WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Шпаргалка - Реферат

Шпаргалка - Реферат

40. Досвід особистості: знання, вміння, навички.

Єдність діяльності та особистості найвиразніше виявляється у таких якостей особистості як вміння, навички та знання.

Педагогіка визначає таку підпорядкованість цих понять: знання – вміння – навички. Вважається загально визнаним, що знання породжують вміння, а останні доводяться до автоматизму і стають навичками. Але така підпорядкованість не враховує того, що знання самі по собі ніколи не існують, а завжди стають елементами якоїсь діяльності, якихось умінь, дій. Лише в уміннях навички як засвоєні дії стають властивостями особистості та визначають її здібності до нових дій. Отже, вміння – це здатність виконувати певну діяльність або дії в нових умовах, які формуються на основі раніше засвоєних знань і навичок.

Поряд співвідношень основних понять досвіду особистості досить повно розкриває механізм їх формування: таким чином під вмінням розуміють найвищу форму досвіду, що включає і знання і навички. Формування вміння здійснюється поетапно:

1. початкове вміння – усвідомлення мети дії та пошук способів її виконання, що спираються на раніше засвоєні знання та навички, діяльність шляхом спроб та помилок.

2. Недостатньо вміла діяльність – наявність знань щодо способів виконання дій і використання раніше засвоєних, неспецефічних для конкретної діяльності навичок.

3. Окремі загальні вміння – окремі високорозвинуті, але вузькі вміння, які необхідні в різних видах діяльності.

4. Високорозвинуте вміння – творче використання знань і навичок конкретної діяльності з усвідомленням не лише мети, а й мотивів вибору способів її досягнення.

5. Майстерність – творче використання різних знань, навичок, умінь для ефективної діяльності.

Всі вміння людини можна досить умовно поділити на життєві та професійно важливі.

41.ПОНЯТТЯ ПРО "Я-КОНЦЕПЦІЮ" ОСОБИСТОСТІ

Психіка людини формується всім її життям, досвідом, внаслідок чого утворюється особливий суб'єктивний світ. Модель світу складається з двох підструктур: "Я-образ" і "Я-концепція". Картина світу — це сис-ма орієнтацій, яка дозволяє скласти уявлення про своє місце в навколишньому світі і на цій підставі прогнозувати наслідки своїх дій, вчинків, поведінки в цілому. "Я-образ" значною мірою формується підсвідоме і відображає емоційно забарвлені уявлення про себе. "Я-концепція" включає в себе вже усвідомлені оцінки, результати аналізу і прогнози, тобто те, як людина дивиться на свої дії. можливості та їх розвиток у майбутньому. Існує глибинна залежність між позитивною "Я-концепцією" і успішністю самореалізації та навпаки.

Становлення "Я-образу" і "Я-концепції" починається з народження і здійснюється під впливом вимог до дитини з боку батьків. Це становлення реалізується завдяки наслідуванню, а далі — привласненню і зануренню цих вимог. На ранніх стадіях розвитку дитина будує "Я-образ" і картину світу перенесенням своїх вражень і відчуттів (сприйнятих через тілесний стан) на зовнішні об'єкти. На цьому етапі розуміння здійснюється як перенесення відомого на невідоме, тобто як метафора. Далі — стан міфічного мислення. На цьому шляху дитина переходить від звички вважати добрим і поганим те, що вона сама сприймає з готових оцінок дорослих, до розуміння "добра" і "зла" в моральному смислі. Поступово її розуміння того, якою мірою вона виправдовує очікування оточення, ускладнюється і перетворюється у досить стабільне уявлення про себе.

Частина моделі світу, що пов'язана з уявленням про себе, є динамічною у віковому розвитку. В моделі світу відбувається структурування цінностей. Оскільки не всі компоненти, відповідальні за самосприйняття, дозрівають водночас, то тільки до кінця дошкільного періоду у дитини виникає відносно стінка система мотивів.

Саме в цей період раннього дитинства формуються такі характеристики спрямованості особистості, як орієнтація на створення або на споживання. Власна картина світу, спрямованість особистості формуються змалку: до 3 років — на 70%, до 4 — на 80%, до шести—90%, а у 8 років сформованість становить 97%.

