WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

Перша стратегія — кооперація. Це орієнтація на інтереси і потреби партнерів, стратегія узгоджень, пошуку спільних інтересів (формула: "наш інтерес—у тому, щоб якнайкраще забезпечити інтереси іншої сторони").

Друга стратегія — наполегливість. Передбачає реалізацію власних інтересів, досягнення власних цілей, жорсткий підхід (учасники — супротивники, мета — перемога або поразка). Прихильники цієї стратегії настирливі, нетерплячі, егоїстичні, не вміють слухати інших, намагаються нав'язати власну думку тощо.

Кожна з цих стратегій може мати повну міру прояву — від мінімального до максимального. Це дає можливість визначити п'ять основних стилів поведінки у конфліктних ситуаціях :

1. Уникнення — відсутність прагнення до кооперації і відсутність тенденцій прагнення досягти власних цілей; психологічні ознаки цього стилю поведінки: прагнення не брати на себе відповідальність за прийняття рішення, не бачити розбіжностей, заперечувати конфлікт, вважати його безпечним; прагнення вийти із ситуації не поступаючись, але й не відстоюючи своїх позицій; бажання утриматися від суперечок, дискусій, заперечень опоненту, висловлювань своєї позиції.

2. Змагання — прагнення задовольнити свої інтереси, не беручи до уваги інтереси іншої людини, бажання відстояти своє шляхом відвертої боротьби за свої інтереси, зайняття жорсткої антагоністичної позиції, застосування влади, тиску, використання залежності партнера; тенденція сприймати ситуацію як питання перемоги або поразки.

3. Прпстосування — жертовність щодо власних інтересів; цей стиль поведінки характеризується прагненням зберегти або налагодити приємні стосунки, забезпечити інтереси партнера згладжуванням суперечності; готовність до дії на шкоду власним інтересам, відсторонення від обговорення суперечливих питань, примирення з вимогами, претензіями; прагнення підтримати партнера, щоб не зачепити його почуттів, шляхом піднесення загальних інтересів, замовчуючи розбіжності.

4. Компроміс — бажання запобігти конфлікту взаємними поступками; це пошук серединних рішень, коли ніхто багато не втрачає, але й не виграє; інтереси обох сторін повністю не розкриваються.

5. Співробітництво — пошук альтернативи, яка повністю задовольняє інтереси обох сторін шляхом відвертого обговорення; спільний і відвертий аналіз розбіжностей у процесі опрацювання рішення; ініціатива, відповідальність і виконання розподіляються за взаємною згодою.

Визначити індивідуальні характеристики поведінки у конфлікті можна за допомогою опитувальника К.Томаса.

Оптимального стратегією поведінки суб'єкта діяльності вважається така, в якій застосовуються усі п'ять стилів (кожен із них має значення в інтервалі 5-7 балів, за опитувальником К. Томаса). Отже. необхідно з'ясувати власні якості особистості щодо стратегії поведінки у конфліктній ситуації з метою її оптимізації. Оптимізація поведінки передбачає здатність використовувати всі тактики залежно від конкретних умов конфліктної ситуації (стиль поведінки учасників конфлікту. природа конфлікту, можливі наслідки тощо).

81. Види навчальних цілей та засвоєння бази знань як основа таксономії навчальних цілей.

Першим і дуже важливим показником при вивченні циклів навчального процесу є конкретизація цілей навчання. Всі цілі реалізуються в тісному взаємозв'язку одна з одною, формулюються в термінах умінь і задач. Загальні цілі стосуються навчального предмета, що вивчається протягом усього періоду навчання. Предметно-специфічні цілі пов'язані з задачами, що повинен навчитися вирішувати учень у результаті вивчення даного предмета протягом одного року. Частні цілі - це цілі вивчення конкретних розділів, тем цих навчальних предметів. Аналіз досвіду роботи вчителів дозволяє виділити в кожному циклі засвоєння навчального матеріалу чотири такі специфічні найближчі предметні дидактичних цілі:

- ознайомлення і первинне закріплення навчального матеріалу;

- актуалізація, відтворення досліджуваного і формування навичок і умінь шляхом застосування його в навчальній практиці;

- систематизація знань і умінь на основі застосування їх у життєвій практиці;

- контроль знань і умінь.

