WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Особистісний сенс як один з факторів самовиховання майбутнього вчителя - Реферат

Особистісний сенс як один з факторів самовиховання майбутнього вчителя - Реферат

Вищою формою саморегуляції особистості, усвідомленого ставлення до власних якостей є самовиховання. В його основі лежить процес самосвідомості, що є результатом внутрішньої роботи свідомості та формується у діяльності, забезпечуючи перехід особистості з об`єкту зовнішнього впливу у суб`єкт свідомої самоорганізації та саморегуляції адекватно прийнятим цінностям і нормам.

Щоб професійні цінності стали предметом потреби студентів, потрібна така організація навчального процесу, у зміст якого були б включені фактори, стимулюючі трансформацію структурних складових ціннісних орієнтацій у потреби особистості. Це здійснюється у процесі двох взаємозв`язаних і послідовних видів діяльності: інтеріоризації та екстеріоризації. Важливо так будувати діяльність, щоб її виконання приводило до саморозвитку, виникненню особистісного сенсу.

Професійне самоусвідомлення як джерело саморозвитку, самовиховання формується поступово і виявляється у здатності до чіткого усвідомлення своєї ролі у вихованні дітей, тому необхідно створювати умови для самозбагачення ціннісних орієнтацій студентів через зіткнення з ціннісно-смисловими боками професійної діяльності, з глибинними підставами самої особистості.

Тут доречно згадати й про положення про зони найближчого розвитку (Л. Виготський), де йдеться про те, що навчання має спиратися не тільки на вже дозрілі функції та пройдені цикли розвитку, але й спонукати та рухати внутрішні процеси розвитку людини; про думку А. Матюшкина, що розумовий процес не йде за навчанням, а складає його найважливішу ланку.

Навчальна діяльність виступає як вид людської діяльності, у якій суб`єкт під зовнішнім впливом та завдяки власній активності змінює власну поведінку і психічні процеси. Нові знання знижують ступінь невпевненості та сприяють адекватності поведінки.

Практика вузівського навчання , наукові дослідження свідчать, що найбільш сильний вплив на ціннісне відношення до майбутньої педагогічної діяльності має раціональна організація навчально-виховного процесу, зміст і мотиви діяльності, у якій беруть участь студенти. Але тільки знання системи цінностей недостатньо для того, щоб особистість усвідомлювала свої професійні орієнтири. Необхідна перебудова усіх практичних форм життєдіяльності та ставлень людини. Основними засобами підготовки фахівця є види діяльності, що пов`язані з його майбутньою професією. Успіх діяльності при цьому забезпечують особистісні якості учителя, ціннісні підстави його особистості.

Особлива роль у розумінні власних ціннісних орієнтацій належить ціннісній свідомості, у якій відбивається активне, діяльне ставлення людини до дійсності.

Важливо, щоб студент усвідомив майбутню професію як особисту, суб`єктивну цінність, а оволодіння цієї цінністю стало головним змістом його навчальної та майбутньої професійної діяльності. Враховуючи думки провідних вчених, і, зокрема, спираючись на положення теорії О. Леонтьєва про провідну діяльність, розвиток якої обумовлює найголовніші змінювання у психічних процесах і психологічних особливостях особистості на даній стадії, ми виділили навчально-професійну діяльність студентів як провідну, що визначає її вирішальну роль у формуванні майбутнього фахівця.

Методологічну основу складає філософське трактування діяльності як засобу самореалізації людини у праці та спілкуванні (М. Каган); як специфічно людського відношення до світу, в якому людина (суб`єкт) відтворює та творчо перетворює навколишню дійсність (об`єкт).

З цих позицій ми розглядаємо навчальну діяльність у вищому навчальному закладі як умову реалізації творчих можливостей студентів, як абсолютний стан або засіб існування соціальної сутності людини і уявляємо діяльність не тільки як змінювання оточуючої дійсності, але й як перетворення внутрішнього світу особистості, розкриття та реалізацію прихованих потенціалів у процесі розвитку відносин з оточуючим світом.

