WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості адаптації психолога в трудовому колективі - Реферат

Психологічні особливості адаптації психолога в трудовому колективі - Реферат

Реферат на тему:

Психологічні особливості адаптації психолога в трудовому колективі

Проблема дослідження полягала в вивченні особливостей адаптації психолога в трудовому колективі. Як відомо, що адаптація може бути соціальна i пов'язана з пристосуванням до соціуму, в якому знаходиться особистість, фізіологічна, яка включає пристосування аналізаторних систем до дії подразника тощо.

B нашому дослідженні вивчались особливості психологічної адаптації особистості психолога до трудового колективу, що на нашу думку включає наступні компоненти: вміння критично самооцінювати свої якості, взаємини з членами колективу, низький рівень тривожності, емоційна комфортність, вміння самостійно приймати рішення в соціальних ситуаціях спілкування, система соціальних цінностей тощо. Психолог, який входить в новий для нього трудовий колектив, повинен бути готовий для сприйняття тих умов, традицій, що існують в цьому трудовому колективі, прийняти їх, поважати і сприяти подальшому позитивному їх розвитку і розвитку кожної особистості цього колективу. Ось чому психологу повинна бути притаманна така якість особистості, як гнучкість, пристосування, вміння поважати іншу думку, адаптація. Якщо ці якості недостатньо сформовані у психолога-фахівця, як особистості, то він не зможе повноцінно працювати в даному колективі і можуть виникати конфлікти.

Ці якості повинні бути сформовані у психолога в період його навчання в ВНЗ і стати невід'ємною частиною професійної підготовки.

Проблему особистісної адаптації в період професійної підготовки психолога-фахівця вивчали Гусейнов В.В., Коростильова Л.О., Максименко С.Д., Панок В.Г., Чепелева Н.В., Шевченко Н.Ф., ці дослідження показали, що важливим в підготовці психолога-фахівця та його адаптації в трудовому колективі є розвиток емоційної стійкості, емоційно-вольової регуляції діяльності, вміння активного пристосування особистості до умов соціального середовища тощо. Саме активне пристосування особистості до соціуму, як відмічають ряд авторів, є тим інтегральним показником стану людини, що відбиває їі можливості виконувати необхідні біосоціальні функції.

В нашому дослідженні були висунуті наступні завдання, які виходили з припущення про те, що соціальна особистісна адаптація майбутнього психолога-фахівця пов'язана з комплексом особистісних якостей, таких, як рівень тривожності, самооцінки, адекватністю Я-образу, рівнем професійної підготовки. Ось чому і були поставлені завдання: вивчення рівня самооцінки майбутніх психологів, тривожності, адаптації, самоставлення, ціннісні орієнтації і провести порівняльний аналіз з кількісними показниками, які були отримані в дослідженні з психологами зі стажем роботи в трудовому колективі за вказаними особистісними якостями.

Нами були застосовані наступні методики - соціально-психологічної адаптації, що досліджуе прийняття власного соціального статусу в колективі, прийняття інших, емоційна комфортність, інтернальність, прагнення домінувати; інтегральність само ставлень (самооцінка, самоповага, само - інтерес, аутосимпаматія, рівень особистісної тривожності, ціннісні оріентації фахівця, адекватність образу - Я, що досліджує чіткість уявлень, диференційованість образу - Я, зв'язок Я - реального і Я - ідеального, рівень домагань.

Основна мета дослідження - вивчити особливості соціально-особистісної адаптації психолога майбутнього фахівця i психолога зі стажем роботи в трудовому колективі, уявлення про себе, конкретизувати ставлення психолога до майбутнього i дійсного в практичній психологічній діяльності.

Проаналізуємо отримані результати, так в дослідженні приймали участь психологи - майбутні фахівці ( студенты 5 курсу психологічного факультету) i психологи зі стажем роботи в трудовому колективі від 3 до 5 років. Були виділені рівні особистісної тривожності: високий, середній, низький. Як розподілились показники? Психологи - майбутні фахівці виявили високу особистісну тривожність майже вдвічі більшу від психологів зі стажем 98,5% і 15% відповідно), майже втричі вище виявили переживання соціального стресу (5% і 13% відповідно), страх самовираження вдвічі більше (17% і 34% відповідно), страх ситуації перевірки знань виявився вище у психологів зі стажем (20% і 18% відповідно), а ось страх не відповідати очікуванням виявився вище у психологів - майбутніх фахівців, низький фізіологічний опір виявився вище у психологів зі стажем. Таким чином, в наявності досить значимі розходження за показником особистісної тривожності. За t - критеріем Стьюдента середні показники тривожності обох підгруп досліджуваних статистично не відрізняються від показників отриманих за дослідженнями вказаних вище авторів, тобто підтверджуються їх дані. За показником дезадаптованості виявлено, що високий рівень дезаптованості виявляють молоді психологи, які закінчують ВНЗ, так, різниця між фахівцями - психологами та студентами-майбутніми психологами становить 55% (5% і 60% відповідно). Прийняття себе та інших високі рівні виявили психологи фахівці зі стажем (74%), в той час, як майбутні психологи-фахівці лише 12% (різниця 62%), емоційний дискомфорт високого рівня у фахівців зі стажем виявлено в 20% досліджуваних, у майбутніх психологів-фахівців 56% (різниця 36%).

