WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

4. Суміжні професії.

5. Перспективи кваліфікаційного росту.

6. Попит на професію в нашому місті (районі).

II група. Характеристика процесу праці.

1. Найважливіші виробничі операції.

2. Знаряддя праці, інструменти.

3. Робоче місце (дати опис).

4. Робоча поза, рухи, що переважають в роботі.

5. Види продукції.

6. Види браку з вини працівника, можливості його усунення.

7. Характер роботи (монотонна або різноманітна).

8. У чому і як виявляється стомлення після роботи?

III група. Санітарно-гігієнічні умови праці.

1. Режим праці (зміни, вихідні дні).

2. Мікрокліматичні умови праці ( освітлення, шум і таке інше).

3. Вимоги професії до фізичного стану людини.

4. З якими шкідливими речовинами приходиться працювати?

5. Чи є медичні протипоказання для цієї професії?

6. Правила безпечної праці для даної професії.

IV група. Психологічні вимоги професії до людини.

1. Чи подобається Вам дана професія ?

2. До якого виду праці можна віднести дану професію (виконавчий, творчий)?

3. Які зустрічаються труднощі, напружені ситуації в роботі?

4. Які з емоційно-вольових якостей особистості необхідні для даної роботи: врівноваженість, терплячість, вихованість, самовладання, наполегливість, рішучість?

5. Якими діловими якостями повинний володіти представник професії (ініціативність, самостійність, відповідальність, принциповість, дисциплінованість, допитливість, організованість)?

6. Чи має значення в роботі спритність рук, рухливість, координація рухів, фізична сила, швидкість?

7. Які особливості уваги необхідні (розподіл, зосередження, довільне тощо)?

8. Яке мислення повинно бути (наочно-діюче, оперативне, образне, понятійне) ?

9. Який тип пам'яті переважає в роботі (зоровий, слуховий, моторний)?

10. Як професія впливає на Вас? (звертання до представника професії)

V група. Вимоги до професійної підготовки.

1. Де в нашому місті (районі, селі) можна набути професії ?

2. Умови її набуття (стать, вік, освіта).

3. Тривалість навчання.

4. Які викладаються дисципліни?

5. Як проходять іспити?

6. Чи зустрічаються серед учнів особи, що не зуміли опанувати професією?

7. Яку кваліфікацію ( розряд) одержує випускник?

8. Яка зарплата ?

9. Які можуть бути перспектива зросту, службової кар'єри?

10. Умови і тривалість відпустки.

11. Соціальне забезпечення (пенсія, пільги і таке інше).

12. Чи можна познайомитися з даною професією за допомогою літературних джерел?

Наступним етапом, що передує безпосередньому проведенню професіографічного дослідження, є підготовка вчителем вступного слова, від якого багато в чому залежить формування настановних позицій учнів перед початком дослідницької роботи. Вступне слово вчителя мало забезпечувати створення проблемної ситуації, розв'язання якої буде залежати від самих учнів. При цьому не слід надавати учням у готовому вигляді відповіді на питання дослідження. Вчитель повідомляє їм лише деякі загальні відомості про сферу праці, до якої належить дана професія, про її значення для економіки і таке інше. Такі бесіди, як свідчить практика роботи, сприяють розвитку в учнів позитивного ставлення до професії і формуванню готовності школярів до проведення самостійного професіографічного дослідження [71].

Розбиваючи клас на групи потрібно перш за все враховувати професійні інтереси учнів. Розділивши клас, учитель повинен докладно зупинитися на завданні для кожної групи, дати можливість школярам уточнити незрозумілі питання.

Уроки по підведенню підсумків професіографічного дослідження можуть бути різними за своєю формою. Проте їх основна мета полягає у допомозі учням опанувати аналізом професій, сприяти формуванню готовності школярів до професійного самовизначення [34].

Узагальнюючи відповіді учнів, педагог зокрема актуалізує проблеми професійної придатності, для розв'язання якої велике значення має самооцінка учнями своїх можливостей щодо включення у певну професійну діяльність. Виділяючи вимоги професії до психологічної сфери особистості, вчитель стимулює процес оцінки учнями своїх професійно значимих психологічних якостей. Це надає можливість старшокласникам певною мірою розібратися в собі, пізнати себе, виховувати у них свідоме, активно-позитивне ставлення до праці. При цьому саме професіографічне дослідження не виглядає абстрактно, а набуває життєво значення [32].

