WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

В психолог. науці під терміном здібності розуміють такі психологічні особливості людини, від яких залежить успішність оволодіння нею знаннями, вміннями, навичками.

Передумовою для розвитку здібностей є задатки—вроджені анатомо-фізіологічні та ф-ціональні особливості людини, що є підгрунтям для р-ку здібностей. Поряд з цим поняттям вживається поняття "схильність", тобто вибіркова спрямованість людини на певну д-ть, яка спонукає особу займатися останньою. Основою ссильності є глибока стійка потреба особистості в діяльності, прагнення вдосконалити вміння та навички, котрі повязані з даною д-тю.

Виділяють такі рівні здібностей: середні, обдарованість, талант, геніальність.

Середні зд-ті – наслідувально - стереотипні, на основі яких проходить виконавча д-ть.

Обдарованість – початок творчості в якій– небудь сфері д-ті, яка наближається до сер. рівня культури даного сусп-ва.

Талант – творчп д-ть в одному обмеженому напрямку.

Геніальність – синтез декількох талантів із збільшеними на основі деяких міжпредметних звязків здібностями до більш високомасштабних узагальнень.

Рівні здіб-тей розрізняються ступенем загальних якостей:

1 Від ступеню пасивного відображення до ступеню активної самостійної д-ті.

2 Від ступеню стереотипної активності до рівня творчої д-ті.

3 Ступенем мотивації д-ті – від сер. інтересу до пост. потреби.

4 Ступенем працездатності

5 Результатами д-ті для самої людини, для інших людей, для сусп-ва, науки, істор. прогресу.

74 Особистісні фактори ефективної д-ті.

Для успішного виконання особистістю певної діяльності відіграють велику роль не тільки її здібності, але і безліч особистісних факторів. Ось деякі фактори, що обумовлюють ефективність д-ті: цілеспрямованість, імпульсивність, впевненість у спілкуванні, схильність до ризику, мотивація до успіху, ригідність, рівень домагань.

Важливою для планування різних видів д-ті, особливо навчальної та професійної, і прогнозу майбутньої життєдіяльності та самореалізації в сферах праці, сімї, дозвілля є важливою цілеспрямованість та пртилежна до неї риса особистості – імпульсивність. Імпусивність обумовлює недостатність самоконтролю у спілкуванні та діяльності, нестійкість орієнтацій та інтересів.

Тенденція до ризику в умовах небезпеки не є базовою рисою психічного складу людини, однак вона дає можливість прогнозувати ймовірність ризикованих дій людини, виходячи за межі та загальноприйняті рамки. Ризик розуміється як дія "на удачу" з надією на щасливий кінець або як можлива небезпека. Як правило, чим вищою є мотивація людини до успіху, тим нижчою є її готовність до ризику. Сильна мотивація до успіху і висока готовність до ризику призводять до того , що з такими людьми рідше трапляються всілякі негаразди.

Ригідність є рисою особистості, яка вважається психологами однією з головних. Вона являє собою складність (навіть до нездатності ) у зміні наміченої людиною програмид-ті в умовах, що обєктивнопотребують її перебудови. Виділяють когнітивну, афективну та мотиваційну ригідність. Когнітивна ригідність виявляється у ттуднощах перебудови сприймання та уявлення у зміненій ситуації. Афективна ригідність проявляється у надзвичайно низькій рухливості афективних (емоційних) відгуків на обєкти емоцій, що змінюються. Мотиваційна ригідність проявляється у слабко рухомій перебудові системи мотивів у обставинах, що потребують від субєкта гнучкості та зміни характеру поведінки. Рівень ригідності, яка проявляється субєктом, обумовлюється взаємодієюйого особистісних особливостей із х-ром середовища, враховуючи ступінь складності завдання, яке стоїть перед ним, її привабливості для нього, наявність небезпеки, одноманітність стимуляцій і т.і.

Під рівнем домагань розуміють прагнення особистості до досягнення цілей того ступеню складності , на який людина вважає себе здатною. Тобто це прагнення особи на основі усталеної в її досвіді певної оцінки власних можливостей посісти найкраще місце у шкалі цінностей.

75. Мотиви діяльності.

Потреби людини суб'єктивно переживаються нею як бажання, потяг або прагнення. Сигналізуючи про виникнення потреб та про їхнє задоволення, ці переживання регулюють діяльність людини, стимулюючи або послаблюючи її. Наявність потреби та її безпосереднього, чуттєвого виразу (бажання, потягу тощо) ще не є достатньою умовою для того, щоб діяльність щодо її задоволення могла здійснитися. Для нього необхідний об'єкт, який, відповідаючії потребі за змістом, став би збудником діяльності, надав би їй конкретної спрямованості. Людині притаманні вищі форми відображення дійсності, а тому об'єкти, які збуджують діяльність, можуть поставати у формі ідеї чи морального ідеалу. Саме цей усвідомлюваний образ, який збуджує діяльність, орієнтує її на задоволення певної потреби, називають мотивом діяльності, що реалізується.

