WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Навчання зв'язного мовлення: психологічні засади, система методів - Реферат

Навчання зв'язного мовлення: психологічні засади, система методів - Реферат

Реферат на тему:

Навчання зв'язного мовлення: психологічні засади, система методів

У методиці викладання рідної мови під зв'язним мовленням розуміється "...монологічне мовлення, точніше процес, діяльність мовця, послідовний усний чи письмовий виклад думок, знань. Результатом такої діяльності стає текст, тобто сукупність взаємопов'язаних самостійних речень, об'єднаних спільним предметом (темою) й головною думкою висловлювання за допомогою мовних (лексичних, граматичних та інтонаційних") засобів. У методиці мови ці два поняття — "зв'язне висловлювання" і "текст" — стоять поряд".

Навчання зв'язного мовлення — найголовніше завдання початкового курсу рідної мови, оскільки вільне володіння мовленням забезпечує успішне опанування учнями навчальних предметів, сприяє повноцінному спілкуванню, розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей. Особливість формування вмінь і навичок зв'язного мовлення зумовлена й тим, що всі інші складники системи навчання рідної мови (орфографія, граматика тощо) мають на меті застосування учнями відповідних мовних знань і вмінь, отриманих у процесі побудови зв'язних висловлювань.

Одиницями зв'язного мовлення в умовах класичного початкового навчання є: розгорнуті відповіді учнів на запитання вчителя, декламування вивчених напам'ять художніх текстів, записи на основі спостережень, різноманітні усні й письмові перекази та твори, імпровізації за змістом творів художньої літератури, інсценізація оповідань і казок, словесне малювання, уявна екранізація прочитаних або власних творів, відзиви про прочитані книжки, листи та ін. У деяких випадках до зв'язного мовлення належать окреме речення, і навіть окреме слово, якщо вони відповідають вимогам закінченості та цілісності (М.Р.Львов).

У сучасній початковій школі передбачено навчання таких одиниць зв'язного мовлення: "...переказ готових текстів і побудова своїх висловлювань на основі прочитаних чи прослуханих творів, переглянутих фільмів; розповідей родичів, знайомих про ті чи інші події, про випадки із повсякденного життя школярів".

Незважаючи на різноманітність зв'язних висловлювань, в основі кожного з них лежать однакові мовленнєві дії, які зумовлюють побудову будь-якого тексту. Фахівці (С.І.Дорошенко, В.Г.Горецький, О.І.Мельничайко, Т.Г.Рамзаєва, О.В.Сосновська та ін.) розглядають таку послідовність реалізації мовленнєвих дій:

1. Докомунікативний етап підготовки повідомлення:

  • мовленнєва ситуація—життєві обставини (природні або штучно створені), які викликають неусвідомлену потребу висловитися;

  • мотивація — усвідомлення мети висловлювання;

■ мовленнєва інтенція (підготовчі дії): вибір адресата мовлення — мовець повинен розуміти, для кого призначене висловлювання; попереднє продумування стильового оформлення висловлювання;

  • внутрішній план висловлювання, який визначає його зміст —учень повинен чітко уявляти, про що він хоче розповісти і яким способом він викладатиме свої думки, тобто повинен уявити собі хід усієї думки (зробити випереджувальний синтез усього тексту);

  • семантико-граматичне структурування висловлювання (добір слів; визначення порядку слів у висловлюванні; граматичне узгодження слів).

2. Комунікативний етап:

  • матеріалізація висловлювання, тобто кодовий перехід на акустичний (усне мовлення) або графічний (писемне мовлення) код;

  • сприйняття висловлювання співрозмовником;

  • зворотний зв'язок.

Отже, метою навчання зв'язного мовлення є формування в учнів умінь свідомо й правильно будувати усні та письмові висловлювання, що передбачає "...формування вмінь сприймати текст, відтворювати його та створювати власне висловлювання". Для тексту необхідна єдність трьох сторін — змісту, структури й мовленнєвого оформлення. Методисти (С.І.Дорошенко, В.Г.Горецький, О.І.Мельничайко, Т.Г.Рамзаєва, О.В.Сосновська, М.Г.Стельмахович та ін.) називають такі характерні ознаки тексту: 1) внутрішня логічна зв'язність і точність; 2) смислова та структурна цілісність; 3) тематична закінченість; 4) чітка ясність для широкого кола слухачів; 5) комунікативна доцільність; 6) підпорядкованість нормам мови.