Розглянуті вище методи активізації професійного самовизначення учнів потребували вирішення проблем, пов'язаних їх впровадженням до навчально-виховного процесу школи. Як зазначалося у попередньому розділі, сьогодні школа не має організаційних структур, які б здійснювали та координували профорієнтаційну роботу з учнями. Тому ми запропонували учням факультативний курс, який відігравав роль організаційно-предметного середовища профорієнтаційної роботи з учнями. Його впровадження дозволило нам реалізовувати методи активізації професійного самовизначення старшокласників як природних складових навчально-виховного процесу.

У процесі викладання курсу використовувався комплекс психологічних методик, спрямованих, по-перше, на вивчення й аналіз індивідуальних психологічних якостей учнів, а по-друге, на забезпечення їхнього психологічного розвитку.

У процесі викладання курсу використовувались різноманітні форми та методи організації навчально-виховного процесу, а саме: комбіновані уроки, "круглі столи", індивідуальні і групові бесіди, семінари, професіографічні практикуми, диспути, конкурси, складання і рішення профорієнтаційних кросвордів і т. ін.

Вивчення курсу передбачало активну участь школярів у підготовці і проведенні занять, насичення уроків і домашніх завдань вправами для самостійної роботи.

Знайомлячись з прийомами самопізнання і самоаналізу особистості, учні співвідносили свої схильності і можливості з вимогами, що ставляться до людини визначеною професією, намічали плани реалізації професійних намірів.

Для розвитку в школярів пізнавальних інтересів, розширення професійного кругозору була передбачена самостійна позаурочна діяльність: робота з літературою, підготовка рефератів, аналіз змісту праці робітників, виконання індивідуальних творчих завдань, професіографічні дослідження тощо.

Основна мета впровадження даного факультативу полягала в активізації процесу професійного самовизначення учнів за рахунок спеціальної організації їх навчально-пізнавальної діяльності, спрямованої на одержання старшокласниками знань про себе (формування образу "Я") та про світ професійної праці.

Основними завданнями були визначені такі:

- підвищення рівня психологічної компетенції учнів за рахунок озброєння їх відповідними знаннями й уміннями, розширення меж самосприйняття, пробудження потреби в самовдосконаленні;

- формування в учнів позитивного ставлення до себе, усвідомлення своєї індивідуальності, впевненість у власних можливостях стосовно до реалізації себе в майбутній професії;

- ознайомлення старшокласників зі специфікою професійної діяльності і нових форм організації праці в умовах ринкових відносин і конкуренції кадрів.

2.2. Методика, організація здійснення та основні результати педагогічного експерименту

З метою дослідно-експериментальної перевірки ефективності теоретично обґрунтованих педагогічних умов активізації процесу професійного самовизначення учнів старших класів загальноосвітньої школи нами був організований та проведений формуючий етап педагогічного експерименту.

До основних завдань формуючого експерименту входило:

  • визначення ступеню впливу на формування в учнів готовності до вибору професії як кожного з експериментальних факторів окремо, так і їх сукупності в цілому;

  • визначення педагогічно доцільних умов та засобів формування готовності до вибору професії та виявлення їх ефективності;

  • порівняння впливу запропонованих факторів на підвищення у старшокласників рівня готовності до вибору професії.

Ми вважаємо, що при виділенні критеріїв і показників ефективності профорієнтаційної роботи варто орієнтуватися не стільки на конкретний результат, тобто вибір майбутньої професії (оскільки він може бути необґрунтованим, обумовленим ситуативним вибором і таке інше), скільки на формування самої готовності до здійснення цього вибору, тобто готовності до професійного самовизначення Звідси можна уточнити мету підготовки старшокласників до професійного самовизначення - поступове формування у школяра внутрішньої готовності до усвідомленого і самостійного планування, коригування і реалізації перспектив свого розвитку (професійного, життєвого і особистісного) або, говорячи інакше, готовності розглядати себе як індивідуальність, що розвивається у рамках певного часу, простору та змісту [61, 36]. Формування у старшокласника такої готовності можна розглядати як основний результат профорієнтаційної роботи загальноосвітньої школи.

Loading...

 
 

Цікаве