WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

виділення вступної, тематичної, заключної, а також оглядової та установчої лекції (уроків)

добре продуману систему взаємодії викладача і студента або учня на лекції або уроці

акитвізацію пізнавальної діяльності учня на основі принципу проблемності

Обов"язковими структурними составними робочої навчальної програми є:

1.Тематичний план

2.Засоби для проведеня поточного і підсумкового контролю

3.перелік навчально-методичної літератури.

При розробці робочої навчальної програми є елементи:

Визначення мети і задач дисципліни, її змісту, послідовності і організаційних форм вивчення і розподілу навчального часу по формам зайнять

Структурна декомпозиція змісту дисципліни ( розклад кожної теми програми на елементи, які в сукупноті формують базу знань по даній темі.)

127. Методичне забезпечення навчальної теми.

Інформаційно- методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичні матеріали є:

основні(учбові видання)

додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.

При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять (кожному уроку(темі) передує схема, яка наочно відображає основний зміст, використані економічні поняття та їх взаємозв"язок)

тези навчальної інформації ( доцільно найважливішу навчальну інформацію виділяти іншим кольором, цитати і приклади - курсивом)

завдання різних видів (бажано використовувати завдання, які є проблемно орієнтованими)

тести (кожну тему завершує контрольний тест, що дозволяє встановити, чи досягнуто навчальної мети)

Усе це необхідно записати у карту методичного забезпечення уроку( лекції).

128. Методичне забезпечення навчальногопредмету.

Інформаційно- методичне забезпечення – це система необхідних і достатніх умов навчання, що гарантують задоволення потреб в інформаційних джерелах і приписах, тобто в сукупності докуметнтації, в якій накоплені певні знання.

Інформаційно-методичні матеріали є:

основні(учбові видання)

додаткові (інф. мат-ли, приписи, учбова документація)

Учбова документація релізує допоміжні функції і скорочує час на виконання дій, які не складають мету навчання.

До навчально- методичного комплексу економічної дисципліни входять:

робочі програми курсів;підручники або навчальні посібники;практикуми та тренінги з самостійної роботи;тести для навчання та контролю засвоєння предмета;наочний та роздатковий матеріал;ситуаційні та навчальні ігри.

Для забезпечення навчальної дисципліни складають таку методичну документацію:програма дисципліни;робоча навчальна прог-рама дисципліни;плани занять;конс-пекти лекцій;інструктивно-методичні вказівки до семінарських і практичних робіт;тексти варіантів контрольних робіт;тести;екзамена-ційні білети;тематика індивідуальих завдань;методичні мат-ли по організації сам роботи;методичні рекоменд до виконання курсових робіт;методичні розробки викладачів

