WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні особливості пам'яті та уваги молодших школярів - Дипломна робота

Психологічні особливості пам'яті та уваги молодших школярів - Дипломна робота

змістових опор, складання плану та ін. Спеціальні дослідження , які вивчали можливості формування цих прийомів у молодших школярів, показують, що вивчення прийому, в основі якого закладена розумова дія, повинне включати два етапи: а) формування самої розумової дії; б) використання її як прийому, тобто засобу запам'ятовування. Таким чином, перш ніж використовувати, наприклад, прийом класифікації для запам'ятовування матеріалу, необхідно оволодіти класифікацією, як самостійною розумовою дією. Процес розвитку логічної пам'яті у молодших школярів вимагає спеціальної організації, оскільки переважна більшість дітей цього віку самостійно (без спеціального навчання) не використовують прийоми змістової обробки матеріалу, а з метою запам'ятовування використовують повторення [46,205]. Але навіть успішно засвоївши в процесі навчання спосіб змістового аналізу і запам'ятовування, діти не відразу приходять до їх застосування в учбовій діяльності, для цього необхідне спеціальне спонукання з боку дорослих. У розвитку довільної пам'яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект, пов'язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш за все письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді, коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати. У молодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості складання казок. Молодший шкільний вік сенситивний для формування вищих форм довільного запам'ятовування, тому цілеспрямована робота по розвитку і оволодінню мнемічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування індивідуальних характеристик пам'яті дитини: її об'єму, модальності (зорова, слухова, моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам'ятовування: щоб запам'ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином [9,74]. Особливості пам'яті молодших школярів. Відображення людиною раніш сприйнятого шляхом його зберігання і подальшого відтворення є функцією пам'яті. Інакше кажучи, завдяки пам'яті людина відображає насамперед сприйняті явища, які в даний момент не впливають на неї [44,401]. Матеріальною основою пам'яті є утворення в корі головного мозку нервових тимчасових зв'язків. Ці нервові зв'язки завжди виникають, коли якийсь подразник впливає на нервову систему. Сучасні дослідження в галузі фізіології пам'яті показують що механізми її дуже складні. Запам'ятовування, а потім відтворення зумовлені особливою властивістю нервової тканини - пластичністю, що зв'язано з наявністю в нервовій тканині особливих білкових сполук рибонуклеїнової кислоти (РНК). Роль асоціації у діяльності пам'яті показав ще старогрецький філософ Аристотель, хоч під цим словом він розумів зв'язки, що їх суб'єктивно встановлює сама людина, тобто такі, які вона вносить у навколишній світ, а не ті, що відображають суб'єктивне відношення між явищами. Відновлення в корі головного мозку асоціативних систем, які раніше утворилися, є відбудова в пам'яті (тобто відтворення) колись набутих вражень [21,24]. Відповідно до того змісту, який зберігає людина розрізняють образну, рухову, емоційну і змістову пам'ять. Залежно від особливостей зв'язків, що утворюються між частинами сприйнятого матеріалу (між образами предметів або між словами, що становлять зміст прослуханої казки чи прочитаного оповідання), розрізняють так званий механічний і логічний види пам'яті. Залежно від аналізатора за допомогою якого людина щось сприймає, розрізняють зорову, слухову, рухову. Запам'ятовування - це наслідок певної активної діяльності людини із запам'ятовуваним змістом спрямованість і особливості діяльності забезпечують відбір і міцність запам'ятовуваного матеріалу. "Об'єкт запам'ятовується тоді, коли є предметом діяльності суб'єкта, а не об'єктом пасивного сприймання" (П.І. Зінченко). Навіть при мимовільному запам'ятовуванні, коли суб'єкт не ставить за мету зберегти в пам'яті той чи інший зміст, спрямованість його діяльності зумовлює вибіркове відношення до матеріалу, визначає повноту і міцність його запам'ятовування. Отже, суб'єктивний фактор має істотне значення в діяльності пам'яті. Розвиток пам'яті у різні періоди життя людини відбуваються по-різному. Наприклад: молодший шкільний вік характеризується зростанням міцності і обсягу пам'яті. У навчальній діяльності дитина повинна вміти керувати своєю пам'яттю: запам'ятовувати способи дії з метром і лінійкою, з літерами, цифрами і знаками, заучувати нові терміни, правила, закони. Навчаючись у школі, діти мають запам'ятовувати і пригадувати іноді не дуже цікавий, складний і великий за обсягом навчальний матеріал. Дитині доводиться запам'ятовувати багато узагальнюючих назв: рівнина, рослина, клімат, додаток, різниця, рівність, голосний звук, розділовий м'який знак, звук і літера, іменник тощо [15,330]. Специфіка змісту і нові вимоги до процесів пам'яті істотно впливають на ці процеси (збільшується обсяг, або "потужність", пам'яті. Учні IV класу запам'ятовують у 2-3 рази більше слів, ніж учні І класу) Дослідження С.Г.Бархатової, К.П.Мальцевої, В.І.Самохвалової, З.М.Істоміної показують, що є певні, але дуже варіативні відношення між повнотою, швидкістю і міцністю запам'ятовування та їх зміною на різних вікових ступенях розвитку дітей. Ще П.П.Блонський вважав, що пам'ять у дітей розвивається нерівномірно: словесна пам'ять у дитини починає функціонувати після 2 років і досягає найбільшого розквіту в 7-8-річному віці. У підлітка вона слабне, а потім знову підсилюється. Спеціальне вивчення міцності і швидкості запам'ятовування школярами різного змісту (С. Г. Бархатова) показало, що в цілому за цими показниками пам'ять школярів поліпшується з віком. Проте, за даними Е.Меймана, здатність до заучування з віком зростає, а міцність запам'ятовування з роками спадає. За даними С. Г. Бархатової, міцність запам'ятовування зростає особливо значно в період від II до V класу, а від V до VIII класу цей процес сповільнюється. Але в цей період зростає число випадків, коли діти застосовують спеціальні прийоми запам'ятовування. Якщо в другокласників виявлено високу кореляцію між швидкістю і міцністю запам'ятовування матеріалу, то далі ступінь збігу цих якісних особливостей пам'яті знижується [3,37-40]. Дослідження В.І.Самохвалової і А.І.Ліпкіної показали, що й у школярів продуктивність пам'яті залежить: а) від змісту запам'ятовуваного матеріалу; б) від характеру діяльності і в) від ступеня опанування раціональними способами і прийомами заучування та відтворення матеріалу. У молодшому шкільному віці істотні якісні зміни відбуваються в тому, що іяк зберігає пам'ять. Дошкільники насамперед запам'ятовують матеріал, який дають їм конкретно, наочно, у формі реальних предметів (або їх зображень). Хоч таке саме значення наочність зберігає і в
Loading...

 
 

Цікаве