WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

створення творчого самопочуття (аспект дія-ті, об"єкт та суб"єкти починають активно взаємодіяти між собою)

володіння увагою

встановлення професійно-педагогічного контакту

самопрезентація

використання си-ми пристосувань

94. критерії ефективності комунікацій в умовах ринкової економіки.

Критеріями ефективності комунікацій в умовах ринкової економіки є ступінь володіння деякими уміннями. Людина-спеціаліст має уміти комунікативно спілкуватися. Володіння иакими уміннями:

володіння мовленнєвими засобами (вербальне спілкування);

володіння невербальними засобами (жести, міміка, пантоміміка, рухи по аудиторії, уміння враховувати особливості приміщення іт.д.)

соціальна перцепція – уміння сприймати і розуіти іншу людину.

Невербальні поділяються на оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка), паралінгвістичні (якість голосу, діапазон, тональність), екстралінгвістичні (включення пауз, сміху, покашлювань), проксемічні (простір і час організації комунік-ко процесу) підструктури неврбального спілкування.

Реалізація невербального компонента спілкування потребує оволодіння всіма його підструктурами.

Вербальне (мовленнєве) включає 3 взаємопов-ні елементи (зв"язок, інфор-я, вплив). Функції мовлення можна звести до 3 їх узагальнюючих: комунікативної (зв"язку), інформативної (передачі інф-ї), регулятивної (впливу).

Мовленнєва д-ть педагога, крім відповідності нормативним вимогам, основними з яких є розбірливість (відповідність закономірностям порогів відчуттів та сприймань), дохідливість (підбір засобів спілкування відповідно до закономіпностей сприймання, пам"яті, мислення, мовлення, уяви), змістовність (наявність нової інформації в порівнянні з тією, що є у співрозмовника), упорядкованість (структурна організованість, послідовність), повинна характеризуватись мотивованістю, спрямованістю на співрозмовника, швидкістю мовленнєвих реакцій, переконливістю, впливовістю, енергійністю, емоційністю, процесами ідентифікації.

Соціальна перцепція – здатність педагога на основі міміки, пози, рухів, мовленнєвих реакцій, поведінки визначати психічний настрій, емоційний стан, рівень знань.

95. Етапи процесу спілкування, їх особливості.

Необхідність визначення стадіальності спілкування зумовила дослідження в цій області. У вченні театрального педагога про сценічне спілкування визначені стадії цього процесу: орієнтування в умовах, що оточують, вибір об"єкта, підхід до об"єкта, привернення на себе його уваги, "зондування " душі об"єкта, передача своїх бачень, зворотній зв"язок. Спираючись на дані положення можна вирізнити основні стадії педагогічного спілкування.

Перша стадія – орієнтування в умовах спілкування. На цій стадії проходить складний процес пристосування загального стилю спілкування до сьогоднішніх умов (лекції, уроку), що базуєтьмя на важливих моментах:

усвідомлення педагогом свого особистого стилю спілкування з учнями;

відновлення в комунікативній пам"яті попередніх особливостей спіл-ня з даною аудиторією;

уточнення стилю спілкування в нових комун-х умовах д-ті.

Якщо ж педагог вперше зустрічається з даною ауд=ю, то реалізація даної стадії спіл-ня зумовлюється також покомунік-ю атмосферою, яка складається на основі початкової інформації про учнів і учнів про педагога.

Іншими словами, стадія буде визначатись як орієнтування в ситуації спілкування, що включає три аспекти: 1.-орієнтування в просторових умовах, в обставинах, що піддаються зоровому та кинетичному сприйманню; 2.- орієн-ня в часових умовах (наявність чи відсутність дефіциту часу); 3.- оріен-ня в соціальній ситуації, тобто в актуальних соціальних взаємовідносинах, між тими, хто спілкується.

Друга стадія – привернення до себе уваги об"єкта спілкування.

Третя стадія – "зондування душі" об"єкта. Цю стадію треба розглядати як своєрідний пошуковий етап, на якому відбувається коригування раніше придуманих прийомів спілкування. Ця стадія має своєрідний предстартовий характер, бо на ній педагог уточнює свої уявлення про ситуацію спілкування, про рівень готовності до нього аудиторії.

Четверта стадія – передача свої "бачень " ою"єкту за допомогою променевипускання. Це явище полягає у вмінні педагога використовувати міміку, мікроміміку, голос інтонаційну виразність мовлення, системи "пристосувань" з метою примусити об"єкт не тільки почути, але й побачити те, про що йде мова. У педагогічному спілкування цей етап буде розглядатися як етап вербального спілкування педагога із аудиторією.

П"ята стадія – зворотній зв"язок, який здійснюється в двох основних напрямках – змістовному і емоційному. Першочергова роль емоційного ефекту звор-го зв"язку, що сприймається через емоційний настрій аудиторії і виражається у її поведінці.

