WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чинники формування психологічних проблем дитини - Реферат

Чинники формування психологічних проблем дитини - Реферат

Група 3. Проблеми з шкільним навчанням.

Дані MMPI матерів свідчать про зв'язок наявності проблем зі шкільним навчанням з такими високими показниками за 4-ою та 9-ою шкалами та низькими показниками за 1-ою шкалою.

Ці дані свідчать про підвищену активність, легкість прийняття рішень (не завжди обмірковано), схильність до більш вільного способу життя (мається на увазі неприйняття особливих обмежень, надмірної традиційності, постійного контролю себе та інших). Їм властиве легке ставлення до життя, оптимізм, лояльність. Тобто можна говорити про емоційну незрілість таких матерів.

В дітей навпаки є вираженими показники 1-ої шкали та низькі – 8-ої шкали. Щодо акцентуацій, то тут бачимо, що з даною проблематикою пов'язані низькі показники дистимності та тривожності.

Це свідчить про їхню чутливість до власного стану, але не в усіх ситуаціях. Вони достатньо контролюють свою поведінку, дотримуються норм, але в них присутня певна шаблонність мислення, нетворчість. В них, як правило, знижений вольовий компонент (сила волі, здатність ставити собі мету і добиватися її, наполегливість). Вони досить спокійно ставляться до можливих невдач та неприємностей, не схильні передбачати наслідки, для них важливішим є емоційний комфорт.

Такі діти виявляють тенденцію вважати матерів авторитетними та достатньо близькими на емоційному рівні. Цікаво, що вираженим є зв'язок з 8 шкалою. Це свідчить про те, що такі діти вважають своїх матерів послідовними у вихованні.

Між тим, матері вважають свої підходи до виховання досить суворими, а взаємодію з дитиною – непродуктивною, не заснованою на співробітництві.

Цілком можливо, що на формування проблем дітей з навчанням мали значний вплив інші фактори, що не вивчалися у межах даного дослідження, а саме: рівень здібностей та інтелекту дитини, рівень мотивації навчання, сімейні цінності та настановлення щодо освіти і навчання тощо. Зупинимося лише на тому, як особливості характеру дітей та їх матерів, а також особливості взаємодії могли впливати на виникнення та розвиток проблем з навчанням.

Швидше за все, необґрунтований оптимізм матерів, їх надто легке, поверхове ставлення до життєвих проблем (що нормально для підліткового та юнацького віку, а в дорослих розцінюється як емоційна незрілість) мали вплив і на формування цінностей в дитини, і на запозичення певних моделей поведінки, наслідком чого стало становлення в дітей подібних рис характеру. У такій ситуації матері, швидше за все не приділяють уваги вільному розвитку саме індивідуальності дитини. Вони обмежуються лише формальним рівнем контролю: "Не підеш гуляти, доки не зробиш уроки."

Група 4. Депресивні стани.

Цікавим у цій групі є те, що ті особистісні властивості, що сприяють виникненню депресивних станів, більше притаманні саме матерям, а не підліткам. В матерів виявлено високі показники за 2-ою та 6-ою шкалами та тенденцію до високих показників за 8-ою шкалою. При цьому спостерігається зворотна залежність з 1 шкалою та 3 шкалою.

Цим матерям притаманні дуже сильні та глибокі емоційні переживання, причому більш негативного характеру, певна емоційна пригніченість. Причому однією з ознак є саме довготривалість таких станів, важкість їх зміни, емоційна ригідність. В них іноді може бути виражена індивідуалітичність, певна нестандартність, своєрідність поглядів, яких вони прагнуть дотримуватися. При цьому для них не є дуже важливим їх стан здоров'я, вони не схильні пристосовуватись до інших, до вимог, які вони не сприймають, не дуже зважають на думку оточення. Їхні прояви мають, як правило, щирий характер, вони не схильні до демонстративної та маніпулятивної поведінки.