Процес розробки таксономії цілей

навчання може здійсеюватися у декілька етапів. На першому етапі визначаються загальні цілі та можливий вплив засвоєного змісту дисципліни на спрямованість особистості студентів. На другому етапі цілі навчання уточнюються в процесі розробки моделі засвоєння бази знань.

Модель засвоєння бази знань навчальної теми – це перелік елементів бази знань з визначенням рівня засвоєння кожного елемента.

До елементів бази знань відносяться:

Поняття, терміни, факти, символи,судження.

Тенденції, властивості, теорії, критерії, закони

Правила, принципи, норми, методи, процеси, алгоритми.

Засвоїти знання – це щонайменше бути здатним відтворювати елементи бази знань, застосовувати елементи бази знань для розв'язання типових задач предметної галузі, використовувати базу знань для здобуття нових знань і розв'язання нових задач в нових умовах.

82. Основні види планування унавчально-виховних закладах. Програми та плани.

Державні освітні стандарти отримують реальне втілення у формуванні змісту освіти в таких нормативних документах: навчальному плані, навчальній прграмі і навчальній літературі. Кожний із цих документів відповідає певному рівню проектування змісту шкільної освіти. Навчальний план - рівню теоретичних уявлень; навчальна програма - рівню навчального предмета; навчальна література - рівню навчального матеріалу.

Навчальні плани - це нормативні документи, що спрямовують діяльність школи. Навчальний план загальноосвітньої школи - це документ, що містить перелік вивчаємих у ній предметів, їхній розподіл по роках навчання і кількість часів на кожний предмет. У практиці сучасної загальноосвітньої школи відомі такі види навчальних планів: базисний державний навчальний план, регіональні навчальні плани, навчальний план конкретної школи.

Навчальна програма - це нормативний документ, у якому окреслюється коло основних знань, навичок і умінь, які підлягають засвоєнню по кожному окремо узятому навчальному предмету. Вона включає перелік тем вивчаємого матеріалу, рекомендації по кількості часу на кожну тему, розподіл їх по роках навчання і час, який відводиться для вивчення всього курсу. Навчальна програма в структурному відношенні складається з трьох основних компонентів : пояснювальна записка, у якій визначаються цільові напрямки вивчення даного конкретного предмета, зміст освіти - навчальний матеріал, що включає основну інформацію, поняття, закони, теорії; методичні вказівки про шляхи реалізації програми, що стосуються методів, організаційних форм, засобів навчання, а також оцінки знань, навичок і умінь, що одержуються учнями.

83. Поняття змісту навчання. Основні принципи і теорії

Навчання – процес передачі й активного засвоєння знань, умінь і навичок, а також засобів пізнавальної діяльності, необхідних для здійснення безупинного формуваняя людини.

Одночасно – це спілкування, у процесі якого відбувається кероване пізнання, засвоєння суспільно-історичного досвіду, відтворення, оволодіння тією або іншою конкретною діяльністю, що лежить в основі формування особистості.

Зміст навчання: передача узагальненого досвіду придбаного людьми протягом сторіч.

Задача навчання: освітня, пізнавальна, виховна.

Цілі навчання: розвиток людської особистості, розвиток спроможностей, реалізація можливостей.

Форми навчання: творче, трудове, додаткове.

Принципи навчання – це керуючі ідеї, нориативні вимоги до організації та проведенню дидактичного процесу

Основні принципи навчання: науковість, зв'язок теорії і практики, доступність, систематичність, послідовність, індивідуальний підхід.

Дидактика – теорія навчання, пов'язана з дослідженням окремих сторін учбово-виховного процесу.

Склад дидактики: розробка цілей, задач, утримання, принципів, методів, організацію утворення і навчання.

Дидактичні принципи навчання: систематичність подачі знань, науковість, зв'язок із практикою, свідомість, доступність, наочність, єдність конкретного й абстрактного, з'єднання індивідуального і колективного.

Ознаки навчання: 1) організація засвоєння новими поколіннями накопиченого соціального досвіду товариства, що потребує спеціальної діяльності учнівських і тих, яких навчають,, 2) активність навчальної діяльності суб'єкта навчання.

Процес навчання - спеціальна організована пізнавальна діяльність, яка має свої зміст, структуру й організацію; це є особлива соціальна діяльність прискореної передачі накопиченого соціального досвіду.

Основні елементи навчання: ціль навчання - ідеальна модель бажаного результату засвоєння, методи навчання, організаційні форми навчання, реальний результат.

Loading...

 
 

Цікаве