Однією з основних характеристик навчальної діяльності є її індивідуальний характер - суб`єктність, що виражається у значенні діяльності для суб`єкта (особистісному сенсі), у спрямованості та вибірковості діяльності, які залежать від минулого досвіду індивіда, його потреб, установок, емоцій, цілей та мотивів.

Діяльність студентів зумовлено різноманітними факторами суб`єктивного роду, що впливають на хід навчально-виховного процесу та його результати. На цьому етапі студент визначає свою особистісну позицію стосовно майбутньої професії, усвідомлює цінність свого "Я" у теперішньому та майбутньому і на цій основі виховує професійно необхідні якості особистості, прагне до самоорганізації та самореалізації.

М. Дьяченко та Д. Кандибович характеризують навчальну діяльність як професійно спрямовану форму соціальної та пізнавальної активності студента, що виявляє прагнення до життєвого самовизначення та самоствердження. При цьому автори підкреслюють специфіку навчальної діяльності, що виявляється в універсальності, тому що вона є основою для оволодіння іншою діяльністю. Головна особливість - професійна спрямованість, тобто підкореність освоєнню засобів та накопиченню досвіду рішення навчально-пізнавальних завдань, пов`язаних з формуванням професійного мислення та майстерності (5,132).

Найбільш ефективно прийняття особистістю цінностей відбуватиметься у активній пізнавальній та оцінній діяльності, коли студент буде поставлений в умови розширеного формування педагогічних потреб, що визначають його ціннісне відношення до майбутньої професії. Висунутим завданням найбільш відповідає сполучення індивідуально-групової та колективної форм навчання з використанням методів активізації розумових процесів шляхом створення проблемних ситуацій на лекційних і семінарських заняттях. Необхідно включати у навчальний процес нетрадиційні форми роботи: ділові ігри, дискусії, педагогічні тренінги, мікровикладання, виконання творчих завдань, коли задається предметний та соціальний контекст майбутньої професійної діяльності; створювати виховні ситуації, розраховані на активізацію спостережливості, уяви, ініціативи.

Така побудова навчальних занять відповідає логіці переходу від навчання до праці, "суб`єкт навчання з самого початку ставиться у діяльну позицію, предмет якої поступово перетворюється з суто навчального у практично професійний" (4,65).

Створення дидактичних умов усвідомлення навчання активізує не тільки інтелектуальну, але й у значній мірі особистісну сферу студента. Якщо за проблемними ситуаціями, завданнями, моделями він бачить реальні контури своєї майбутньої професії, це наповнює весь процес навчання особистісним сенсом, створює можливості для цілеполагання, дозволяє бачити перспективу розвитку діяльності - від минулого через теперішнє до майбутнього, від навчання до праці (4,32).

Перспективними є такі форми взаємодії, які активізують власну виховну ініціативу студентів. Тільки відносини референтності, сполучення функціонально-рольової та особистісної взаємодії, на думку психологів Б. Ананьєва, Л. Виготського, О. Леонтьєва, Д. Ельконина, можуть впливати на мотиваційно-смислову сферу вихованців. Це розширює межі пошуку особистісного сенсу, формує та закріплює ціннісні орієнтації.

Література:

  1. Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания //Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. - М.: Педагогика, 1980. - Т.1. - С. 16 - 178.

  2. Бердяев Н.А. Самопознание: /Опыт философской автобиографии. - М.: Книга, 1991.- 446 с.

  3. Братусь Б.С. Аномалии личности. - М.: Мысль, 1988. - 304 с.

  4. Вербицкий А.А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход. - М.: Высшая школа, 1991. - 204 с.

  5. Дьяченко М.И., Кандыбович Д.А. Психология высшей школы. - Мн.: БГУ, 1988. - 319 с.

  6. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М.:Политиздат, 1975.-304с.

  7. Ядов В.А. Диспозиционная концепция личности //Социальная психология: история, теория, эмпирические исследования. - Л., 1979. - С. 106 - 120.


 
 

Цікаве

Загрузка...