критерії оцінки знань студентів

129 НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ПРЕДМЕТУ З ЕКОНОМІЧНИХ ДИСЦИПЛІНДля організації "навча-ння економіці через діяльність" ви-кладач має вміти розробляти про-грами навчання (в межах загальних програм) і вести ці програми, ко-ристуючись набором методичних за-собів та прийомів Логіка кожного навчального предмета повинна відображати зміст науки, оптимальну логіку викладання навчального мате-ріалу, напрямки практичного вико-ристання знань; проблемність викла-дання, реалізацію міжпредметних зв'язків тощо.Робота будь-якого педа-гога починається з визначення його власної позиції щодо змісту, програми, методики викладання, учнів.Викладач сам собі має відповісти на запитання:Яка його основна стратегічна мета?На чому він сконцентрує свої зусилля?Навколо чого він об'єднає різноманітну інформацію з ринкової економіки, бізнесу та менеджменту?Які еко-номічні, етичні та правові особливості кожної навчальної теми?Наякий ма-ксимальний результат він роз-раховує?Якими мінімальними зна-ннями він буде задоволений? Сис-тематична робота з добору матеріалу для вивчення економічної дисципліни втілюється насамперед у розробці на-вчальної програми курсу. Ці прог-рами є обов'язковим доку-ментом, що використовується викладачами і учнями як база для вивчення даної дисципліни. У прог-рамі формулю-ються мета і завдання вивчення на-вчальної дисципліни, по-дається її стисла характеристика, короткий зміст тем лекційного курсу, зміст практичних та семінарських занять, форми самостійної роботи і контролю знань, науково-методична література. Розробляється також сітка розподілу навчальних годин за всіма видами робіт. Складання навчальних програм — справа дуже складна і трудомістка. Тому варто спинитися на цьому пи-танні докладніше. Звичайно, вик-ладачу-початківцю досить важко роз-робити навчальну програму з еконо-мічних дисциплін самостійно. Тому створюються творчі колективи ви-кладачів. Крім того, дуже допо-магають хороші підручники, навча-льно-методичні посібники та досвід інших навчальних закладів та ви-кладачів.Технологію розробки навча-льної програми можна зобразити схемою, рис.Рис. 22. Уточнення цілей навчання [50, с 33]Як видно зі схеми, головне — це сформулювати мету як довгостроковий результат навчання, а потім визначити загальні й конкретні цілі окремих періодів. При розробці методичної концепції курсу треба добре знати зміст наукової дисципліни за такими принциповими моментами: Необхідний студенту (учню) мінімум знань з кожної теми.Педагогічні засоби і методи викладання цього мінімуму.Форми спілкування зі студентами (учня-ми).Форми контролю, закріплення знань та навичок.Загальнодидактичні вимоги до програми курсу пе-редбачають:1) виділення вступної, тематичної, заключної, а також ог-лядової та установчої лекцій (уроків);2) добре продуману систему взаємодії викладача і студента (учня) на лекції (уроці);3) активізацію пізнавальної діяльності студента (учня) на основі принципу проблемності.Кожна проблема навчальної дисципліни трансфор-мується в лекцію або урок з конкретної теми. При цьому весь курс можна уявити у вигляді куба або багатогранника, що складається з окремих навчальних тем — модулів.Важливе значення має врахування міжпредметних і внутрішньо-предметних взаємо-зв'язків. Розробляючи конкретну тему курсу, викладач повинен визначити її внутрішньо-предметну вагомість та практичне застосування.Викладач має вміти:— дати розгорнуту перспективу вивчення курсу в цілому (а також кожної теми) і зв'язаних з ним питань із суміжних дисциплін;— визначити психолого-педагогічну та методичну значущість кожної теми щодо курсу в цілому; — дати розгорнутий перспективний план вивчення кожної теми та пов'язаних з нею питань;— вибрати раціональну структуру заняття та визначити його композиційну побудову;— чітко спланувати навчальний матеріал і роботу учнів для його засвоєння.При підготовці кожної навчальної теми дуже важливою є її структуризація. На наш погляд, найлогічнішою є така структура:

схема основних понять,

тези навчальної інформації,

завдання різних видів,

тести.

Усе це необхідно вписати в карту методичного забезпечення уроку (лекції).

130. КОНСПЕКТ-СХЕМА

Як свідчать психологи, в пам'яті людини залишається:

10 % — того, що вона слухає;

50 % — того, що вона бачить;

90 % — того, що вона робить.

Навіть при дуже уважному слуханні засвоюється до 20 % інформації, а в процесі діяльності — 90 %. Отже, конспектувати потрібно. А як саме?

З історії виникнення конспектів-схем. Історія конспектів-схем досить цікава. Найбільш яскраво цей досвід представлений у практиці видатного вчителя з Донецька В. Ф. Шаталова. Слід зазначити, що у талановитого українського вчителя опорний конспект — це не єдиний важливий методичний прийом.

Як він пише в книжці "Куда й как исчезли тройки", "ідея була в повітрі". Ще в 1968 р. в Угорщині були видані підручники з фізики, де кожний розділ закінчувався невеликим графічним конспектом матеріалу. Мета таких міні-конспектів — узагальнити засобами графічного моделювання основні думки і логічні зв'язки навчального матеріалу. З 1971 р. у Франції в багатьох підручниках в кінці розділу дається "вигляд дошки" (те, що має намалювати на дошці вчитель, пояснюючи новий матеріал). Сам В. Ф. Шаталов пояснював необхідність створення опорних конспектів так: "Пояснення нового матеріалу у різних вчи-телів і на різних уроках може відбуватися в різних формах. Але немає майже жодного уроку, коли б вчитель не зробив би якихось записів на дошці. Іноді цих записів більше, іноді менше. Але уявіть собі на секунду такий варіант: один з учнів класу взяв після уроку дошку з записами вчителя додому... Зрозуміло, що цей учень підготується краще, ніж інші учні, які користувались підручником.... Окремі штрихи, цифри, записи асоціюватимуться в пам'яті учня з інтонаціями і текстами вчителя.

Loading...

 
 

Цікаве