WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

3) особистісне самовизначення лежить в основі процесу самовизначення в старшому підлітковому та юнацькому віці і визначає розвиток всіх інших видів самовизначення, у тому числі і професійного;

4) Я-концепція є одним з факторів професійного самовизначення старшокласника.

1.2. Стан проблеми у практиці роботи середніх загальноосвітніх шкіл

Процес прийняття учнем рішення щодо вибору майбутньої професії можна розглядати як взаємодію двох систем - з одного боку це учень, який являє собою складну систему, якій притаманне як саморегулювання так і реакція на зовнішній вплив, з іншого - це суспільство, яке має об'єктивну потребу у відтворення робочої сили. При цьому пріоритетність на конкретному етапі розвитку суспільства однієї з цих систем (особистість або суспільство) істотно впливає на розвиток основних напрямків теорії і практики професійного самовизначення та професійної орієнтації молоді.

Одним із завдань констатуючого етапу педагогічного експерименту було виявлення основних факторів, що впливають на вибір учнями майбутньої професії. Результати досліджень Є. Верещака, Ю. Гільбуха, Д. Закатнова, Л. Йовайши, О. Мельника, М. Тітми, М. Тименка тощо, свідчать про те, що основним чинником впливу на професійне самовизначення є батьки оптанта. Проте, вибір професії визначається як правило не одним фактором, а їх сукупністю. Крім того, вплив різноманітних факторів на вибір майбутньої професії характеризується певною динамікою, знання якої дозволяє обирати найбільш ефективні форми та методи управління процесом професійного самовизначення у залежності від віку учнів.

Одержані в процесі констатуючого експерименту результати свідчать про те, що якщо для учнів 9-х класів найбільшого впливу на вибір професії справляють батьки, однолітки та засоби масової інформації (телебачення, радіо, газети та журнали), то у 11-у класі ієрархія факторів впливу на вибір професії зазнає помітної трансформації. Місце засобів масової інформації обіймає власний досвід роботи за певною професією, який часто реалізується у формі професійних проб або навіть реальної професійної діяльності. Слід зазначити, що сьогодні помітна частка старшокласників має певний досвід трудової діяльності, переважно - комерційного спрямування або надання послуг. Так, за даними соціологічних обстежень у 2000 році 3,8% дітей віком від 7 до 17 років займалися економічною діяльністю [18, 14]. Мінімального, на думку респондентів, впливу на процес вибору професії має навчально-виховна робота школи. Гурткова та інші форми педагогічної позашкільної роботи із зростанням віку втрачають вплив на вибір професії ( Таблиця 1.1).

Таблиця 1.1.

Динаміка рангових показників факторів впливу на вибір старшокласниками майбутньої професії

Фактори впливу на вибір професії

К л а с и

9 клас

10 клас

11 клас

1

2

3

4

Поради та вплив батьків

І

І

І

Товариші, знайомі, однолітки

ІІ

ІІІ

ІІІ

Вчителі, шкільні психологи

У

УІ

УІІ

Профконсультанти

Х

ІХ

ІХ

Гурткова, позашкільна робота

УІІ

Х

Х

Уроки праці, заняття в МНВК

УІІІ

У

У

Засоби масової інформації

ІІІ

УІІ

УІ

Література

ІХ

УІІІ

УІІІ

Професійні проби

ІУ

ІІ

ІІ

Поради представників професії

УІ

ІУ

ІУ

Прийнявши за критерій суму рангових місць за комбінацією факторів, можна визначити ступінь впливу на вибір майбутньої професії певної їх групи. При цьому слід виходити з того, що чим менше загальна сума рангових місць комбінації певних факторів, тим більший ступень їх впливу на вибір професії. Аналіз результатів формуючого експерименту, проведеного за методикою, запропонованою М. Д'яченко [20], дозволяє вважати, що на вибір професії старшокласниками найбільшого впливу чинять такі комбінації факторів: батьки - однолітки - досвід роботи за професією; батьки - однолітки - поради представників професій; батьки - однолітки - засоби масової інформації; батьки - досвід роботи за професією - однолітки. Як бачимо, серед провідних факторів впливу на вибір старшокласниками майбутньої професії відсутні педагогічно контрольовані фактори. Якщо раніше досвід роботи за професією набувався в основному у процесі трудового профільного або трудового допрофесійного навчання, в тому числі - у процесі суспільно корисної продуктивної праці та виробничої практики, то в умовах згортання цих складових навчально-виховної роботи школи він здобувається здебільшого поза педагогічним контролем.

