WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

Професійне самовизначення учнів раннього юнацького віку у навчально-виховній діяльності загальноосвітньої школи - Дипломна робота

Результати дослідження свідчать про те, що ієрархічну структуру мотивів вибору професії на початку експерименту очолювали матеріальні мотиви, престижні та утилітарні групи мотивів. Аналогічна ієрархія залишилась без змін у контрольній групі і по закінченню експерименту.

Слід зазначити, що в експериментальній групі підвищилися рангові місця пізнавальних мотивів та таких, що пов'язані із змістом праці. Проте, ми вважаємо негативним явищем відсутність суттєвих позитивних змін у рангових місцях соціальних та моральних мотивів вибору учнями експериментальної групи майбутньої професії.

З метою уніфікації результатів покомпонентного аналізу структурних складових готовності до професійного самовизначення, нами була визначена ідеальна гіпотетична ієрархія мотивів вибору професії ( пов'язані зі змістом праці, творчі, пізнавальні, соціальні, моральні, матеріальні, утилітарні, престижні), порівнянням з якою визначався рівень їх прояву. Порівняння одержаної у процесі експерименту ієрархії мотивів з гіпотетичною ієрархією дозволило визначити рівні прояву в учнів мотивів вибору професії (Таблиця 2.3).

Таблиця 2.3.

Рівні прояву мотивів вибору професії

Рівень

Початок експерименту

Закінчення експерименту

К

Е

К

Е

Високий

2,8

3,1

5,1

7,9

Середній

35,4

36,7

39,2

44,1

Низький

61,8

60,2

55,7

48,0

Рівень розвитку професійних інтересів учнів, задіяних в експериментальній роботі, здійснювався з використанням методики "ОДАНІ-2". Вона являє собою один з варіантів анкети інтересів, в якій враховані зміни у структурі професій, обумовлені розвитком в Україні ринкової економіки. Методика дозволяє виявити та диференціювати за ступенем сформованості інтереси до сімнадцяти напрямів пізнавальної та практичної діяльності людини. Специфічний підбір запитань по кожній групі професій та порядок їх подачі у опитувальному листі дозволяють проаналізувати кожний з виявлених інтересів за якісним критерієм [73]. За такого підходу прояви в учнів інтересів до певного напряму практичної діяльності можна диференціювати за трьома якісними рівнями: низьким, який характеризується відсутністю інтересу або лише загальним бажанням учня щось пізнати про дану групу професій; середнім, який проявляється у спробах реалізувати та поповнити відповідні знання (активний інтерес або інтерес до професії); активне практичне захоплення визначеною діяльністю ( діяльнісний або професійний інтерес). Перевагою методики "ОДАНІ-2" є можливість виявлення як інтенсивності так і діапазону інтересів учня. Слід зазначити, що прояв високого рівню інтересу більш ніж до одного напряму професійної діяльності людини трактується неоднозначно. Деякі дослідники вважають, що при цьому зусилля, спрямовані на оволодіння майбутньою професією розпорошуються. Проте, з нашої точки зору, розширення діапазону професій, до яких учень проявляє активний або діяльнісний інтерес може розглядатися як один із проявів наявності у старшокласника резервних професійних намірів, що є одним із показників повноти його особистого професійного плану.

Результати дослідження рівнів розвитку професійних інтересів старшокласників наведені у таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Рівні розвитку професійних інтересів старшокласників ( у %)

Рівень

Початок експерименту

Закінчення експерименту

К

Е

К

Е

Високий

11,2

10,8

18,2

28,6

Середній

32,1

31,8

40,1

58,9

Низький

56,7

57,4

31,7

12,5

Результати вивчення здатності старшокласників до самоаналізу наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5.

Рівні розвитку в учнів здатності до самоаналізу ( у %)

Рівень

Початок експерименту

Закінчення експерименту

К

Е

К

Е

Високий

5,4

6,1

8,1

19,2

Середній

18,3

19,8

21,4

51,1

Низький

76,3

74,1

70,5

29,7

При вивченні самооцінки ми досліджували такі її прояви як: наявність в учня прагнення до пізнання психологічних особливостей особистості; ступень адекватності самооцінки психологічних та професіографічних знань та умінь та наявність прагнення до її розширення. Проявами високого рівня самооцінки ми вважали: наявність дієвого прагнення та конкретних дій з самопізнання, адекватність самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; середнього - наявність прагнення до самопізнання, відносна адекватність (незначно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професій; низького рівня - відсутність прагнення до пізнання особливостей власної особистості, неадекватність (значно занижена або завищена) самооцінки здатності до самоаналізу та аналізу професійної діяльності.

До бального вираження рівнів прояву самооцінки школярів увійшли: оцінка педагогом прагнення учня до самопізнання та практичними діями з розширення когнітивної бази професійного самовизначення, різниця між об'єктивними показниками рівня здатності до самоаналізу та аналізу професій та їх самооцінкою учнями. Результати дослідження самооцінки учнів наведені у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6.

Рівнісформованості самооцінки старшокласників (у %)

Рівень

Початок експерименту

Закінчення експерименту

К

Е

К

Е

Високий

9,8

9,1

13,0

21,6

Середній

32,6

34,2

41,5

56,1

Низькій

57,6

56,7

45,5

22,3

Таким чином, результати дослідження показників когнітивного компоненту готовності старшокласників до професійного самовизначення свідчить про наявність позитивних зрушень як в експериментальній, так і контрольній групах. Особливо слід виділити позитивні зрушення в учнів експериментальних груп таких показників як здатність до самоаналізу та наявність глибоких та систематизованих професіографічних знань.

Метою викладання, в плані активізації професійного самовизначення, розділу "Планування кар'єри" є актуалізація у старшокласників проблем самоаналізу, аналізу професій та аналізу своїх відповідностей вимогам обраної професії через рефлексію своїх станів у навчальній та практичній діяльності. Одним із засобів вирішення цих завдань є ознайомлення учнів з основними етапами побудови особистого професійного плану, запропонованих Є. Клімовим [31; 33; 35].

Loading...

 
 

Цікаве