WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічне консультування безробітних - Реферат

Психологічне консультування безробітних - Реферат

Реферат на тему:

Психологічне консультування безробітних

План

Вступ

1. Психологічні особливості безробітних

2. Психологічне консультування безробітних

3. Організаційно-документальне забезпечення психологічного консультування безробітних у рамках служби зайнятості

Висновки

Список використаної літератури

ВСТУП

Виділення психологічного консультування безробітних у окремий напрямок роботи психолога служби зайнятості базується на певних об'єктивних підставах:

1. Пошук роботи безробітним дедалі ускладнюється зростанням та поширенням безробіття.

2. Низький рівень життя, взагалі, та низький рівень матеріальної допомоги безробітним, зокрема, створюють серйозні проблеми у вирішенні побутових питань.

Ці чинники безпосередньо впливають на психоемоційний стан безробітних та призводять до того, що більшість з них непокоїть:

- відчуття надмірної тривоги,

- психічної напруженості,

- втоми,

- зневірення у власних здібностях і можливостях,

- невдоволеність собою.

Такі психологічні та психофізіологічні стани утворюють психологічний дискомфорт

особистості та являють собою суттєву перепону:

- в адаптації безробітних до соціальної ситуації,

- у пошуку нових варіантів працевлаштування, тобто у вирішенні тих питань, якими безпосередньо покликана займатися саме служба зайнятості.

Тому проблема психологічної підтримки безробітних, як одного з основних напрямків роботи психологів міськ(рай)центрів зайнятості та відділів організації профорієнтації незайнятого населення, набуває особливої актуальності.

Психологічне консультування безробітних дозволить:

1. Проводити певну роботу, направлену на подолання внутрішніх конфліктів та особистісних криз громадян, які потребують працевлаштування.

2. Вирішити питання підвищення соціальної адаптації клієнтів служби зайнятості.

3. Сприяти відшуканню внутрішнього потенціалу та особистісному росту безробітних.

4. Навчати .більш раціональному використанню творчого потенціалу того, хто шукає.

5. Сприяти підвищенню психологічної культури безробітного.

Проводять психологічне консультування, як правило, спеціалісти, які мають вищу освіту за фахом "практичний психолог".

1. ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БЕЗРОБІТНИХ

В якості клієнта психолога-консультанта центру зайнятості виступає безробітний або шукаючий роботу. Робота з цим контингентом, з одного боку, спрощує процес психологічного консультування (тематика консультування, як правило, зводиться до загального стереотипу), а з другого боку, саме ця категорія населення потребує особливої уваги консультанта та його специфічних знань. Тому більш конкретно зупинимося на психологічних особливостях безробітних.

Економічна криза у державі, незбалансованість економічних процесів викликає стан постійної соціальної напруженості. Для безробітного, про положення якого можна говорити як про ускладнене, характерні постійні фрустрації. Стани фрустрації приводять до напруженості, внаслідок чого безробітний демонструє неконструктивну поведінку, елементами якої можуть бути:

1)агресія;

2)репресія - пригнічення бажань та витіснення їху підсвідомість;

3)ескапізм - уникнення травмуючої ситуації;

4)регресія - примітивізація поведінки;

5)раціоналізація - спроба виправдати свою поведінку надуманими засобами;

6)сублімація - переключення активності з первинної проблеми, у вирішенні якої йому не поталанило, на діяльність іншого роду, де досягається успіх, навіть і уявний;

7)проекція - перенесення неусвідомлених мотивів поведінки на пояснення поведінки другого;

8)аутизм - самозамикання особистості, її відмежування від спілкування та активної діяльності.

Дані досліджень з психології, фізіології праці, медицини свідчать, що безробіття (ситуація втрати роботи, втрати постійного заробітку та зниження соціальних гарантій) переживається людиною як ситуація максимально критична та така, що часто призводить до серйозних негативних наслідків як в його психофізіології, так і в організації соціального життя.

Таким чином, втрата роботи викликає складний стресовий стан, який супроводжується негативними психологічними проявами, впливає на загальний рівень активності, фізичне та психічне здоров'я. Розвиток стресових станів, що пов'язані з ситуацією безробіття, має фазову природу; в ньому можна виділити такі етапи:

1. Стан невизначеності та шоку, пов'язаний з важкими суб'єктивними переживаннями страху та негативними емоціями.