В дітей ці проблеми пов'язані з високими показниками за 6-ою шкалою та 8-ою шкалою й низькими – за 1-ою та 3-ою шкалами. Для них властивий циклотимний тип акцентуації та, як не дивно, - збуджений. Також є тенденція до дистимності. Це свідчить про схильність до фазовості емоційних станів (наявність періодів підвищеного та зниженого життєвого тонусу, настрою), що є одним з факторів ризику виникнення проблем даної групи. Періоди високої активності, бадьорості, хорошого настрою чергуються в таких дітей з періодами песимістичного настрою, занепаду сил.

Щодо особливостей взаємодії між дітьми та матерями, то значущий зв'язок був виявлений тільки за шкалою "непослідовність-послідовність" в матерів - тобто вони вважають себе достатньо послідовними у своєї виховної позиції.

Як ми бачимо, діти, в яких виявлено проблеми даної групи, схожі на матерів своєю індивідуалістичністю, невизнанням стереотипності, сталістю та щирістю емоційних проявів, певною ригідністю. Але діти виявляють більшу активність, збудливість, вони більшою мірою здатні до нестримних проявів, імпульсивних вчинків. При певній "заглибленості у себе", яка спостерігається у матері, в дитини може підвищуватися ризик неадекватних рішень та вчинків - таких як, наприклад, суїцид.

Група 5. Порушення взаємодії між матерями та дітьми.

Проблеми взаємодії з дітьми пов'язані з такими особистісними властивостями матерів за MMPI: високі показники за 6-ою шкалою та низькі - за 1-ою та 3-ою шкалами.

Матері дітей даної групи мають такі психологічні характеристики: вони досить ригідні, жорсткі, не зважають на думку оточуючих, мають жорсткий стиль спілкування, в них знижена самокритичність і здатність до співчуття. Їхні емоційні реакції зумовлені більшою мірою ступенем відповідності ситуації, що викликала цю реакцію, їхнім установкам щодо того, як повинно бути, ніж власне сутністю ситуації. Вони більше схильні до безпосереднього контролю, ніж до маніпулятивної поведінки.

В дітей виявлено такий зв'язок зі шкалами MMPI: позитивні піки за 6-ою та 9-ою, також виявлені тенденції до низьких показників з 1-ої, 2-ої та 3-ої шкал. Щодо тесту Шмішека, то з цими проблемами пов'язані високі показники гіпертимності та низькі – збудливості та циклотимності.

Тобто такі діти є досить ригідними та впертими, чинять опір виховним впливам з боку батьків. До цього вони не сприймають адекватно реальні життєві труднощі, применшують проблеми, нерозбірливі у контактах. Але вони виявляють досить високу активність, що спричинює більш "діяльне" реагування. Дуже часто вони активно, "на ділі" відстоюють свої позиції.

Для взаємодії матері з дитиною характерне наступне:

- Діти відзначають непослідовність матері та загальну відсутність співробітництва.

- Матері підкреслюють свої функції контролю, також важливими вважають власний авторитет, вимогливість.

Отже бачимо, що для даної групи проблем на перший план виходить контролююча функція матері, для якої важливий власний авторитет та підкорення дитини її вимогам. Молодші школярі відповідають підвищеною активністю, підлітки – протестною поведінкою. У цій групі проблем можна говорити про певну особистісну ідентичність матерів та дітей. Бачимо, що діти так само, як і матері, мають раціональний тип, не відзначаються чутливістю. Матерям властиво дотримуватись раціональної позиції, вони не схильні пристосовуватись до проявів дитини, в більшості ситуацій вважають себе правими. Можна припустити, що в ситуації конфлікту з дитиною такі матері посилюють контроль, що викликає протест в дитини, і конфлікт загострюється, як загострюються і особистісні риси дитини – принциповість, агресивність, впертість аж до затятості. Звичайно, в даному випадку емоційні параметри взаємодії взагалі відсутні, а співробітництво за таких умов є неможливим.

Таким чином, ми розглянули деякі чинники формування психологічних проблем дитини, а саме: особистісні властивості матерів та дітей, особливості їх взаємодії. Важко визначити точно у цьому частку спадкового фактора, а щодо виховання незаперечним є одне – усвідомлення матерями (батьками) рис свого характеру і особливостей стосунків з дітьми дає їм можливість змінити що-небудь у собі і тим самим допомогти дитині також змінитися.

Loading...

 
 

Цікаве