний закон є веління поступати певним чином. Моральність можлива тільки на ґрунті визнання існування інших особистостей і діяльного спілкування з ними, тому що етичні вчинки можливі лише по відношенню до себе чи інших осіб, а через них і до інших істот. У вчинку, добродіянні моральна поведінка визначається моральною свідомістю. Але разом з тим, якщо основну увагу в етичному вихованні приділяти формуванню етичної свідомості, є небезпека звести його виключно до декларативного рівня. Адже суть моральності визначається тільки продукуванням добра. Так звана, прописна мораль вже достатньо дискредитувала себе, і в першу чергу тим, що всякий моральний статут припускає жорстко прописані кимсь чужі правила. За справедливим визначенням М. Рубінштейна, моральність живе самосвідомістю, своєю совістю, а значить, до моральної свідомості може увійти тільки те, що виношене особою.

Зовнішній доступ до моральної самосвідомості украй скрутний. Він може прочинитися лише в ситуації морального вибору, морального вчинку, натхненного доброю справою.

Осмислення міри впливовості різних чинників на процес формування моральної свідомості дитини у світлі концепції розвитку в її синергетичному обґрунтуванні, також підводить до висновку щодо резонансності цього процесу. Це означає, що в розвитку такої складної і тонкої системи, як моральна свідомість, важлива не лише сила зовнішнього впливу сама по собі, а правильна середовищна організація резонансного впливу. Адже пережита дитиною певна життєва ситуація, вчинок-вибір, про який навіть і не знають дорослі, може виявитися більш вагомим для морального характеру дитини, ніж ціла низка виховних методів. Отже, завдання педагога ініціювати процеси самовизначення, самоорганізації в різноманітних життєвих ситуаціях. Ми неодноразово спостерігаємо, як жваво повторюючи етичні істини діти, тут же поступають з точністю навпаки - це означає, що моральна істина ще не стала внутрішнім законом, ще не освоєна.

Яка ж стратегія соціально-педагогічної роботи з морального виховання в складних сучасних соціально-культурних умовах є найбільш оптимальною? Виділимо два основні моменти. Перший - пов'язаний з використанням багатющої палітри життєвих відносин для аналізу і пояснень етичної цінності вчинків. Більшість педагогів, на жаль, прагнуть мінімізувати проблемні ситуації, що виникають в дитячому співтоваристві в умовах навчально-виховного процесу, в більшості випадків прагнуть вирішувати виниклі проблеми способом "зверху", "ім'ям революції". Разом з тим конструктивний, спокійний розбір ситуацій, в якому педагог не над дітьми, а поряд з ними, не віщає, а розмовляє, шукає істину, пробує, розмірковує, - прекрасний поштовх для самостійного роздуму над етичними питаннями. Ми, дорослі, не можемо захистити наших дітей від аморальних вчинків дорослих і дітей в буденному житті, аморальних моментів, якими переповнені кино-теле-радіопередачі, дорослий соціум. Хоча ми вже відзначали, що в рафінованих умовах моральність і не сформуєш, етична свідомість відточується саме в осмисленні боротьби добра і зла. Нереально змінити суспільство, це не в наших силах, проте у процесі інформаційної взаємодії ми можемо переконливо обговорювати з дітьми, чому це є зло, аналізувати його причини, формуючи у них моральний стрижень, свідому позицію воїна Світла чи Тьми.

Ми вже підкреслювали, що моральність, духовні чесноти не даються одним теоретичним засвоєнням. Основою їх формування є вправляння в добродіянні, тобто соціальна практика, в якій і відбувається зміцнення характеру. З одного боку, слід говорити про надання дітям реальної можливості створювати своє співтовариство і діяти усередині нього. На жаль, в більшості шкіл існування таких співтовариств сильно формалізоване і зведене до мінімуму. Разом з тим, саме в дитячому співтоваристві зміцнюється життєвість етичних норм, оскільки ясне усвідомлення правоти і неправоти завжди супроводжує дитячі взаємини. Особливо сприятливі умови для існування і розвитку дитячого співтовариства як поля для соціально-етичної практики створюють дитячі оздоровчі табори та освітні комплекси з повним днем перебування. Хоча слід враховувати, що дитяче співтовариство не можна відразу переводити на запаморочливу висоту повної свободи, воно потребує достатньо жорсткого управління із сторони дорослих до моменту свого соціально-етичного дозрівання.

З іншого боку, етична практика забезпечується включенням дітей в загальний суспільний процес активної творення добра, процес, в якому беруть участь не лише діти, а й дорослі. Прикладом такої діяльності може служити дитячі громадянські акції "Добрі Діди Морози", „Пасхальний кошик"традиція проведення яких належить освітньому комплексу "Надійка" (м. Краматорськ). Напередодні новорічних та великодніх свят діти самі вирішують, кого зможуть зігріти душевним теплом з соціально незахищених людей, самі готують новорічні подарунки, розучують поздоровлення, а потім відправляються за адресами, де виступають в ролі помічників Діда Мороза та ангелів. У соціальному плані ці акції може бути і не такі вже вагомі, проте з розрахунку на пережиті щасливі миті окремо взятих самотніх людей похилого віку, дітей з незаможних сімей або дітей-інвалідів ефект виходить дуже хороший.

Ефективність названих засобів формування етичного характеру доведена теорією і практикою. На закінчення відзначимо, що формування моральної свідомості і поведінки значною мірою залежить від того або тих, хто супроводжує особове становлення дітей в суспільних відносинах. Педагог повинен ревниво берегти свою гідність, він сам повинен бути зразком моральності, справедливості, паном самого себе, істинно вільною людиною, - інакше він не виконає своєї місії. Виходить, що етичне виховання дітей повинне початися з формування свого етичного характеру. Відчуваєте, яке неймовірно важке перед нами стоїть завдання?!

Loading...

 
 

Цікаве