2. Стан полегшення та конструктивне пристосування до ситуації, який триває 3-4 місяці після втрати роботи та супроводжується хорошим настроєм, активністю та задоволенням життям.

3. Погіршення стану безробітного, яке наступає після 6 місяців втрати роботи та пов'язується з деструктивними змінами у психіці, здоров'ї, фінансовому та соціальному положенні безробітного,

4. Фаза безпомічності та примирення з ситуацією, яка виникає під час тривалого безробіття та супроводжується бездіяльністю та апатією.

Переживання людиною ситуації бездіяльності, відсутності роботи трансформується в синдром "неврозу безробіття". Незалежно від причин безробіття людина переживає пустоту свого часу як внутрішню пустоту. Безробітний вважає себе нікому непотрібним, а своє життя - позбавленим сенсу.

Психологічні проблеми безробіття впливають і на механізми психічної регуляції людини та викликають певні форми психологічної деформації особистості безробітного. В залежності від індивідуально-психологічних особливостей людини ці види деформацій (певні зміни рис характеру, темпераменту, емоційної сфери, сфери потреб та вольової сфери) можуть проявлятися по-різному. Такі індивідуальні прояви завжди потребують психологічного вивчення.

Проте існують достатньо стійкі та узагальнені характеристики, що притаманні більшості людей, які опинилися у ситуації безробіття.

Результати психодіагностичних досліджень та індивідуального консультування дозволяють виділити кілька основних типів психологічних особистісних деформацій.

Прояв цих типів на поведінковому рівні залежить від різних, значущих для них ситуацій.

1. Ситуація залежності - при спілкуванні безробітного з людиною, від якої залежить його подальша доля.

2. Ситуація невизначеності - ситуація, в якій у безробітного відсутня необхідна інформація для її подолання та прийняття рішення.

3. Ситуація тиску - ситуація, у якій на безробітного застосовують психологічний тиск у зв'язку з необхідністю вибору саме тих варіантів рішень, що пропонуються.

4. Ситуацій байдужості - ситуація, в якій очікування допомоги не оправдується або ігнорується.

Кожна з цих ситуацій проявляється:

- у спілкуванні з працівниками кадрових служб;

- у процесі прийняття рішення,

- у конфлікті, що може протікати у конструктивній або деструктивній формах.

Розглянемо чотири основні типи безробітних та їх поведінку у ситуаціях байдужості, невизначеності, тиску та байдужості.

1. "ДЕМОНСТРАНТ"

Такий тип поведінки характеризується загальним емоційним збудженням, низькою самокритичністю. Такі люди артистичні, говірки, можуть викликати у співбесідника помилкове враження. Непогано орієнтуються і оцінюють поведінку людей, пильно стежать за реакціями співбесідника, схильні до лестощів.

Ситуація незалежності

У даній ситуації переймає стиль поведінки партнера, може вдаватися до лестощів, говорити неправду. При прийнятті рішення не схильний зважувати варіанти пропозицій, конфліктних ситуацій уникає.

Ситуація невизначеності

Заграє із співбесідником, затягує час та спілкується заради спілкування. Уникає самостійного прийняття рішення, намагається перекласти відповідальність за прийняття рішення на іншу, людину. Може провокувати конфлікт, але сам ініціатором конфлікту не виступає.

Ситуація тиску

Уникає спілкування та конфліктів. Зволікає з прийняттям рішення, відкладає його до більш сприятливого моменту.

Ситуація байдужості

У даній ситуації говіркий, нав'язливий, сльозливий. Не бажає самостійно приймати рішення. На конфлікт не йде і сприймає себе як жертву обставин, що склалися.

2. "ПЕДАНТ"

Цей тип поведінки зустрічається не так часто і характеризується тенденцією до переоцінки можливих альтернатив вибору та зволіканням в прийнятті рішення. Це пояснюється низькою пластичністю у регуляції соціальної поведінки, достатньо високою тривожністю, вразливістю. Люди цього типу схильні вважати, що перед здійсненням того чи іншого вибору або початку діяльності необхідно кілька разів впевнитись у тому, що більш досконалих варіантів не існує. Часто така перевірка призводить до втрати часу та перетворюється у самоціль.

Loading...

 
 

Цікаве