Виходячи з цих ознак, розглядають комплекс відповідних мовленнєвих умінь для навчання зв'язного мовлення:

—- ""уміння інформаційно-змістовного характеру (уміння добирати інформаційний і фактичний матеріал для майбутнього висловлювання, визначити И розкрити тему та головну думку тексту тощо);

  • структурно-композиційні вміння (уміння бачити й відрізняти частини тексту, складати план ї будувати частини тексту, зв'язно й послідовно викладати зміст тексту);

  • уміння використовувати різноманітні мовні засоби (уміння вільно та правильно користуватися лексичними, граматичними й стилістичними засобами);

• уміння вдосконалювати текст (уміння знаходити помилки й недоліки та усувати їх).

Означені мовленнєві вміння реалізуються через систему методів та прийомів, зумовлених психологічними засадами формування й розвитку усного і писемного мовлення молодших школярів.

  1. Мовлення формується та розвивається в процесі спілкування, в основі породження будь-якого висловлювання лежить мотив. На початок шкільного навчання в більшості учнів немає потреби у писемному мовленні, тому необхідною умовою успішного розвитку останнього є формування у школярів позитивної мотивації його засвоєння (Л.С.Виготський, А.К.Маркова, Г.О.Михайловська та ін.).

  2. Будуючи усне чи письмове зв'язне висловлювання, дитина спирається на наявний у неї лексичний запас і запас синтаксичних конструкцій. Це матеріал довготривалої пам'яті. Другий компонент довгочасної пам'яті — запас уявлень і понять, набутих у різні моменти життя. Крім довготривалої пам'яті, у процесі мовлення важлива роль належить оперативній пам'яті, яка вибирає із довготривалої пам'яті синтаксичну модель і вставляє в неї слова. Зрозуміло, що однією з найважливіших умов розвитку зв'язного мовленнєве збагачення запасу мовних засобів. Особлива роль у цьому належить реченню. Якщо слова у процесі мовлення відтворюються, то речення щоразу створюється заново. Тому так важливо навчати учнів будувати речення різноманітних граматичних конструкцій.

У методиці розвитку зв'язного мовлення найбільш поширеною є така система методів: імітаційний, конструктивний, творчий, комунікативний.

Імітаційний метод (метод навчання за зразками) передбачає аналіз текстів-зразків, побудову власних висловлювань і текстів за аналогією, пошукову діяльність (вибір мовних одиниць), побудову моделей текстів-зразків, конструювання власних текстів за цими моделями, близькі до тексту усні та письмові перекази з творчим доповненням чи без, інсценування, драматизацію, літературну творчість.

До прийомів імітаційного методу належать: добір заголовків до частин тексту, усі види усних і письмових переказів, складання речень або компонентів тексту відповідно до якогось певного типу тексту, письмові твори за аналогією до прочитаних творів, переклади, відгуки про прочитані книги, ділові папери.

Як приклад наведемо фрагмент уроку з розвитку зв'язного мовлення в 4-му класі на тему: "Навчання письмового переказу, близького до тексту".

Прочитати текст.

Карлушка

Влітку я жила на дачі. У мене був маленький яскраво-рудий песик Карлушка. Карлушка дуже любив рити нори.

Якось Карлушка заходився рити нору на нашому подвір'ї. Він рив її кілька днів. Мені на думку не спадало, що песик може доритися кудись, де йому зовсім не місце.

З одного боку від мене жила незнайома сусідка, яка саме вирішила провітрити свою перину. Вона виклала її посеред двору.

Я сиділа в садку й зненацька почула з сусіднього двору страшенне верещання. Я підбігла до паркану, зазирнула до сусідів і побачила, що посеред двору борсалася розкішна перина, а її хазяйка верещала. Я миттю перескочила у той двір, кинулася до перини й перевернула її. І що ж я побачила? Під периною відкрилася свіжа нора,

а в смугастому боці перини була рвана дірка. І хтось маленький борсався в її пухових надрах. Із перини я витягла Карлушку.

Я пообіцяла заплатити за шкоду, заподіяну песиком, і повернулася додому.

За Л.Письменною

Дати відповіді на запитання.

  • Хто такий Карлушка?

  • Що він любив робити?

  • Що трапилося одного разу?

  • Чим закінчилася ця історія?

Ознайомитися з можливими варіантами письмових переказів тексту "Карлушка".

Карлушка

Влітку я жила на дачі. Разом зі мною жив маленький песик Карлушка. Він дуже любив рити нори.

Якось Карлушка почав рити нору на нашому подвір'ї. Він рив кілька днів. Я й не гадала, що песик може доритися кудись, де йому зовсім не місце.

Loading...

 
 

Цікаве