WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Потреби, мотиви, поведінка - Реферат

Потреби, мотиви, поведінка - Реферат

3. Потяги можуть зливатися з іншими набутими мотивами в єдиний цілісний мотив, у якому неможливо розрізнити його складові частини. Стародавня індійська формула кохання звучить так: "Потреби душі народжують дружбу, потреби розуму народжують повагу, потреби тіла народжують сексуальне бажання, а все разом породжує любов".

В силу того, як усвідомлюється предмет чи об'єкт задоволення потягу, а не тільки відчувається органічний стан, з якого виходить потяг, потяг переходить у бажання. Потреби суб'єктивно переживаються людиною як потяг, бажання або прагнення.

Цікава концепція ієрархії розвитку потреб представлена у працях А. Маслоу, який розглядає поведінку не з позиції "гомеостазу", а з позиції постійного процесу знаходження та підтвердження свого потенційного та дійсного призначення в житті. Він вважав, що кожна людина прагне до свого максимального розквіту, діючи в щонайбільшій відповідності зі своїми можливостями та домаганнями. Автор виділив основні потреби людини: фізіологічні спонуки, потреби у безпеці та захисті, любові, повазі та самоактуалізації чи самореалізації. Спонуку до самореалізації А. Маслоу визначає так: "Людина повинна бути тим, чим вона може бути".

Незадоволення базальних потреб породжує, згідно з автором, хвороби, втрати — неврози та психози. Над рівнем основних спонук надбудовуються потреби в істині, добрі, красі, справедливості. Всі вони пов'язані із структурою людського організму і спираються на певне генетичне підґрунтя; їх задоволення необхідне навіть для біологічного існування індивіда. Самореалізація пояснюється А. Маслоу лише як "ріст зсередини", незалежний від впливу оточуючого середовища.

Автор вважав, що потреба в самоактуалізації виникає у особистості тільки тоді, коли задоволені всі потреби. В більш пізніх роботах вчений доповнює це положення. Якщо колись у минулому, у дитинстві потреби людини в безпеці, любові та повазі були повністю задоволені, то вона стає здатною стійко переносити втрати в цій сфері та актуалізувати себе.

А. Маслоу виділив психологічні характеристики самоактулізованих людей. Такі люди відчувають як і всі люди почуття сорому, провини, тривоги, але хвилює їх не власна доля. Вони прагнуть не безпеки, не захисту для себе від оточуючих світу, а "повного використання та розвитку своїх талантів, здібностей, потенцій". Характерні риси таких людей — чітке, якісне сприйняття дійсності, здатність вірно розуміти людей, швидко орієнтуватися в міжособових стосунках.

Можливість чітко сприймати та розуміти дійсність пов'язана зі здатністю таких людей вірно розпізнавати шахрайство, нещирість, нечесність. У них виражена спрямованість на суспільство, на людство, а не на себе; власні бажання, страхи, емоції не викривляють розуміння дійсного руху речей. В одній із своїх останніх праць А. Маслоу припускає, що переваги самоактуалізуючих людей проявляються навіть на сенсорному рівні — вони, наприклад, більш тонко диференціюють кольори.

Самоактуалізовану особистість не лякає нове, невідоме, неструктуроване. Їм характерна творча спрямованість, усвідомлення власного "Я", своїх бажань.

Для таких людей характерне почуття спільності з іншими людьми, симпатія до них. Вони вчаться у кожного, не зважаючи про престиж. Чітко розділяють добре та погане, вони послідовні у своїх вчинках. Їх емоційне життя насичене. Самоактуалізуючі люди здатні до глибоких, повних сексуальних переживань, які вони переживають як диво, як відкриття безкраїх просторів, як перетворення. Цей особливий вид переживань Фрейд називає океанічним почуттям.

На відміну від здорових, самоактуалізованих особистостей, невротична людина, згідно з Маслоу, викривляє реальність, висуваючи неадекватні вимоги до неї, розглядає її через призму своїх страхів, боїться невідомого та нового. Їй характерні слабка самоорганізованість, відсутність власних твердих поглядів на світ, невпевненість у власних оцінках, яка походить від викривленого сприйняття дійсності. Вони шукають соціального схвалення, особисті невдачі сприймають дуже хворобливо.

На думку Маслоу, людей, які реалізують прагнення до самоактуалізації, всього один відсоток.

Потреби, вроджені чи набуті, — це первісні умови виникнення активності, своєрідний пусковий психологічний механізм, що надає поведінці найбільш загальний напрямок. Потреби впливають на вибір мотивів, які задають конкретне спрямування поведінки особистості та орієнтують її на той чи інший вибір цілі, шляхів, засобів тощо у кожній конкретній ситуації.

Мотиви — це динамічні спонуки активності людини, свідомі чи несвідомі, від яких залежить спрямованість поведінки і які пов'язані з об'єктами, що відповідають певним потребам, але відносно незалежні від них.

Поведінка особистості не завжди спонукається єдиним мотивом, їх може бути декілька. Усвідомлений чи неусвідомлений вибір мотиву в даній ситуації — це вибір спрямованості поведінки, що визначається актуальними потребами, а також можливостями та обмеженнями, які закладені в самій ситуації. Ситуація може сприяти чи перешкоджати реалізації тих чи інших мотивів, а в окремих випадках навіть нав'язувати мотив.

Наприклад, один із студентів підготувався до семінару. Для нього було дуже важливим виступити, показати свої знання, рівень підготовки, з'ясувати нез'ясовані моменти тощо. Але вся група не підготувалася і вирішила уникнутисемінару або сказати викладачу, що матеріал був занадто складний, а часу обмаль. Ніхто не встиг опрацювати матеріал. У студента, який підготувався, є вибір. Реалізувати свої мотиви і піти супротив групи або підкоритися волі групи і слідувати за ситуацією.

Мотивами можуть виступати інтереси, ідеали, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд.

Потреби, потяги, бажання, прагнення, мотиви, інтереси, ідеали, цінності, ціннісні орієнтації, переконання, світогляд утворюють різноманітні сторони чи моментиспрямованості особистості, котра виступає інтегральним регулятором людської активності.

Розуміння мотиваційної сфери дуже важливе. Саме від неї залежить, що (у психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб'єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ. Мотиви відображають найхарактерніші для людини способи реагування на ті чи інші елементи зовнішньої та внутрішньої (прихованої) сфери існування. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано організовані дії тощо, дає відповідь на запитання: Що я хочу і чому я це хочу?

Література

  1. Козаков В. А. Психологія діяльності та навчальний менеджмент. — Ч. 1 — К.: 1999. — С. 154—162.

  2. Немов Р. С. Психология: В 3 кн.: Учеб.— М.: 1998. — Кн. 1. — С. 389—431.

  3. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: В 2 т. — М., 1989. — Т. 2. — С. 107—121.

Loading...

 
 

Цікаве