WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Ґендерні особливості перекладу синтаксичних структур: психолінгвістичний аспект - Реферат

Ґендерні особливості перекладу синтаксичних структур: психолінгвістичний аспект - Реферат

Реферат на тему:

Ґендерні особливості перекладу синтаксичних структур: психолінгвістичний аспект

Сучасний етап розвитку науки, і зокрема перекладознавства, характеризується досить інтенсивним підкріпленням новими напрямами досліджень. Розробляються теоретичні підвалини для інтеграції наукових галузей – соціології, етнології, психології та лінгвістики. Схожа картина постає з вивченням ґендерного аспекту в його поєднанні з багатьма іншими дослідженнями – психолінгвістичними та соціопсихолінгвістичними студіями, які висвітлюють нові особливості мовленнєвої поведінки індивідів, виявляючи розбіжності між дискурсивною діяльністю чоловіка та жінки, тим самим поєднуючи психолінгвістику з проблемами ґендеру.

Таким чином, саме вивчення ґендерної проблематики в мовознавстві й перекладознавстві стає одним із пріоритетних напрямів досліджень сучасних вітчизняних та зарубіжних мовознавців. Метою таких досліджень є встановлення певних особливостей у зіставленні однієї мови з іншими чи одного вихідного тексту з іншим. Крім цього, питаннями мовлення як ідентифікатора індивідуальних характеристик особистості займалися і продовжують займатися як українські, так і іноземні лінгвісти.

Метою нашого дослідження є встановлення ґендерних особливостей формування навичок перекладу у студентів старших курсів філологічних спеціальностей шляхом визначення психолінгвістичної та когнітивно-прагматичної специфіки викладу інформації різностатевими перекладачами.

Об'єктом дослідження є окремі синтаксичні одиниці не поєднані між собою логічним зв'язком. Переклад цих одиниць здійснювався студентами старших курсів спеціальності "англійська мова та література", з урахуванням умінь та навичок, сформованих під час занять з теорії та практики перекладу в контексті низки підходів до процесу перекладу, перекладацьких трансформацій, модифікацій та інтерпретації тексту.

Предметом дослідження є ґендерні особливості перекладу англомовного тексту українською мовою.

За твердженням нейрофізіологів та нейропсихологів, чоловік та жінка за будовою головного мозку істотно різняться одне від одного. Відтак, інформація, яку вони отримують, обробляється по-різному. У жінок відносна маса мозолистого тіла – волокон, які з'єднують ліву і праву півкулі мозку, – більша, ніж у чоловіків, що забезпечує кращий обмін інформацією між цими півкулями. Цей феномен пояснює вищу розвиненість інтуїтивного мислення у жінок [18].

Мета та предмет дослідження вимагають вирішення таких завдань:

розглянути психологічні та психолінгвістичні особливості мовленнєвої поведінки чоловіків та жінок, специфіку побудови синтаксичних структур;

виявити розбіжності між текстом оригіналу та перекладу, що зумовлюються, передусім, вибором словникового варіанта для того чи іншого слова (залежно від факту існування контекстної прив'язаності таких слів та їх перекладів);

здійснити психографологічний аналіз речень оригіналу та перекладів;

визначити психолінгвістичні та комунікативно-прагматичні відмінності між оригіналом та перекладами.

Методи дослідження. У роботі використовуються лінгвістичні методи порівняльного та контекстного аналізу, психолінгвістичні методи контент-аналізу та психографологічного аналізу.

Дослідження полягає у спробі комплексного психолінгвістичного аналізу ґендерних особливостей перекладів англомовних творів. З допомогою такого аналізу вперше здійснюється диференціація перекладних мовленнєвих актів за ґендерною ознакою та узагальнюються характерні особливості та відмінності між структурою мовлення перекладача-жінки та перекладача-чоловіка за умови обмеженості інтерпретації авторським текстом.

Питаннями обробки інформації індивідом та когнітивної обробки дискурсу із подальшим перекладом (інтерпретацією) займалися як психологи, так і лінгвісти, зокрема Т. ван Дейк, В.Кінч, О.О.Леонтьєв, В.Н.Комісаров, П.Грайс [4, 13, 10, 3] та інші. Незважаючи на широку зацікавленість науковців цими напрямами, розгляд питання психолінгвістичного аналізу перекладу з відображенням його особливостей та, насамперед, відмінностей з ґендерного погляду, фактично відсутній. Отже, ґендерні аспекти перекладу художнього тексту як відображення найбільш абстрактного виду мовленнєвої діяльності нині надзвичайно актуальні.

