WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Чинники формування психологічних проблем дитини - Реферат

Чинники формування психологічних проблем дитини - Реферат

Таким чином, ми виявили наступні закономірності щодо тих груп психологічних проблем дітей, які були означені як найбільш типові:

Група 1. Порушення поведінки.

Виявлено, що наявність проблем даної групи пов'язані з превалюванням 1-ої та 6-ої шкал у профілі MMPIматерів та низькими показниками за 2-ою – та 7-ою шкалами.

Тобто можна говорити про те, що провідними рисами матерів, які стикаються з поведінковими проблемами з дітьми, є схильність до дотримування певних норм, потреба у їх визначеності, виражена відповідальність, дотримування своїх принципів, моралізаторство. Вони схильні контролювати не тільки себе, але й інших, особливо в сімейних стосунках. При цьому їм досить важко змінювати свої погляди, способи взаємодії, швидко пристосовуватись до змін в життєвій ситуації, певні норми сприймаються як принципова позиція, що не припускає жодних компромісів. Незважаючи на підвищену чутливість та увагу до свого стану та переживань, вони в багатьох випадках не схильні до тривожності та надто заниженого тону переживань, але втрата своїх позицій у взаємодії з іншими може викликати розгубленість через необхідність їх зміни. В подібних ситуаціях матері найчастіше дотримуватимуться старих способів взаємодії, які вважають вірними, навіть якщо вони не є ефективними чи адекватними. Також спостерігається низька здатність таких матерів до емоційного відгуку на проблеми дитини, неможливість її зрозуміти на емоційному рівні. Суть даної позиції матері по відношенню до дитини можна висловити так: "Ти повинен бути хорошим хлопчиком, завжди чинити правильно, так, щоб всі оцінили, яка в нас хороша сім'я".

Щодо підлітків, то тут було виявлено зв'язок між високими показниками за 4-ою шкалою та низькими показниками за 2-ою шкалою. Тобто до цієї групи належать діти з такими психологічними особливостями: активні, збудливі, такі, що мають високий рівень домагань та прагнуть самоствердитися. Вони найчастіше діють імпульсивно, без попереднього планування і продумування своїх вчинків, можуть виявляти агресивність, особливо в ситуаціях, коли на них тиснуть. Для них не характерні депресивні стани, зміна періодів піднесення і спаду настрою, вони не замислюються над своїми проблемами та навіть і не бачать їх. Крім того, для них не характерна емоційна лабільність, тобто вміння пристосовуватися до оточуючих, співчувати їм, потреба зважати на їхню думку.

В дітей молодшого шкільного віку за тестом-опитувальником Шмішека було виявлено досить виражений зв'язок з збудженим типом акцентуації та зворотній зв'язок з демонстративністю й циклотимністю, що свідчить про схильність таких дітей до імпульсивної поведінки, необміркованих вчинків.

Щодо особливостей взаємодії, то діти, віднесені до даної групи, та їх матері оцінюють це так:

- Діти вважають, що матері по відношенню до них є досить вимогливими (самі ж матері, навпаки, шкодують про недостатню вимогливість) та суворими, і до того ж непослідовними у вихованні,

- В емоційному плані дуже багато дітей відзначають наявність емоційної дистанції між собою та матір'ю та почуваються відчуженими,

- Більшість дітей незадоволені стосунками з матір'ю (в матерів це незадоволення теж наявне, хоча його показник нижчий). Можливо, незадоволення матерів якоюсь мірою зумовлене низьким, на їх погляд, власним авторитетом для дитини.

Отже, щодо цієї групи досліджуваних можемо зазначити, що, швидше за все, причиною порушень поведінки в дитини є її яскраво виражені психологічні особливості, а також відсутність контакту з матір'ю. Так, дитина потребує постійної активності, вона дуже енергетична, надто збудлива, на тиск батьків схильна відповідати протестом, а для матерів головне – щоб все було пристойно, як у людей. Це узгоджується з даними MMPI та тесту Шмішека дітей про імпульсивність, певну нестримність та їхню несхильність до довготривалих негативних емоційних переживань. Останнє співпадає з такою ж самою властивістю матерів цих дітей. Однак саме провідні риси характеру – обачність та принциповість матерів та імпульсивність дітей – і є "каменем спотикання" у їхніх взаєминах.

