WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Навчання як головний шлях до освіти - Реферат

Навчання як головний шлях до освіти - Реферат

Методи навчання — це система послідовних дій суб'єктів навчання над свідомо визначеним предметом діяльності із застосуванням відповідних засобів, внаслідок чого отримується очікуваний результат навчання.

У педагогічній науці існує декілька класифікацій методів навчання в залежності від того, які підходи і принципи лягли в основу їх розробки.

  1. Класифікація методів навчання за джерелами надбання знань:

    1. словесні;

    2. наочні;

    3. практичні.

  2. Класифікація методів навчання за характером навчально-пізнавальної діяльності учнів по засвоєнню матеріалу:

    1. пояснювально-ілюстровані;

    2. репродуктивні;

    3. проблемні;

    4. частково-пошукові або евристичні;

    5. дослідницькі.

  3. Класифікація методів навчання за способами організації упорядкованої навчальної діяльності суб'єктів:

    1. методи засвоєння знань;

    2. методи викладання;

    3. методи формування умінь, навичок та застосування їх на практиці;

    4. методи контролю і оцінки знань, умінь, навичок.

  4. Класифікація методів навчання за навчальними цілями (рівень абстракції навчальних цілей визначає рівень абстракції методів навчання) (за В. А. Козаковим):

  • основні види методів навчання;

  • типи;

  • способи-методи;

    1. інформаційно-презентативні:

  • усні;

  • письмові;

  • наочно-усні;

    1. алгоритмічно-дійові:

  • діалогічні;

  • предметно-групові;

  • групові;

    1. самостійно-пошукові:

  • індивідуальна робота;

  • самостійна робота.

Усі методи навчання повинні використовуватись в оптимальному співвідношенні, враховуючи характер матеріалу, фактори ефективності їх застосування та особливості освітніх груп навчання.

До основних форм організації занять належить урок — це така організаційна форма навчання в школі, за якої вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. Урок — основний елемент класно-урочної системи. Структуру уроку визначають мета, зміст, дидактичні задачі, вік учнів, методи і засоби навчання.

Відповідно до дидактичних функцій можна визначити такі типи уроків:

  • уроки, які служать ознайомленню учнів із новим матеріалом;

  • уроки для повторення засвоєного матеріалу;

  • уроки для контролю й оцінки результатів навчання;

  • комбіновані уроки;

  • нестандартні уроки — це імпровізовані заняття, що мають нетрадиційну форму: урок — "аукціон ідей", урок — прес-конференція, урок — консультація, бінарний урок (2 викладачі), урок — КВК, урок — конкурс тощо.

Існують також допоміжні форми організації занять:

  • факультативи;

  • гуртки за інтересами;

  • екскурсії;

  • домашня самостійна робота.

Одним із головних елементів у структурі процесу навчання є зміст освіти. Визначень "змісту освіти" існує багато, але вони мають одну суть: це окреслене коло систематизованих знань, умінь, навичок, які є основою для всебічного розвитку учнів, формування у них гуманістичного світогляду і пізнавальних інтересів.

Зміст освіти визначається такими документами:

  • навчальними планами;

  • навчальними програмами;

  • підручниками і навчальними посібниками.

Складовою частиною навчального процесу є контроль, який сприяє:

  • виявленню успішності навчання кожного учня;

  • розкриттю причин слабкого засвоєння учнями окремих частин матеріалу;

  • ліквідації недоліків навчального процесу в роботі як учнів, так і вчителів.

Компоненти контролю:

  1. перевірка знань, умінь, навичок;

  2. оцінка — вимірювання знань, умінь, навичок;

  3. облік результатів вимірювання у вигляді оцінок, балів, рейтингу.

Функції контролю:

  • контролююча;

  • навчальна;

  • виховна;

  • розвиваюча.

Види контролю:

  • попередній;

  • поточний;

  • періодичний;

  • підсумковий.

До методів контролю можна віднести:

  1. спостереження за навчанням учнів;

  2. усне опитування;

  3. письмовий контроль;

  4. комбіноване опитування;

  5. письмовий контроль;

  6. програмований контроль;

  7. самоконтроль;

  8. іспити.

Педагогічні вимоги до контролю:

  1. об'єктивність перевірки та оцінки;

  2. індивідуальний характер контролю;

  3. систематичність, регулярність контролю;

  4. гласність контролю;

  5. всебічність перевірки;

  6. диференційованість перевірки;

  7. різноманітність форм;

  8. етичне ставлення до тих, кого перевіряють.

Навчання за своєю сутністю є спільною діяльністю вчителів та учнів, тому необхідне управління навчанням.

Управління навчанням — це координація роботи учасників спільної діяльності, — процес планування, організації, мотивації та контролю, що забезпечує досягнення навчальних цілей.

Процес управління виконує функції: первинні (планування, організація, мотивація та контроль) та зв'язуючі (комунікативні, прийняття рішення, керівництво). Управління здійснює людина, яка виконує роль керівника. Управління навчанням має дві сторони: управління з боку вчителя і самоуправління самого учня.

Література

  1. Гончаренко С. Український педагогічний словник. — К.: Либідь, 1997. — С. 221—226, 235—242.

  2. Козаков В. А. Самостоятельная работа студентов и ее информационно-методическое обеспечение: Учеб. пособие. — К.: Высш. шк., 1990. — С. 129—136.

  3. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент: Підруч.: У 2 ч. — Ч. 1. Психологія суб'єкта діяльності. — К.: КНЕУ, 1999. — С. 16—18.

  4. Лозниця В. С. Педагогіка і психологія: Основні положення Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. — К., 2001. — С. 209—234.

  5. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва: Навч. посіб.: — К.: Вища шк., 1993. — С. 179—253.

  6. Подласый И. П. Педагогика: Учеб. для студентов высш. пед. учеб. заведений. — М.: Просвещение; Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1996. — С. 199—390.

  7. Кунисевич Ч. Основы общей дидактики / Пер. с пол. О. В. Долженко. — М.: Высш. шк., 1986. — С. 76—281.

Loading...

 
 

Цікаве