Попри невелику кількість напрацювань у галузі ґендерних аспектів перекладу, необхідно зазначити, що певні напрацювання в цьому напрямку все ж існують. Щоправда, важливо те, що науковці розглядали переклад загалом у контексті психолінгвістики, а не як акт мовленнєвої діяльності індивіда з притаманними йому статевими особливостями в мовленні.

На жаль, так сталося, що ґендерні дослідження в українському перекладознавстві майже відсутні, зокрема одним з перших науковців, хто звернув увагу на те, що ґендер відіграє одну з ключових ролей у відображенні мовної компетенції індивіда (що в свою чергу залишає відбиток на структуруванні мовлення, виборі словникового варіанта, "засміченні" структур елементами емоційного характеру, тощо) є С.В.Засєкін, який у своїй праці "Психолінгвістичні аспекти перекладу" [7] подає стислий ґендерний аналіз казок. До науковців, які торкалися теми інтерпретації, когнітивної поведінки індивіда, психолінгвістичних моделей перекладу, належать Р.П.Зорівчак, В.П. Белянін, М.І. Жинкін, І.М. Горєлов, В.А. Кухаренко, О.Р.Лурія, Л.В.Засєкіна, С.В.Засєкін, О.О.Залевська [9, 1, 5, 2, 12, 14, 8, 6] та інші.

Постановка проблеми. Ґендер як поняття є визначенням чоловіків та жінок на основі їх соціальної ролі. Це не одне і те ж, що стать (біологічні особливості жінок та чоловіків), і не одне і те ж, що жінка, оскільки досить часто помилково вважають ґендер проявом фемінізму або навіть більше – ґедерного шовінізму. Ґендер визначається концепцією завдань, функцій та ролей, які встановлюються суспільством для жінок та чоловіків для виконання в їх суспільному та особистому житті [18].

Жіночому розуму притаманні операції індуктивного плану: від конкретного до загального, від деталей і окремих ознак до їх цілісного образу, а інтелектуальні операції чоловічого розуму – від загального до конкретного [18]. Для жінок більш властивим є предметне, конкретне мислення, яке базується на мовних здібностях (вербальне) мислення, в той час, коли у чоловіків переважає абстрактне, "позасловесне", можна сказати, "відірване" певним чином від мовних реалій мислення [17, 153]. У жінок більше розвинутий емоціональний і вербальний інтелект, здібності до сприйняття, а у чоловіків зорово-просторовий інтелект і технічні здібності. Жінки краще виконують тести на швидкість сприйняття знакової інформації та зображень, краще запам'ятовують розташування предметів у просторі, їх взаємне розташування, у них краще розвинута тонка моторика і швидкість виконання математичних операцій [18].

На думку нейрофізіологів, вербальне мислення у жінок сильніше прив'язане до роботи лівої півкулі мозку, ніж у чоловіків, у яких ця функція розподілена рівномірніше. Зате абстрактне мислення чоловіків сильніше прив'язане до правої півкулі [17, 154].

Якщо говорити про гендерні аспекти мовлення, то науковці постають перед необхідністю встановлення і опису концепту "стать", а також засоби її лінгвістичного відображення на рівних мовних рівнях, зокрема при інтерпретації тексту з однієї мови на іншу. Не менш важливим також є завдання встановлення місце гендерного концепту в ціннісній картині світу, а також відображення в мові стереотипів, пов'язаних зі статтю. У випадку, якщо розглядаються гендерні особливості низки мов, неможливо уникнути міжкультурного порівняння, яке останніми роками стало об'єктом ретельного вивчення через питання валідності і строгості.

Процедура дослідження та обговорення результатів. Одним з підходів, які широко практикуються на даному етапі для складання особистісних характеристик індивіда, є психографологічний метод [11]. Цей метод спрямований на визначення психологічних властивостей особи, характеру, можливих прихованих захворювань та інших особливостей стосовно автора написаного тексту лише за його почерком. При цьому, може здійснюватись прогнозування можливих змін особи. З точки зору психології, за допомогою психографологічного аналізу можна дізнатися про ступінь вираженості вольових якостей, ступінь ініціативності, дисциплінованості, схильності до спілкування, ступінь конфліктності, про екстравертованість / інтровертованість, особливості розвитку інтелекту, ступінь духовної і фізичної сили, бадьорості, рівень тривожності та емоційної стійкості та багато іншого [20]. Досить багато з названих характеристик прямо чи опосередковано впливають на мовленнєву поведінку особи. Крім того, так само, як і в стосунках, чоловіки і жінки по-різному поводяться на словах.

Loading...

 
 

Цікаве