Вважається, що "Я-образ" і "Я-концепція" формуються до 9 - 10 років, а до 13-ти в них включається інформація щодо власних планів на майбутнє. Можливо, на цій стадії завершується суто виховання особистості, а далі йде її соціалізація.

Виховання у цей період життя людини здійснюється двома шляхами: через свідомість закріплюються добре усвідомлені уявлення про добре і зле, що таке добро, а що зло; через підсвідомість закріплюються ці уявлення емоційними станами — "погано", "зле" — душевний дискомфорт, а "добре" — приємні враження, душевний комфорт. Практична реалізація цих шляхів залежить від батьків.

Далі в процесі соціалізації особистість все більше змінює уявлення про своє "Я". У коло "Я" потрапляють члени сім'ї. Любов до рідних викликає переживання і розуміння того, що радість або біда Іншої близької людини можуть сприйматися як тотожні щодо свого благополуччя або страждання. Тому любов до ближніх стає тим етапом розвитку особистості, який символізує її соціалізацію за межами сім'ї. Подальший розвиток особистості — це як поширення своєї ідентичності до масштабів людства ("Я — людина"), так і поглиблення розуміння своєї унікальності.

45 46. Мета як основа діяльності та навчальні цілі. Поняття "мета діяльності". Основні види цілей.Основа будь-яка діяльності грунтується на меті. Мета - це напрямок дії людини, саме вона розкриває суть та структуру діяльності особистості. Навчальна ціль – це мета навчання, тобто той кінцевий результат, якого терба досягти в процесі навчання. Ціль навчання – це результат. Який прогнозується: має бути дослідженний на обмеденому етапі навчання. Як навчальні цілі поділяються на:цілі орієнтовані – цілі навчального предмету або його модулю, це найбільш абстрактні цілі, які містять в собі найбільш загальні положення; загальні цілі – цілі теми або зайняття – середня абстракція; та точні цілі – цілі корнкретною задачі, цілі на час, 10-20 хв. Ці цілі – мінімальною абстракції.

Цілі також поділяются за масштабом і за часомю За масштабом цілі бувають:

*стратегічні – довгооцікуванні , бажані результати;*тактичні – результати близького масштабу;

*оперативні – бажаний результат поточного масштабу.

За часом:довгострокові – 10-5 років;середньострокові – 1-5 років;

короткострокові до 1 року.

Навчання – це цілеспрямований процес передачі і засвоєння знань, навичок, умінь і способів пізнавальної та практичної діяльності людини, тобто навчання неможливе без попередньої визначенності навчальної цілі. Таким чином навчання та цілі навчання дуже тісно пов'язані., це призводить до того, що кожен вид навчання моає свої власні цілі. Тобто:

Навчання як викладання має ціль викладання, навчання як учіння визначається ціллю учіння. Питання полягає в тому, що ці дві ціллі не завжди співпадають...

Класифікація цілей навчання:

1. Конгитивна – знання, які отримують. (тестування).2. Афективна – цінносне відношення (авнкетування, шкали переваг);3. Психомоторна – моторні вміння, навички (тести).

47. Фактори формування цілей.

На формування цілей впливають слідуючі фактори:Джерела винекненя

Ступінь прозорості та розуміння, людина в більшій або меншій мірі розуміє мету, яку хоче досягти.

Ієрархія та взаємозв"язок, будь яка діяльність підпорядкована певним цілям, які взаємозв"язані і підпорядковані одна одній.Масштаб і час.Параметри: визначають якісну та кількісну характеристику цілей, тобто визначають норми цілей, що передбачає: становлення загального переліку властивостей або ознак результату.

Ранжування в переліку за їх відносною ... щодо досягнення мети.

Чим вище цілі тим менше ознак.

Конкретність (це таке фор-мулювання, яке зменшує можливість альтернативного тлумачення) та вимірюваність (це така властивість мети, що забазпечує можливість визначення досягнута мета чи ні).

Компетентність менеджера

Опис цілей - як виконується загальний опис цілей залежить від керівника.

48. Навчальні цілі, їх ієрархія. Типи навчальних цілей.

Навчальні цілі – це результат, який прогнозується і має бути досягненим у процесі всього навчання і на його обмежених етапах.

Ієрархія основних навч. цілей:

Вищий рівень – цілі фаху (інституціональні цілі) – визначають профіль випускника і модель спеціаліста. Основна характеристика – навчальний план.

Loading...

 
 

Цікаве