Мотиви діяльності людини можуть поставати в її свідомості як конкретні чуттєві або розумові образи поряд з асоційованими з даними образами уявленнями (наприклад, для мандрівника образ вогнища асоціюється з теплом, світлом, відпочинком тощо). Мотив може збуджувати часткову, конкретну дію і прямо збігатися з ціллю даного діяння (або конкретної дії), з тим. що досягається в результаті виконання дії. В складніших випадках мотиви можуть не збігатися з ціллю окремої дії безпосередньо, а потребують багатьох дій, досягнення численних часткових цілей. Іноді діяльність, що відповідає такому мотиву. може відбуватися протягом значного періоду часу —місяці, роки. Проте мотиви і цілі дій людини не збігаються за своїм суттєвим значенням; так, залежно від життєвих обставин один і той самий мотив може реалізуватися в різних за своїми цілями діях. а зовні однакові дії можуть мати різні мотиви.

Мотиви поділяються на: ведучі і другорядні, усвідомлювані і неусвідомлювані. Усвідомлювані мотиви, коли людина усвідомлює, що спонукає її до дії (інтереси, переконання, прагнення)дають можливість поставити перед собою мету.Неустановлювані мотиви-- цеустановки і потяги до виконання певної діяльності.

всі спонукання до діяльності складаютьмотивацію поведінки особистості.

Розуміння мотивів діяльності та уявлення про механізми їхнього утворення мають дуже важливе значення і для особистості як суб'єкта діяльності. і для наукового розуміння психологічного змісту даних процесів. Саме від мотиву залежить, що (в психологічному розумінні) являє собою та чи інша дія, який суб'єктивний сенс вона має для даної людини, як відтворює її внутрішній світ, "картину її "Я". Мотиви діяльності людини відображають найхарактерніші для неї способи реагування на ті чи інші елементи довколишньої (зовнішньої) та прихованої (внутрішньої) сфери існування людини. Рівень усвідомлення мотивів власної діяльності висвітлює притаманний людині спосіб реагування на окремі явища: спонтанні дії, скеровано організовані дії тощо. Змістовний "масштаб" мотивування людиною сііоїх дій характеризує як змістовий простір її реального та духовного існування, так і особистісну "зрілість" в оволодінні предметним світом та пласними переживаннями взаємодій із цим світом. Узагалі мотиваційна сфера особистості формується, розвивається та реалізується відповідно до формування, розвитку та послідовного виявлення "Я" конкретної особистості.

76. Локус контролю та сфера професійної діяльності.

Якщо людина більшою мірою бере відповідальність за події, що відбуваються в її житті на себн, то це є показником внутрішнього (інтернального) контролю. А якщо вона має схильність приписуватії відповідальність за все зовнішнім чинникам, знаходячи причину в інших людях, у своєму оточенні, у своїй долі або у якомусь випадку, то це свідчить про її зовнішній (екстернальний) контроль. Інтернальність - екстернальність — це два полюси локалізації контролю над значущими для особистості подіями, які відбуваються в житті та діяльності. Локус контролю як риса особистості пов'язує між собою почуття

відповідальності, усвідомлення людиною сенсу її життя, готовність до активності, а також переживання, пов'язані з "Я - концепцією".

Характерний для індивіда локус контролю (інтернальнии — екстернальний) — трансситуативний і характеризує поведінку особистості і при досягненнях, і при невдачах у будь-яких сферах життєдіяльності. Все це дає підстави віднести інтернальність - екстернальність до найважливіших рис особистості.

Інтсрнальність людини полягає в тому, що вона вважає: все, що з нею трапляється, залежить від її особистих якостей (компетентність. цілеспрямованість, здібності тощо), є закономірним результатом її власної діяльності, інтерналів характеризує також емоційна стабільність. моральна нормативність, довірливість, сердечність, витонченість, товариськість та сильна воля.

Працівники-інтернали — високовідповідальні, послідовні у досягненні цілей, схильні до самоаналізу, незалежні, продуктивні при прийнятті рішення і в ситуаціях, пов'язаних із ризиком, вони завжди готові відкласти якесь миттєве задоволення заради досягнення нехай і віддаленого, але більш цінного результату. Інтернали більше за екстерналів впевнені, що добра робота веде до високої продуктивності, а висока продуктивність — до більшої "винагороди", їхня загальна задоволеність працею значно вища, ніж у екстерналів.

Loading...

 
 

Цікаве