Паузи у мовленні визначаються як тимчасові зупинки його звучання. Розподіляють мовленнєвий поток на складові частини і відіграють значну роль в організації сприймання-засвоєння. Мовлення педагога без пауз сприймається аудиторією приблизно так, як мовлення у швидкому темпі. Характерною особливістю иакого мовлення є монотонність. Треба звернути увагу на те, що велика к-ть пауз уповілбнює його темп, негативно впливає на еф-ть сприймання. Потрібне використання логічних і організаційних пауз

96. Загальна характеристика засобів спілкування. Особливості їх використання у професійній діяльності.

Взагалі, засоби спілкування поділяються на вербальні і невербальні.

Невербальні поділяються на оптико-кінетичні (жести, міміка, пантоміміка), паралінгвістичні (якість голосу, діапазон, тональність), екстралінгвістичні (включення пауз, сміху, покашлювань), проксемічні (простір і час організації комунік-ко процесу) підструктури неврбального спілкування.

Кінетика включає жести, міміку, поставу, погляд, манеру одягатися, рух очей, який називають "контактом очей".

Паралінгвістика включає силу голосу, дикцію.

Екстралінгвістика – темп мовлення повинен поєднуватися з тоном мелодикою мовлення, логічними наголосами, а також паузи, інтонація.

Проксеміка – просторові умови спілкування треба рогзглядати з точки зору місця розміщення і взаємного положення в просторі партнерів спілкування, включаючи відстань між ними. Як просторовий ел-т спілкування повинен вивчатись так званий персональний простір. Мірою персонального простору є відстань, на яку до даної людини може наблизитись інша.

Часові характеристики спілкування повинні мати такі показники: наявний об"єм часу, міра його достатності для спілкування, час проведення спілкування.

Реалізація невербального компонента спілкування потребує оволодіння всіма його підструктурами.

Вербальне (мовленнєве) спілкування.

Вивчаючи спілкування учнів і педагога можна визначити функції мовлення як встановлення взаєморозуміння, передача інформації, експресія та психологічна взаємодія. Іншими словами можна назвати отганізуючу, стимулюючу, контролюючу та реагуючу функції.

Оскільки в структурі спілкування виявляється наявність трьох взаємопов"яз-х елементів (зв"язок, інфор-я, вплив), то виділені функції мовлення можна звести до3 їх узагальнюючих: комунікативної (зв"язку), інформативної (передачі інф-ї), регулятивної (впливу).

Реалізація цих функцій можлива за умови, коли мовленнєвій діяльності педагога будуть притаманні певні істотні хар-ки. Однією із них є мовленнєва активність. До її ознак належать доцільність (комун-на необхідність даної акт-ті), важливість і актуальність змісту мовлення, швидкість мовленнєвих реакцій, точність вибору мовленнєвих засобів.

Основними харак-ми мовленнєвого компонента цієї д-ті є впливовість, логіко-стилістична естетичність, лексична катнгоричність, емоційність, енергійність, ідентифікованість.

Спілкування забезпечується мотивованістю мовлення, спрямованістю його на співрозмовника, ситуативною зумовленістю, емоційною забарвленістю. Передумови експресивності мовлення – чіткість дикції, чистота звучання голосу, лексичне багатство мовлення, вільне і точне вираження думок і почуттів.

Інтонаціну виразність же розглядають як основну характеристику мовлення педагога.

Аналіз цього дозволяю дійти такого висновку: мовленнєва д-ть педагога, крім відповідності нормативним вимогам, основними з яких є розбірливість (відповідність закономірностям порогів відчуттів та сприймань), дохідливість (підбір засобів спілкування відповідно до закономіпностей сприймання, пам"яті, мислення, мовлення, уяви), змістовність (наявність нової інформації в порівнянні з тією, що є у співрозмовника), упорядкованість (структурна організованість, послідовність), повинна характеризуватись мотивованістю, спрямованістю на співрозмовника, швидкістю мовленнєвих реакцій, переконливістю, впливовістю, енергійністю, емоційністю, процесами ідентифікації.

97 Мова як головний засіб спілкування (С), її складові хар-ки

Мова - вербальна комунікація, тб процес С з допомогою язика, або це таке С, в якому як знакова си-ма викор-ся мовлення, це си-ма фонетичних знаків, яка включає 2 принципи: лексичний та синтаксичний. Мовленєве С - комунікативна взаємодія суб"єктів, тб це комунікативнийй акт, в якому виділяють орієнтувальну та виконавчу частини. Орієнтуванльна -аналіз ситуації взаємоді та форму-ня плану дій, які необхідні для досягнення мети. Виконавча - найчастіше реалізується з урахуванням правил регуляції спільних дій і головне - зворотній зв"язок. У ході вербальної комунікації іде обмін інф-ю, кожен користується механізмами, які включають 3 блоки: блок говоріння, сприймання та внутрішнього мовлення.

Loading...

 
 

Цікаве