WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

До наступної групи профорієнтаційних методик належать активізуючі опитувальники особистісного і професійного самовизначення. Їх було розроблено з метою урізноманітнення профорієнтаційного діагностичного інструментарію, оскільки багато тестових методик, анкет та інших профконсультаційних засобів не завжди позитивно сприймаються учнями.

Головною метою і особливістю активізуючих опитувальників є не стільки одержання інформації про учня, скільки стимулювання його міркувань щодо власних перспектив особистісного і професійного самовизначення, тобто активізації цих процесів. Якщо у "традиційних" тестах і опитувальниках основний акцент робиться саме на психодіагностиці, тобто на одержанні певних даних про опитуваного, то у цьому випадку автори опитувальників свідомо відмовились від самої ідеї "об'єктивного" діагнозу, побудованого на використанні психометричних принципів конструювання тестів і опитувальників. Якщо мова йдеться саме про людину, що самовизначається, а не про людину, яка обстежується за допомогою тестів, то, на наш погляд набагато важливішим є формування готовності людини до міркувань про себе і своє життя, що припускає духовний пошук, переживання і визначені внутрішні протиріччя (зіставлення різних внутрішніх, суб'єктивних позицій і орієнтації людини тощо). Нижче наводимо процедуру роботи з опитувальником, розробленим М. Пряжніковим [ 61, 168-172].

Дана активізуюча методика є відкритим опитувальником, призначеним для узагальненої і цілісної оцінки (і самооцінки) перспектив професійного й особистісного розвитку старшокласника.

. Час роботи за даною методикою не перебільшує 20 хвилин. Загальна процедура проведення опитування є такою:

1. Учням пропонується взяти чисті аркуші паперу і підписати у верхній правій частині: Ф.І.ПБ., клас, школа, дата.

2. Інструкція для класу: "Зараз я буду зачитувати питання, а Ви повинні коротко, одним-двома реченнями, відповідати на них і, по можливості, обґрунтовувати ці відповіді. Позначайте тільки номера питань і відразу ж пишіть відповіді і свої невеликі обґрунтування. Спробуйте відповідати відверто, інакше робота буде нецікавої".

3. Педагог один по одному зачитує питання, а школярі стисло відповідають на них.

4. Перед тим, як зібрати аркуші з відповідями учнів, педагог пропонує учням оцінити якість кожної з відповідей, але для цього - спочатку навчитися оцінювати свої відповіді.

5. Далі педагог зачитує як приклад один-два анонімних бланка з відповідями, зробленими учнями інших класів, або заздалегідь підготовлених. Кожна відповідь оцінюється за умовною 5-бальною шкалою. Школярі разом із педагогом оцінюють відповіді своїх однолітків і, таким чином навчаються оцінювати самих себе.

6. Нарешті, педагог пропонує учням проти кожної своєї відповіді на листочках також проставити оцінки за 5-бальною шкалою.

7. Аркуші з відповідями збираються і аналізуються.

Результати опитування можна оцінювати за різними варіантами. Наприклад, педагог може сам оцінити за 5-бальною шкалою відповіді школярів і порівняти свої оцінки із самооцінками учнів. Оцінку можна здійснювати і на основі підрахунку середнього балу для даного класу по кожній з відповідей (по кожній із позицій професійного самовизначення), що дозволяє педагогу більш обґрунтовано планувати свою роботу з класом, вже з урахуванням того, де в більшості школярів є проблеми (невисокі середні бали), а де цих проблем менше (середні бали високі). При цьому з'являється можливість порівняти середні бали по кожному класу на початку роботи з ним і наприкінці проведення профорієнтаційного курсу, дати оцінку, по яких позиціях професійного самовизначення відбулося поліпшення, а по яким - залишилося без змін. Таким чином, результати опитування можна зокрема використовувати як один із засобів оцінки ефективності профорієнтаційної роботи.

Нижче наведено перелік питань опитувальника, спрямованого на визначення учнем особистої професійної перспективи:

  1. Чи варто в наш час чесно трудитися? Чому?

  2. Навіщо навчатися після школи, адже можна і так прекрасно улаштуватися?

  3. Коли в нашій країні життя стане краще?

  4. Чи добре Ви знаєте світ професій? Зараз я назву літеру, а ви за одну хвилину повинні будете написати якнайбільше професій, що починаються з цієї літери. Далі я назву ще дві літери і також засічу час (по одній хвилині на літеру). Після цього необхідно порахувати, скільки усього вийшло професій (за трьома літерами за три хвилини).