Вибір майбутньої професії у значній мірі залежить і від належності родини учня до певного соціально-професійного прошарку. Результати досліджень Г. Мкртчяна та О. Чірікової показали, що якщо батьки зайняті висококваліфікованою працею, то надбання вищої освіти дітьми в цих сім'ях виступає як певна обов'язкова вимога, яку можна розглядати як самоціль. У родинах робітників фізичної праці така орієнтація не є такою жорсткою [46]. Проте, як правило батьки прикладають усіх зусиль для того, щоб їх дитина одержала освіти як мінімум не меншу, ніж у них.

Слід зазначити, що вступ до вищого навчального закладу часто розглядається старшокласником як самоціль. Вона дозволяє юнакові самоутвердиться на позиції людини, яка досягла мети, яка не кожному по плечу, і, нарешті, дозволяє потрапити у більш престижну соціальну групу, яка характеризується високими інтелектуальними навичками. Результати дослідження професійних намірів учнів старших класів середніх загальноосвітніх шкіл відображено у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

Професійні наміри старшокласників ( у % )

Наміри

9 клас

10 клас

11 клас

Працювати по закінченню школи

Навчатися у :

СПТУ

вищому навчальному закладі

не визначилися

5,6

2,4

82,3

9,7

9,1

1,4

72,3

17,2

6,1

1,9

76,3

12,7

Одержані результати дозволяють достатньо чітко виявити тенденцію до так званого "відкладеного вибору професії" в учнів 10-х класів (див рис. 1.2.). Її можна пояснити тим, що проблема вибору майбутнього життєвого шляху, в тому числі - професійного, у десятому класі є менш актуальною у порівнянні з періодом навчання у 9-у класі, коли потрібно приймати рішення - продовжувати навчання у школі або набувати певну професію, а в разі необхідності - й безпосередньо працювати.


Рис. 1.1. Динаміка зміни кількості учнів з несформованими професійними планами ( у % ).

У процесі проведення констатуючого експерименту ми вивчали особливості прояву школярами мотивів вибору майбутньої професії, які розвиваються під впливом сукупності багатьох як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Вивчення провідних груп мотивів за допомогою методики Є. Павлютенкова показало, що ієрархічну структуру мотивів вибору професії очолюють матеріальні, престижні та утилітарні, а замикають - моральні та соціальні групи мотивів.

Дослідження рівня сформованості в учнів старших класів професійних інтересів, яке здійснювалося за методикою "ОДАНІ-2"[212], свідчить про те, що для переважної більшості респондентів (понад 50 % вибірки) притаманним є низький рівень їх розвитку.

Висновки до першого розділу

Аналіз теоретичних досліджень з проблеми підготовки учнів загальноосвітніх шкіл до професійного самовизначення та вивчення її стану у практиці навчально-виховної роботи школи дозволяють зробити наведені нижче висновки.

Готовність учнів раннього юнацького віку до професійного самовизначення являє собою складне особистісне утворення, притаманне даному віковому періоду. Вона має складну структуру, компоненти якої піддаються цілеспрямованому впливу і на певному рівні свого розвитку у своїй сукупності створюють умови, необхідні для здійснення учнем професійного самовизначення. Формування готовності учнів раннього юнацького віку до професійного самовизначення передбачає здійснення педагогічного впливу на мотиваційний, когнітивний та практичний компоненти її структури з метою досягнення ними певного, наперед заданого рівня свого розвитку.

Loading...

 
 

Цікаве