WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаПсихологія → Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

Психологічні умови становлення ідентичності у підлітковому віці - Курсова робота

ж людина буде діяти як окрема особистість при актуалізації в структурі Я особистісної ідентичності і як член соціальної групи - при актуалізації соціальної ідентичності (1). Г.Брейкуел підкреслює соціальне походження ідентичності, бо лише у взаємодії із соціальним світом людина активно засвоює поняття, з допомогою яких пізнає себе (1). Вона запропонувала модель структури ідентичності, що включає чотири компоненти: біологічний організм, час, ціннісний вимір та змістовний вимір. 1. Біологічний організм - це серцевина ідентичності, усвідомлення своєї фізичної окремішності. Це найперший тип ідентичності в онтогенезі, однак з часом він стає менш важливим. 2. Змістовний вимір - це ті характеристики, якими індивід користується щоб описати як унікальну особистість. Змістовні характеристики відносяться як до соціальної ідентичності ( виконувані ролі, належність до певної групи), так і до особистісної (цінності, мотиви, емоції, установки). Змістовний вимір розширюється в ході життя людини, тому актуальний зміст ідентичності змінюється у відповідності із змінами соціального контексту. 3. Ціннісний вимір - це оцінка елементів змістовного виміру. Відповідно до соціальних норм і цінностей, вона може бути як позитивною так і негативною. Оцінки також нестатичні, вони можуть змінюватися разом із змінами наявної соціальної ситуації. 4. Час. Виділяють два аспекти цього компонента: суб'єктивний час і біографічний час. В плані суб'єктивного часу протікає розвиток ідентичності. Змістовний та ціннісний параметри ідентичності визначають структурну організацію біографічного часу (1). Здійснивши теоретичний аналіз різних концептуальних моделей сутності особистості можна виділити суттєві характеристики конструктів, які описують природу індивідуальності. Я - поняття, що відображає автономність та самостійність кожної людини, незважаючи на її залежність від об'єктивно заданих умов існування та незважаючи на її включеність в різноманітні та численні соціальні відношення. Функція Я - усвідомлення особистістю самої себе та здійснення пристосування до оточуючої реальності. Ідентичність - це результат виділення людиною самої себе із середовища, що дозволяє їй відчувати себе суб'єктом своїх фізичних та психічних станів, дій і процесів, переживати свою цілісність і тотожність з самим собою - у відношенні минулого, теперішнього, майбутнього. Ідентичність формується в діяльності та спілкуванні. Суб'єкт в предметній діяльності змінює оточуючий світ та взаємодіє з іншими людьми, при цьому відділяючи своє Я від не-Я, безпосередньо переживаючи свою не ідентичність іншим об'єктам (8). Ідентичність відображає змістовний аспект самоусвідомлення Я, тобто те, що є значущим для індивіда. Ідентичність - стан усвідомлення себе і своєї автономності, механізмом формування якої є ідентифікація, як процес емоційного, раціонального та діяльнісного само ототожнення з іншою людиною чи групою. Через ідентифікацію індивід засвоює свою систему цінностей та норм, зразки поведінки та соціальні ролі. Ідентифікація - багаторівневий та багатоаспектний феномен що обумовлює динаміку розвитку особистості. Поняття "ідентифікація" було введене З. Фрейдом для пояснення походження хворобливих фантазій меланхоліків, для позначення специфічних відносин, які виникають у дитини з батьками тієї ж статі і не можуть бути пояснені почуттям любові. В наслідок ототожнення себе з іншою людиною з'являється наслідування поведінки, прийняття її норм та цінностей (12). В теорії соціального навчання ( А. Бандура) підкреслюється, що найважливішими детермінантами ідентифікаційного процесу є соціальні фактори. В сучасній психологічній науці ідентифікація розглядається як важливий компонент соціалізації, який забезпечує взаєморозуміння між людьми і опосередковує розвиток особистості в онтогенезі. Через ідентифікацію відповідно до суспільного та культурного контекстів відбувається структурування самосвідомості (13), яка є підґрунтям для становлення ідентичності. Як вже зазначалося, виділяють два аспекти ідентичності: соціальний та персональний. Зміст поняття "персональна ідентичність" найближчий до поняття "самості", тому що обидва вони відображають сутність, глибинні якості особистості. Соціальна ідентичність формується на основі ідентифікації. Із суспільними еталонами поведінки, на прийнятті певної соціальної ролі. На нашу думку, поняття "соціальна ідентичність" та "Я - концепція" є синонімічні, тому що обидва включають такий аспект як соціальні очікування. Соціальне Я - одна із модульностей Я- концепції, що визначає рівень самооцінки та обумовлює поведінку, спрямовану на підтримку чи заперечення певних уявлень про індивіда в значущій соціальній групі. Особистість прагне успішно адаптуватися до соціуму і тому вона "грає" ті ролі, які ним схвалюються. Це і фіксується в соціальній ідентичності. Соціальна роль "задає" певний зразок поведінки, ціннісних орієнтацій, уподобань та визначає перспективи розвитку. Значуща для особистості соціальна роль є центральним елементом соціальної ідентичності. На основі потенційних можливостей індивіда та реальних досягнень в даній сфері формується самооцінка, уявлення про бажаний результат, що спонукає людину до активної діяльності. Вибір значущих соціальних ролей особистість здійснює на основі ціннісного самовизначення. На нашу думку, засвоєння цінностей та еталонів, що існують в суспільстві є основою формування змісту персональної ідентичності. Персональна ідентичність обумовлюється тими цінностями, які є значущими для конкретної людини в конкретних обставинах її життя. На основі ціннісних орієнтацій складаються становлення особистості до оточуючого світу, до інших людей, до себе самої, це основа світогляду і мотивації життєвої активності. Інтеграція системи цінностей, що функціонують у суспільстві та цінностей, які людина сама здатна творити у реальності свого самобуття утворюють смисл людського життя, котрий одночасно є основою розвитку особистості та його результатом. Ціннісні орієнтації визначають життєві пріоритети та послідовність постановки і реалізації цілей особистості. Узгодження та структурована індивідуальна система ціннісних орієнтацій сприяє розвитку адекватної ідентичності. Ціннісне самовизначення особистості передбачає самопізнання, рефлексію свого внутрішнього світу, усвідомлення свого потенціалу та реальних можливостей. Вміння само бачення, самопізнання та самоконтролю є показниками розвитку самосвідомості індивіда. Самоусвідомлення є важливим механізмом формування персональної ідентичності, сформована самосвідомість, є передумовою становленняідентичності. Отже, основними механізмами становлення ідентичності є ідентифікація та самоусвідомлення. Персональна ідентичність формується на основі ідентифікації з цінностями і є визначальною для розвитку соціальної ідентичності особистості, що грунтується на ідентифікації із суспільними еталонами поведінки, на прийнятті певної соціальної ролі. Саме зміст самості детермінує вибір соціальних ролей особистості, яких існує
Loading...

 
 

Цікаве