  5. Заради чого Ви збираєтеся прожити своє життя (у чому Ви бачите її зміст) ?

  6. Ким Ви мрієте стати за професією через 20-30 років? Як узгоджується Ваша професійна мрія з іншими, непрофесійними, але важливими для Вас побажаннями (особистими, сімейними тощо), чи немає протиріччя мрії з цими бажаннями?

  7. Виділите основні 5-7 етапів на шляху до Вашої професійної мрії (що збираєтеся робити після школи і т. ін.).

  8. Випишіть професію, яка Вами обрана (або ту, що Вас хоч якось цікавить) і відповідний навчальний заклад, де ви збираєтеся її здобути. Окремо для професії і для навчального закладу напишіть по три самих неприємних моменти, пов'язаних із роботою за даною професією і з навчанням у відповідному закладі.

  9. Які Ваші власні недоліки можуть перешкоджати Вам на шляху до професійної мети? Якщо можна, напишіть щось, крім ліні, адже багато хто є, наприклад, неуважним, сором'язливим, мають проблеми зі здоров'ям і таке інше.

  10. Як Ви збираєтеся працювати над собою і готуватися до професії?

  11. Хто і що можуть перешкоджати Вам у реалізації Ваших професійних планів (які люди та які обставини)?

  12. Як Ви збираєтеся переборювати ці зовнішні перешкоди?

  13. Чи є у Вас резервні варіанти вибору на випадок невдачі за основним варіантом?

  14. Що Ви вже зараз робите для підготовки до обраної професії і для вступу у відповідний навчальний заклад? Напишіть, що Ви робите, крім навчання у школі.

Критерії оцінок (і самооцінок) для даного опитувальника за схемою побудови особистісного професійного плану:

1 бал - відмова відповідати на даний запитання;

2 бали - явно помилкова відповідь або чесне визнання у відсутності відповіді;

3 бали - мінімально конкретизована відповідь (наприклад, збираюся поступати в інститут, але неясно, у який саме );

4 бали - конкретна відповідь із спробою обґрунтування;

5 балів - конкретний і добре обґрунтована відповідь, що не суперечить іншим відповідям.

До числа методів активізації профорієнтаційної роботи ми також відносимо професіографічні дослідження [16; 50; 78], оскільки вони ґрунтуються на переважно самостійній пошуковій роботі учнів. Таке дослідження передбачає самостійне здобуття школярами інформації про певні професії з метою складання їх профорієнтаційної характеристики. Одержана школярами інформація є перспективною та розвиваючою, а не замикається сама у собі, формує мислення учнів, спрямовує його на аналіз різних видів професійної діяльності, на самостійну постановку та розв'язання профорієнтаційних проблем. Зрозуміло, що це не виключає необхідності участі вчителя у підготовці і проведенні професіографічного дослідження. При організації професіографічних досліджень ми дотримувалися алгоритму їх здійснення, запропонованого О. Ткаченко .

Методика підготовки і проведення професіографічного дослідження складається з таких послідовних взаємозалежних частин: попереднє орієнтовне ознайомлення вчителя з даною професією; упорядкування питань, які підлягають з'ясуванню пошуковою групою; підготовка вступної бесіди, що передує безпосередньо дослідженню; розподіл класу на дослідницькі групи; керівництво і контроль за проведенням професіографічного дослідження; презентація та обговорення результатів дослідження.

Попереднє ознайомлення з професією, за якою передбачалася організація професіографічного дослідження, не вимагає від учителя спеціального глибокого її вивчення. Його завдання полягає в тому, щоб одержати певні орієнтовні відомості, які дозволяють правильно скласти питання для учнів і підготувати вступну бесіду.

Ознайомившись із певними видами професійної праці, учитель розробляє питання для кожної дослідницької групи. При цьому він має звернути увагу на те, що від чіткості та однозначності постановки питань залежить ефективність проведення подальшої роботи. Некоректно сформульовані питання можуть обумовити недбале ставлення учнів до дослідження, і, навпаки, точно поставлені запитання, глибокі за своїм змістом, викликають у школярів природне бажання знайти на них відповіді. Працюючи над цим етапом підготовки учнів до дослідження, учитель керувався орієнтованим переліком питань, наведених нижче.

І група. Загальної відомості про професію.

1. Історія виникнення професії.

2. Які зміни відбулися в роботі з розвитком науки і техніки?

3. Перспектива розвитку професії (відмирає, розвивається).

Loading...

 
 

Цікаве