WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психодіагностична методика "Локус рольового конфлікту" - Реферат

Психодіагностична методика "Локус рольового конфлікту" - Реферат

Реферат на тему:

Психодіагностична методика "Локус рольового конфлікту"

Вивчення соціально-психологічних закономірностей, а тим більше - властивостей особистості, з точки зору рольового підходу не дуже поширений в сучасній психології, а для вітчизняної психологічної науки воно взагалі є terra incognita. Даний матеріал заповнює одну з прогалин в цьому напрямку досліджень, пропонуючи теоретичне та експериментальне обґрунтування поняття "локусу рольового конфлікту", а також відповідної психодіагностичної методики. Це має значення не лише для психодіагностики, але і для теоретичних досліджень в психології особистості, як основа рольової концепції особистості, а також для психологічної практики, як модель, що здатна пояснити деякі особистісні дисгармонії.

Зв'язок психологічних ролей з особистісним підґрунтям - це не принципово нове твердження. Про нього вказують різні автори, зокрема А. Басс і С. Бріггс, які розглядають зв'язок між характеристиками ролей і індивідуальністю людини. Роль може відповідати рольовій ідентичності, тобто бути у співрозмірності з набором індивідуальних характеристик людини, а може і значно відрізнятися від них, у цьому випадку людина повинна зображати характер, відмінний від її індивідуальності. Люди також розрізняються між собою в залежності від соціальної обумовленості їхньої поведінки: одні особистості еквівалентні соціальним ролям, що виконуються, їхня індивідуальність складається головним чином зі специфічного патерна цих ролей; інші - мають особисту й індивідуалістичну ідентичність, що характеризується перевагою особистісного над соціальним [9, с. 1320-1321].

Ці результати наводять на думку, що повинна існувати психологічна характеристика, яка пояснює описані закономірності, тобто розкриває відмінності людей щодо детермінації їхньої рольової поведінки. Якщо необхідність грати роль, яка значно відрізняється від ідентичності людини, призводить до рольового конфлікту (що цілком закономірно), то різні особистості використовують не однакові стратегії і тактики поведінки в умовах цього конфлікту. Тенденція обирати ту чи іншу стратегію повинна бути пов'язаною з певними властивостями особистості.

У вітчизняній психології традиції вивчення рольових конфліктів досить скромні. Зовсім інша ситуація складається у зарубіжній науці і практиці, де протягом трьох останніх десятиліть здійснено багато розробок проблеми рольових конфліктів, переважно в організаційній та виробничій сферах. Про це можна прочитати в огляді, зробленому автором даної статті [2]. Проте, навіть для зарубіжної традиції вивчення особистісних детермінант рольової поведінки, зокрема рольових конфліктів - залишає бажати кращого, хоча багато дослідників схиляються до думки, що корисно докласти зусиль щодо розробки інтеракційних, рольових, драматургічних підходів до вивчення особистості. Так сучасний класик психології особистості Ром Харре стверджує, що необхідно "відновити зневажену, але високо плідну ідею щодо особистості, як діалогового, міжособистісного прояву, який буде зрозумілим в межах структури загальної драматургічної моделі" [10, с. 77]. Одна з таких моделей, розроблювана автором даної статті, базується на концепції рольового конфлікту.

Вивчення особистості та її соціальної поведінки в парадигмі теорії ролей традиційне для окремих шкіл західної соціології, серед яких провідне місце належить теорії символічного інтеракціонізму і його найвідомішому представнику Дж. Г. Міду [5]. Серед соціологічних вчень, що продовжують традицію символічного інтеракціонізму, найбільш відомим є драматургічний підхід І. Гофмана [4]. Рольові моделі у вивченні особистості використовуються в деяких психотерапевтичних системах, насамперед - психодрамі Я. Л. Морено [6] та транзактному аналізі Е. Берна [1].

Існує чимало особистісних характеристик, що пов'язані з рольовою поведінкою людини [3], серед них - локус рольового конфлікту, який може вважатися однією з базових характеристик саме особистості, а не лише соціальної поведінки людини, одним з видів якої є рольова поведінка. Як стверджують А. Басс і С. Бріггс, люди відрізняються більшою чи меншою відповідністю рольової поведінки власній індивідуальності [9]. Можна припустити, що існує більш-менш стійка тенденція особистості обирати відповідні тактики та стратегії поведінки в умовах рольового конфлікту. Серед цих стратегій дві є основними - це інтернальна та екстернальна. Тенденція переважання однієї із стратегій (зовнішньої чи внутрішньої) названа нами локус рольового конфлікту.