І хоча така дитина не дуже потребує емоційної підтримки від матері, все ж повна її відсутність (в силу того, що мати не здатна її надати) сприймається дитиною як відторгнення, дистанція. Ймовірно, ці особистісні особливості, а також неможливість усвідомити сутність проблем, відійти від поведінкових стереотипів замикають порочне коло, посилюючи проблеми і загострюючи риси характеру, що є першоосновою конфліктів.

Група 2. Тривожні стани та проблеми емоційно-вольової саморегуляції.

У даній групі було виявлено такі закономірності щодо особистісних властивостей матерів: в них спостерігається виражений зв'язок з високими показниками за 3-ою шкалою, низькими показниками за 6-ою шкалою та зворотна залежність з 4-ою та 9-ою шкалою.

Тобто можна стверджувати, що матері дітей з такою проблематикою мають демонстративні риси характеру, вони схильні до яскравих проявів емоцій, привертання уваги до себе, бажання справляти враження на інших. Вони можуть перебільшувати свої проблеми, не завжди щирі. Найчастіше такі матері акцентують увагу на стані дитини, багато говорять про свої переживання з цього приводу, причому дуже часто – в присутності дитини. Однак в них часто виражена нестача вольових якостей, цілеспрямованості, відстоюванні своїх позицій, що у взаємодії з дітьми часто виражається як непослідовність у вихованні та суперечлива поведінка. Таких жінок не можна назвати песимістичними, але й вони найчастіше не проявляють вираженого оптимізму, життєлюбства.

В дітей, в яких є психологічні проблеми даної групи, виявлений зв'язок з високими показниками за 2-ою шкалою MMPIта низькими за 3-ою. За методикою Шмішека спостерігається виражений зв'язок з емотивним типом акцентуації та слабкий зворотній зв'язок з збудженим типом та "застряванням".

Це свідчить про те, що такі діти схильні до глибоких емоційних переживань (на відміну від певної емоційної поверхневості матерів), причому схильні до більш песимістичного ставлення до життя, пригніченості. Їм властива щирість їхніх проявів, певна відкритість. При цьому вони не "застряють" на своїх переживаннях, незважаючи на їх глибину і "справжність", а є досить лабільними. Їм не притаманна імпульсивна поведінка, в них спостерігається певна нестача активної життєвої позиції, дійового підходу до життя. Високо розвинена самокритичність, невпевненість у своїх силах та можливостях. Вони дуже емоційно чутливі до потреб та проблем інших, сприймають все "близько до серця". Крім того, вони не демонстративні, тобто не вміють "грати на публіку", бути в центрі уваги.

Щодо особливостей взаємодії між цими дітьми та їх матерями значущих зв'язків виявлено не було. Можна казати тільки про деякі тенденції матерів вважати, що вони мають достатній рівень контролю над дітьми, а дітей – вважати матерів досить вимогливими, строгими та авторитетними.

Як за таких умов формуються проблеми дитини? В такій ситуації можна зробити припущення, що демонстративна поведінка матерів посилює негативний стан дитини. Демонстративна мати, яка, швидше за все, не має внутрішніх резервів та мотивації до власної самореалізації, досягнень, ймовірно, делегує дитині власні домагання та нереалізовані мрії, ставлячи для неї практично недосяжну "планку". Дитина у таких умовах невротизується: її потреби не задовольняються і навіть не визнаються, вона відчуває постійний тиск з боку матері, схвалення якої вона не в змозі заслужити. В дитини формується занижена самооцінка, невпевненість у своїх силах, почуття провини за власну неспроможність. Дітям при цьому не притаманна тривожність як особистісна властивість, вона є швидше "набутою", при цьому можна говорити про схильність до песимістичних прогнозів при нестачі життєвої активності та достатньої вольової саморегуляції. Останнє поєднується з такою ж самою властивістю матерів, що звичайно не допомагає їм обом знайти спосіб гармонізувати емоційний стан дитини. Страх дитини втратити любов та прихильність матері, що, як правило, не усвідомлюється, може трансформуватися на інші об'єкти, в результаті чого виникають фобії.

Loading...

 
 

Цікаве