Очікування внутрішнього контролю високого рівня у фахівців зі стажем виявлено 10%, в той час, як у майбутніх психологів 85% (різниця 75%), що стосується очікування зовнішнього контролю, то показники майже однакові (11% і 13% відповідно).

Ціннісні орієнтації розподілились наступним чином: в той час, як високі ранги термінальних цінностей серед фахівців зі стажем отримали активне діяльнісне життя (10,39), життєва мудрість (10,26), то серед майбутніх фахівців - психологів високі ранги отримали цінності - краси природи і мистецтва (10,52), пізнання 12,34). Творчість тощо. Ранжування за інструментальними цінностями виявлено, що високі ранги у фахівців зі стажем отримано непримиримість до недоліків у себе (13,8), у майбутніх психологів-фахівців - високі запити (ll,6), раціоналізм (10,8).

Таким чином, рівень ціннісних орієнтацій у майбутніх психологівфахівців нижче, ніж у психологів зі стажем, їх уявлення про цінності особистості недиференційовані, не чіткі, безсистемні, а це теж важливий показник адаптованості спеціаліста в трудовому колективі.

Відносно аналізу самооцінки фахівців зі стажем і майбутніх психологів, то він показав, що критична, адекватна сформована в певній мірі і в тих і в інших, але у психологів-майбутніх фахівців вище кількість, що мають завищену самооцінку (зі стажем 25% і без стажу 35%). Таким чином, результати показали, що для розвитку адаптованості в трудовому колективі необхідно психологу сформувати в собі ряд важливих особистісних якостей, таких як критичність самооцінки, впевненість, почуття емоційного комфорту в колективі, тощо.

Психокорекційна робота з психологами - майбитніми фахівцями по розвитку навичок соціально-особистісної адаптації будувалась нами на основі розробленої нами моделі. Ця модель грунтувалась на припущенні про те, що на особистість вплив здійснюють різні чинники, такі, як соціум, інші особистості, діяльність тощо. Але на нашу думку найважливішим чинником, що впливає на процес адаптації в трудовому колективі є самовдосконалення, саморозвиток, самовплив. Так, якщо всі чинники здійснюють зовнішній вплив, то самовдосконалення здійснюе вплив внутрішній, саморозвиток, тобто рушійна сила в самовдосконаленні, без цього неможливе становлення особистості психолога, як фахівця.

Психокорекційна робота включала проведення психотренінгу по підвищенню рівня адаптації, створення сприятливого психологічного клімату в групі майбутніх психологів-фахівців, корекція їх особистості, якостей, навчання релаксації, усвідомлення себе і своїх якостей, вміння слухати іншого, досвід спілкування, взаємини з іншими.

Таким чином, можна зробити наступні висновки: рівень адаптованості може бути вже сформований в період навчання в ВНЗ та опануванні фахом, під час проведення тривалої психологічної практики в трудовому колективі. Для цього необхідно розвинути в собі ряд особистісних якостей, що сприяють прояву процесу адаптації та ефективній психолого-педагогічній діяльності фахівця-психолога.

Література:

1. Гусейнов В.В. Практическое использование психолога на предприятии и проблемы подготовки психолога. - Весник Мгу. Серия 14. Психология № 4, 1989.

2. Коростылева A. Самореализация личности в профессиональной сфере:

генезис затруднений. //Психологические проблемы самореализации личности// вып. 5 СП унив. 2001.

3. Максименко С.Д. Психолог в соціальній та педагогічніи практиці: методологія, методи, програми, процедури. Навч. посібник. Київ, 1999.

4. Панок В.Г. Концептуальні підходи до формування особистості практичного психолога. //Практична психологія та соціальна робота//, № 4, 1998.

5. Чепелева Н.В. Формування професійної культури майбутнього практичного психолога. //Методи підготовки фахівців до професійного спілкування// Кн.1. Черкаси. 1997.

6. Шевченко Н.Ф. Підготовка практичних психологів, особистісні та професійні якості фахівців. //Психологія//. Зб. наук. праць КНПу ім. Драгоманова, 2002.

Loading...

 
 

Цікаве