Вибір типу поведінки пов'язаний з мотивацією. Оскільки різні стратегії характеризують протилежні тенденції особистості, різні мотиви не просто співіснують, а підкоряються реверсивним закономірностям, тобто належать до так званого метамотиваційного модусу, або об'єднання протилежних мотиваційних тенденцій (див. реверсивну теорію мотивації М. Дж. Аптера [8]).

Як ми вже визначили, локус рольового конфлікту - це конструкт, який визначає схильність особистості обирати одну з двох стратегій поведінки в рольовому конфлікті: інтернальну чи екстернальну, тобто, орієнтуватися відповідно на внутрішні чи зовнішні детермінанти рольової поведінки (потреби, цінності, установки) з переважанням імовірності зовнішнього чи внутрішнього рольового конфлікту. В першому випадку в особистості домінує тенденція відстоювати власну рольову ідентичність і будувати рольову поведінку згідно з нею, навіть якщо вона суперечить виконуваній ролі. В другому випадку рольова поведінка будується здебільшого у відповідності з рольовими очікуваннями, і якщо вони суперечать ідентичності та Я-концепції людини, то остання придушується, і розвивається внутріособистісний рольовий конфлікт.

За нашим припущенням локус рольового конфлікту - це не ситуативна поведінкова реакція, що визначається умовами ситуації, а особистісна характеристика, що в цілому є стабільною, незалежно від умов соціальної ситуації, хоча окремі поведінкові прояви можуть значно відхилятися в обидва боки в межах метамотиваційного модусу. Ця характеристика ілюструє не лише внутрішнє (особистісне) та зовнішнє (соціальне) джерела рольової поведінки, а глибше - відображення дії біологічних та соціальних факторів активності людини, і не лише її активності, а й взагалі - функціонування та розвитку особистості.

Для перевірки цих припущень було здійснене експериментальне дослідження, результатом якого стала розробка психологічної методики "Шкала локусу рольового конфлікту". Це допомогло зробити висновок, що локус рольового конфлікту - це інтегральна характеристика особистості, яка визначає не лише домінуючу стратегію поведінки людини в умовах рольового конфлікту, а й базову тенденцію рольового розвитку особистості. Вона впливає на цілий ряд рольових характеристик особистості і на особливості рольової самореалізації в цілому.

Для експериментального вивчення локусу рольового конфлікту і конструювання відповідного вимірювального інструменту ми використали типові висловлювання клієнтів психологічної консультації, що зверталися з проблемами, пов'язаними з рольовими конфліктами. Запитання відбиралися за критерієм ставлення до зовнішніх чи внутрішніх чинників, що визначали рольову поведінку людини. Це повинно було забезпечити високу конструктну валідність майбутньої методики, тобто відповідність досліджуваного психологічного конструкту теоретичній гіпотезі про природу вимірюваної змінної. Ці твердження склали 46 пунктів попереднього варіанту опитувальника, які треба було оцінити за степенем згоди за допомогою 5-балльной шкали. Після обробки результатів за допомогою кореляційного та факторного аналізу, що мало на меті підвищення внутрішньої узгодженості і надійності тесту, було складено остаточний варіант опитувальника "Локус рольового конфлікту" з 24 тверджень (див.: Додаток). Результати тесту були оброблені шляхом факторного аналізу на вибірці 296 чоловік (62% жінки і 38% чоловіки). Це дало змогу виділити 8 значущих факторів:

  1. Залежність-незалежність від вимог інших людей.

  2. Острах доставити незручності оточуючим.

  3. Залежність-незалежність від норм і стереотипів.

  4. Залежність-незалежність від батьків.

  5. Прагнення вигідно виглядати в очах інших.

  6. Залежність-незалежність від думки інших людей.

  7. Легкість порушення правил і стереотипів.

  8. Прагнення до досконалості.

Loading...

 
 

Цікаве